Ухвала суду № 47998769, 23.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2015 рокусправа № 804/19611/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Явтушенко О.А. (довіреність від 16 липня 2015 року),

позивача: - Погорілий А.М. (довіреність від 16 липня 2015 року),

відповідача: - не з'явився,

третьої особи: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Украгрокомплекс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року

у справі № 804/19611/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Украгрокомплекс»

до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

третя особа приватне підприємство «Агентство маркетингових досліджень»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Украгрокомплекс» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року № 0004842204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 166669,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Украгрокомплекс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представники товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Украгрокомплекс» вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Представники державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, приватного підприємства «Агентство маркетингових досліджень» у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Украгрокомплекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з приватним підприємством «Агентство маркетингових досліджень» за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за результатами якої складено акт від 31 жовтня 2014 року № 2999/04-61-22-4/24990415.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 111113,00 грн.

На підставі акта перевірки від 31 жовтня 2014 року державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року № 0004842204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 166669,50 грн., в тому числі 111113,00 грн. за основним платежем та 55556,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Украгрокомплекс» та приватним підприємством «Агентство маркетингових досліджень» укладено договір від 01 січня 2014 року № 35689 про надання послуг з маркетингового дослідження. На підтвердження наданих послуг складено акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30 квітня 2014 року № 005173, яким визначено надані послуги, а саме: проведено фокус-групи, визначено відносну динаміку продажу продукції у торгівельній мережі, визначено об'єм продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні. Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. На підставі податкової накладної від 30 квітня 2014 року № 632, виданої приватним підприємством «Агентство маркетингових досліджень», сума ПДВ у розмірі 111113,33 грн. включена позивачем до податкового кредиту за квітень 2014 року.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податку на додану вартість.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Абзацом 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, порядок надання платниками податків документів до перевірки врегульовано статтею 85 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Між тим, судом встановлено, що під час перевірки податковому органу не надано первинні документи - копі звітів про проведене фокус-групове дослідження, про визначення відносної динаміки продаж та визначення об'ємів продаж продукції торгівельної марки «Добробут» в торгівельній мережі товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», у зв'язку з чим позивачем не доведено факт надання маркетингових послуг.

Разом з тим, пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Так, до заперечень на акт перевірки товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Украгрокомплекс» надані копії звіту від 15 квітня 2014 року про проведення фокус-груп, звіту визначення відносної динаміки продажу за квітень 2014 року, звіту визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі за квітень 2014 року.

Між тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що умовою достовірності доказів щодо придбання послуг у сфері маркетингових послуг, вартість яких врахована позивачем у податковому обліку, підтвердження зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю позивача є конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Надані копії звітів про проведення фокус-груп, визначення відносної динаміки продажу, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі за квітень 2014 року, а також акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30 квітня 2014 року № 005173 не підтверджують економічну обґрунтованість та спрямованість на збільшення доходу вищевказаних витрат, та наявності ділової мети у зв'язку з вказаними витратами в розумінні пункту 14.1.231 статті 14 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не підтверджено первинними документами факт здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що відповідачем правомірно збільшено позивачу суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 111113,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 55556,50 грн., у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Украгрокомплекс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим