Ухвала суду № 47999274, 04.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 500/476/15-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бурнусус О.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайнного суду Одеської області від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області, та з урахуванням уточнень, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.10.2014 року №4599-\/І "Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1" та зобов'язати повторно розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_2 від 10.10.2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначив, що відповідач незаконно йому відмовив у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки не мотивував своє рішення жодним посиланням на конкретні умови та обставини невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, а тому вважає, що рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31 жовтня 2014 року №4599-\/І необхідно скасувати.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2015 року адміністративний позов -задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Ізмаїльської міської ради №4599-\/І від 31.10.2014 року «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1"

Зобов'язано Ізмаїльську міську раду Одеської області повторно розглянути на черговому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_2 від 10.10.2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 - в строки, порядку та у спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В апеляційній скарзі Ізмаїльської міської ради Одеської області ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона є необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Ізмаїльської міської ради Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.02.2013 року за № 236178, виданого Реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий двоповерховий будинок загальною площею 547,5 кв.м., у тому числі житлова - 101,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_2 26 лютого 2013 року звернувся до Ізмаїльської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0748 га у власність та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Холостякова адмірала, 113 у м. Ізмаїл, до якої додані правовстановлюючі документи.

На пленарному засіданні 45 сесії VI скликання прийнято рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 25.04.2014 року №4108-VI «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1».

ОСОБА_2 повторно звернувся 10 жовтня 2014 року з аналогічним клопотанням, до якого надав графічні матеріали по земельній ділянці.

На пленарному засіданні 50 сесії VI скликання прийнято рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.10.2014 року №4599-VI «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області не містить посилання на конкретні обставини, які перешкоджають у використанні ОСОБА_2 свого права на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки, а тому не вбачається обґрунтованості відмови у задоволенні заяви позивача.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про місцеве самоврядування», Земельного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В апеляційній скарзі Ізмаїльської міської ради Одеської області вказується, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки розміщення земельної ділянки по вул. Холостякова адмірала, 113 не відповідає діючій містобудівній документації, а саме Генеральному плану міста Ізмаїл та порушує нормативні вимоги розділу "Садибна забудова". На підставі викладеного апелянт зазначає, що рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області №45999-\/І від 31 жовтня 2014 року "Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1" є вмотивованим, правомірним та таким, що прийняте у відповідності до норм діючого законодавства України, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Отже, як передбачено ч. 1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК та України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

На підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Стаття 39 ЗК України визначає, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно приписів ст.ст. 2, 16, 17, 24, 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інструментом регулювання планування територій є містобудівна документація на державному, регіональному і місцевому рівні. На місцевому рівні - це генеральний план міста.

Як вбачається з матеріалів справи Генеральний план міста Ізмаїл розроблено Українським державним проектно-виробничим об'єднанням «Діпромісто» та затверджено рішенням Ізмаїльської міської ради № 59-ХХІІІ від 10.09.1998.

На підставі розділу V «Прикінцеві положення» п. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план міста Ізмаїл є діючим та безстроковим. Рішенням Ізмаїльської міської ради № 2876-VI від 26.04.2013 року діючий Генеральний план м. Ізмаїл та внесені до нього зміни визнано актуальним та можливим до подальшого використання.

Серед нормативних документів, що визначають правовий режим земель населених пунктів, виділяють ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"

На виконання рішення Ізмаїльської міської ради № 3329-VI від 31.10 2013 року «Про проведення містобудівного моніторінгу» в межах містобудівного моніторингу проведено аналіз розміщення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та встановлено, що згідно діючого Генерального плану м. Ізмаїл земельна ділянка по зазначеній адресі розташована у зоні житлової та громадської мало- та багатоповерхової забудови, у західному планувальному районі м. Ізмаїл і не є зоною садибної забудови. Крім того, згідно матеріалів топографічної зйомки, виконаної у 2013 р. ДНВП «Геосистема», на земельній ділянці АДРЕСА_1 розташовані будівлі та споруди. Існуюча межа спірної земельної ділянки (огорожа) виступає за червону лінію АДРЕСА_1 , що є порушенням нормативних вимог розділу «Садибна забудова» п. 3.18* ДБН 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи оспорюване рішення відповідач не зазначив в ньому, які конкретні обставини у даному випадку стали підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, на якій розташований належний йому на праві приватної власності житловий двоповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки прийняте Ізмаїльської міською ради Одеської області рішення від 31.10.2014 року «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1» є протиправним.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що з метою належного способу захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Ізмаїльську міську раду Одеської області повторно розглянути на черговому пленарному засіданні клопотання позивача від 10.10.2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Одеської області залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду від 06 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв