Постанова № 47998857, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 804/13882/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 р. по справі за позовом Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12.07.2013 року № 04-08-05-15/8702 на суму 5 467 809,00 грн., а саме: відшкодувати нанесені державі збитки у сумі 5 467 809,00 грн., шляхом повернення до державної власності цілісного майнового комплексу ДП «Дніпропетровський державний дослідний завод», яке було відчужене з державної власності з порушенням чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 р. адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12.07.2013 року № 04-08-05-15/8702 на суму 5 467 809,00 грн., а саме:

- відшкодувати нанесені державі збитки у сумі 5 467 809,00 грн., шляхом повернення до державної власності цілісного майнового комплексу ДП «Дніпропетровський державний дослідний завод», яке було відчужене з державної власності з порушенням чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до листа прокуратури Дніпропетровської області від 22.04.2013р. №06/3-208вих-13 та ухвал Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2013р. та 21.05.2013р. у справі №201/4556/13-к, на підставі направлень на проведення ревізії від 25.04.2013р. №779-13 та №780-13, виданих в.о. начальника Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Дудником В.В., фахівцями Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, за результатами якої складно акт ревізії №08-33/1 від 04.06.2013 року, в якому відображені виявлені в ході ревізії порушення фінансової дисципліни відповідача.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті ревізії №08-33/1 від 04.06.2013 року, відповідачем були подані заперечення від 13.06.2013 року вих. №19-12-03577, за результатами розгляду яких ДФІ в Дніпропетровській області були надані висновки від 05.07.2013 року, відповідно до яких висновки, викладені в акті залишені без змін.

На підставі акту ревізії №08-33/1 від 04.06.2013 року, ДФІ в Дніпропетровській області, 12.07.2013 року, було направлено Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області вимогу №04-08-05-15/8702 «Про усунення виявлених ревізією порушень», якою зобов'язано відповідача вжити заходів щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень, а саме: відшкодувати нанесені державі збитки у сумі 5 467 809,00 грн., шляхом повернення до державної власності цілісного майнового комплексу ДП «Дніпропетровський державний дослідний завод», яке було відчужене з державної власності з порушенням чинного законодавства.

Невиконання вказаної вимоги стало підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зазначена вище вимога ДФІ в Дніпропетровській області від 12.07.2013 року №04-08-05-15/8702 «Про усунення виявлених ревізією порушень» була оскаржена відповідачем у судовому порядку у іншій справі № 804/12906/13-а за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області про скасування вимоги від 12.07.2013 року №04-08-05-15/8702 Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду вказаної справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову від 19 грудня 2013 року, якою скасовано в повному обсязі вимогу Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 12.07.2013 року №04-08-05-15/8702 винесеної у відношенні Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року скасовано, в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області відмовлено у повному обсязі.

При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2015 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року скасовано, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по справі №804/12906/13-а залишено в силі.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній справі не можуть оспорюватися в іншій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, вимога ДФІ в Дніпропетровській області від 12.07.2013 року №04-08-05-15/8702 «Про усунення виявлених ревізією порушень», щодо зобов'язання виконання якої Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області звернулась з позовом у даній справі - скасована.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи дану справу по суті, суд першої інстанції вдався до фактичного дослідження підтвердження виявлених під час проведення ревізії порушень, при цьому не дослідив питання щодо наявності у фінансової інспекції права звернення до суду з даними позовними вимогами.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Так, згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Так, вимогою від 12.07.2013 року №04-08-05-15/8702 ДФІ у Дніпропетровській області було зобов'язано відповідача відшкодувати нанесені державі збитки у сумі 5 467 809,00 грн., шляхом повернення до державної власності цілісного майнового комплексу ДП «Дніпропетровський державний дослідний завод», яке було відчужене з державної власності з порушенням чинного законодавства..

Таким чином, спірна вимога стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, а тому такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 р. - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області суму сплаченого судового збору у розмірі 2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 20.07.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим