Постанова № 47997731, 31.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2015 року № 826/10815/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідністю «Укроборонекспорт»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідністю «Укроборонекспорт» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12 лютого 2015 року № 0000202203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10815/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23 червня 2015 року.

У судовому засіданні 23 червня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 14 січня 2015 року № 15 та наказу від 13 січня 2015 року № 31, згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідністю «Укроборонекспорт» з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України згідно листів ПАТ КБ «Приват Банк» від 04.11.2014 р. №Г-31.0.0.0/1-37211 (вх. ДПІ №19481/10 від 10.11.2014), від 05.11.2014 р. №Г-31.0.0.0/1-37483 (вх. ДПІ №19479/10 від 10.11.2014) та від 04.12.2014 р. №Г-31.0.0.0/1-42022 (вх. ДПІ №21476/10 від 08.12.2014) по зовнішньоекономічним контрактам від 05.05.2014 №05/05 та від 14.07.2014 № 14/07, за результатом якої складено акт перевірки від 30 січня 2015 року № 101/26-53-22-03-21/33345054.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:

1) дебіторська заборгованість, а саме:

- в сумі 42 803,00 Євро (823 226,16 грн.) по контракту від 14.07.2014 р. №14/07 укладеному з компанією нерезидентом «S&B INTERNATIONAL.S.R.O.» (Чеська Республіка);

- в сумі 147 500,00 дол США (2 325 862,01 грн.) по контракту від 14.07.2014 №14/07 укладеному з компанією нерезидентом «S&B INTERNATIONAL.S.R.O.» (Чеська Республіка);

2) порушення статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по імпортному контракту від 14.07.2014 р. №14/07. Відповідно до статті 4 вищевказаного Закону України підприємству нарахована пеня, що має бути сплачена до бюджету у встановлений законодавством термін.

Податковим повідомленням - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12 лютого 2015 року № 0000202203 форма «У» Товариству з обмеженою відповідністю «Укроборонекспорт» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 159 392,58 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомленням - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12 лютого 2015 року № 0000202203 залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення (копія рішення Державної фіскальної служби України від 14 травня 2015 року № 10159/6/99-99-10-01-04-25 міститься в матеріалах справи).

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням, та вважає, що відповідачем було не вірно розрахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 159 392,58 грн.

Доводи відповідача викладені в запереченні співпадають з висновками акту перевірки від 30 січня 2015 року № 101/26-53-22-03-21/33345054.

Вирішуючи адміністративну справу по суті вимог, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідністю «Укроборонекспорт» (покупець) укладено імпортний контракт від 14 липня 2014 року № 14/07 з нерезидентом «S&B INTERNATIONAL.S.R.O.» (Чеська Республіка) на поставку одягу та туристичних товарів. Загальна вартість контракту 700 000,00 Євро та 400 000,00 дол США.

На виконання умов даного контракту від нерезидента «S&B INTERNATIONAL.S.R.O.» (Чеська Республіка) надійшов товар згідно митних декларацій та інвойсів на суму 123 411,90 Євро (екв. 2 240 710,27 грн.) та на суму 225 00,00 дол США (екв. 308 079,50 грн.)

Згідно висновків акту перевірки позивачем перераховані кошти нерезиденту «S&B INTERNATIONAL.S.R.O.» з валютних рахунків №26001056101724/978 та №26005056100839/840 відкритих в ПАТ КБ «Приват Банк» в сумі 191 700,00 Євро (екв.3 102 675,63 грн.) та в сумі 170 000,00 дол США (екв. 2 057 041,38 грн.)

Таким чином, в порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній і валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР граничний термін надходження товару від нерезидента на суму 170 000,00 дол. США становив 23.10.2014р., 05.11.2014р., 09.11.2014р., а на суму 191 700,00 Євро - 23.10.2014р., 27.10.2014р., 09.11.2014р.

Як вбачається з висновків акту перевірки, нерезидентом своєчасно поставлено товар лише на суму 22 500,00 дол. США та 148 897,00 Євро, таким чином станом на граничну строку надходження товару від нерезидента у позивача виникла дебіторська заборгованість в сумі 147 500,00 дол. США та 42 803,00 Євро.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 3 названої статті також закріплено, що Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

На реалізацію наведеної бланкетної норми, Правлінням Національного банку України 16 листопада 2012 року прийнято постанову № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", 14 травня 2013 року постанову №163 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" та 14 листопада 2013 року постанову №453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", яким встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до змісту названих постанов у період з 19 листопада 2012 року - дати набрання чинності постанови № 475 по 17 травня 2014 року - дата втрата чинності постанови № 453 Національним Банком України було встановлено строкове обмеження на здійснення розрахунків за операціями з експорту терміном 90 днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Слід зазначити, позивач факт вчинення порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не оспорює, однак вважає протиправним застосування до нього санкцій, оскільки останнім подана позовна заява до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованостей по зовнішньоекономічному контракту від 14 липня 2014 року № 14/07 укладеному з компанією нерезидентом «S&B INTERNATIONAL.S.R.O.» (Чеська Республіка). Вказана позовна заява була прийнята до розгляду, що підтверджується Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2014 року у справі № 910/24761/14.

Положеннями частини 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Зі змісту частини 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд господарським судом про стягнення заборгованостей по зовнішньоекономічному контракту від 14 липня 2014 року № 14/07 укладеному з компанією нерезидентом «S&B INTERNATIONAL.S.R.O.» не завершений, а тому нарахування пені є передчасним.

Відтак, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12 лютого 2015 року № 0000202203 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Укроборонекспорт» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю «Укроборонекспорт» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12 лютого 2015 року № 0000202203.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідністю «Укроборонекспорт» сплачений судовий збір у розмірі 318,00 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник