ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2447/11
"14" вересня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ровекс»
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення від 6 травня 2011 року № НОМЕР_1,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ровекс»(далі по тексту ТзОВ «Ровекс»або позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту Тернопільська ОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 6 травня 2011 року № НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із винесеним податковим повідомленням рішенням Тернопільської ОДПІ від 6 травня 2011 року № НОМЕР_1 в звязку з тим, що відповідач прийняв вищезазначене податкове повідомлення-рішення без урахувань положень Конституції України та норм Податкового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених в позові та додатково пояснив, що відповідач не правильно застосував до ТзОВ «Ровекс»штрафну санкцію, передбачену п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (надалі по тексту ПК України) в сумі 170,00 грн. за порушення терміну подання розрахунку сплати консолідованого податку на прибуток за 2010 р. Івано-Франківською філією ТзОВ «Ровекс».
На думку позивача, пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI передбачено: «Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення», а тому, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом неправильно застосовано норму матеріального права.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні.
Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, перевіркою встановлено, що позивачем порушено термін подання розрахунку сплати консолідованого податку на прибуток за 2010 р. Івано-Франківською філією ТзОВ «Ровекс», чим порушено п.п. 49.18.2 п.49.18 ст. 49 розділу ІІ ПК України. В результаті встановлених порушень Тернопільською ОДПІ застосовано до позивача штрафну санкцію у відповідності з п.120.1 ст.120 ПК України.
Податковий орган посилається на те, що відповідно до розяснення ДПА України про застосування штрафних санкцій (лист від 03.02.2011 року №2963/7/10-1017/302), у випадку порушення платником податків граничних термінів подання податкової звітності, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, передбачених пунктом 120.1 ст.120 ПК України.
Враховуючи вищенаведене, представник Тернопільської ОДПІ вважає, що податкове повідомлення-рішення, яким до ТзОВ «Ровекс»застосовано штрафну санкцію, прийняте у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами Тернопільської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Ровекс»з питання порушення строку подачі розрахунку сплати консолідованого податку на прибуток за 2010 рік.
Результати перевірки відображені в акті №2284/7/16-01/30690822 від 22 квітня 2011 року.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем порушено термін подання розрахунку сплати консолідованого податку на прибуток за 2010 р. Івано-Франківською філією ТзОВ «Ровекс», чим порушено п.п. 49.18.2 п.49.18 ст. 49 розділу ІІ ПК України.
Висновки даного акта перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 6 травня 2011 року № НОМЕР_1, по якому зобовязано товариство сплатити штраф в розмірі 170, 00 грн. у відповідності з п.120.1 ст.120 ПК України.
Аналізуючи неправомірність застосування до ТзОВ «Ровекс»штрафної санкції у відповідності з п.120.1 ст.120 ПК України, суд виходив з наступного:
Так, судом встановлено, що регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола субєктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії ПК України.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України.
Органи державної влади, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 58 Конституції України визначено: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Суть зворотної дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обовязковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно-правовими актами чинності.
Результати аналізу положень статей 8, 58, 92, 152, пункту 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України свідчать, що виключно законами України про оподаткування визначаються події та факти, які є порушеннями, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно, зворотна дія в часі реалізується через податкові закони у випадках, коли вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.
Починаючи з 01.01.2011 р., повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені ПК України.
Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Враховуючи приписи статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99, можна дійти висновку, що коли подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., і ця сама подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.
Отже, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинними до 01.01.2011 р., а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм таких законів застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.
Відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.11р. по 30.06.11р. застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Норма підпункту 7 підрозділу 10 розділу XX ПК України є спеціальною (а тому - пріоритетною) по відношенню до норми п. 120.1 ст. 120 даного законодавчого акту. Отже, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується за будь-яке порушення податкового законодавства, вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, в тому числі за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) у цей проміжок часу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача не правомірно застосована штрафна санкція, згідно п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, чим передбачено відповідальність у розмірі 170,00 грн. та накладено штраф у розмірі 170,00 грн. за порушення терміну подання розрахунку сплати консолідованого податку на прибуток за 2010 р. Івано-Франківською філією ТзОВ «Ровекс».
Суд вважає, що податковим органом, у відповідності до вимог ст.ст.69, 70 КАС України, не доведено підстав застосування п.120.1 ст.120 ПК України.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що позивач не може нести відповідальність передбачену п.120.1 ст.120 ПК України, оскільки відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення»ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.11р. по 30.06.11р. застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
При цьому судом не приймається до уваги твердження відповідача з приводу того, що відповідно до розяснення ДПА України про застосування штрафних санкцій (лист від 03.02.2011 року №2963/7/10-1017/302), у випадку порушення платником податків терміну подання податкових декларацій (розрахунків), з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах 170,00 грн. встановлених статтею 120 ПК України. Такі твердження спростовуються листом Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 р. №8199/7/10-1017/1114 про відкликання листів, а саме листа від 03.02.2011 року №2963/7/10-1017/302 на який посилається відповідач.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечував проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що рішення прийняте в порушення вимог Податкового кодексу України, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що Тернопільська ОДПІ оспорюваним податковим повідомленням-рішенням порушила права позивача, а тому приходить до переконання про захист цих прав шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 6 травня 2011 року №0000421601.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 6 травня 2011 року №0000421601.
Повернути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ровекс»3 гривні 40 копійок понесених судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 вересня 2011 року
Головуючий суддяОсташ А. В.
копія вірна
СуддяОсташ А. В.
Судове рішення № 47997199, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1970/2447/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: