Постанова № 47996015, 30.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. Справа № 2а-1870/475/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом підприємства "Андріяшівський хлібзавод" Роменської райспоживспілки до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, підприємство "Андріяшівський хлібзавод" Роменської райспоживспілки (далі по текст - позивач) звернувся до сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменської МДПІ (далі по тексту відповідач), в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2009 № 0000252301/0 та від 10.09.2010 року № 0000252301/1.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним, підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є складений Роменською МДПІ акт про результати планової виїзної перевірки № 386-23/01733420 від 07.07.2010 року. В акті перевірки зазначено, про завищення скоригованого валового доходу в сумі 48000 грн. по операціях отримання консультативних та інформаційних послуг у Роменській райспоживспілці. Також в акті перевірки зазначено, що Підприємство в порушення підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесло до складу валових витрат суми ринкового збору на суму 2165,4 грн. без підтверджуючих документів, що є порушенням пункту 2.12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Роменської МДПІ позивач не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Підприємство під час проведення перевірки податковому органу надано всі необхідні господарські, цивільно-правові та первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо фактичного виконання договорів, зокрема, акти приймання-передачі виконаних робіт. Таким чином, вказаними спеціалістами райспоживспілки у 2008-2010 роках надавалися всі послуги та здійснювалися роботи, зазначені в актах прийому-передачі за вказаний період.

Також, позивач вважає, що підприємство на підставі підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесло до складу валових витрат за 3 квартал 2008 року - 3 квартал 2009 року суми ринкового збору на суму 2165,4 грн. Підтверджуючими документами сплати ринкового збору в цьому періоді є квитанції про сплату ринкового збору, видані сільськими радами, так як реалізація хлібобулочних виробів здійснювалась на території цих рад. У сільських рад відсутні касові апарати, форми квитанцій розроблені місцевими радами, на квитанціях проставлені печатки, на них є нумерація.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.

Статутом Роменської райспоживспілки передбачено надання споживчим товариствам та підпорядкованим їй підприємствам практичної допомоги в здійсненні господарської діяльності, організації впровадження науково-технічного прогресу, передового досвіду, підготовні та підвищенні кваліфікації кадрів, вирішенні господарських спорів між організаціями і підприємствами. Актом перевірки зазначено, що акти прийому-передачі виконаних робіт не містять інформації про обсяги господарських операцій. Також не надані докази залучення нових покупців, тобто відсутні конкретні результати проведених робіт та економічне обґрунтування формування валових витрат, внаслідок чого вони не можуть бути належними документами для формування валових витрат.

Також актом перевірки констатовано порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями (далі - Закон України №334) по операціях віднесення до складу валових витрат суми ринкового збору без підтверджуючих документів на загальну суму 2165,40 грн. Враховуючи наведене, Роменська МДПІ вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Роменською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка підприємства «Андріяшівський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоді 1 липня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складений акт від 7 липня 2010 року №386-23/01733420.

В акті перевірки зазначено про завищення підприємством «Андріяшівський хлібозавод» валових витрат на суму 48000грн., а саме: за II квартал 2009 року в сумі 12000грн., за III квартал 2009 року в сумі 12000грн., за IV квартал 2009 року в сумі 12000грн., за І квартал 2010 року в сумі 12000грн. по операціях отримання консультативних, інформаційних послуг, надання практичної і юридичної допомоги від Роменської райспоживспілки. Також актом перевірки констатовано порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», по операціях віднесення до складу валових витрат суми ринкового збору без підтверджуючих документів на загальну суму 2165,40 грн., а саме: за III квартал 2008 року в сумі 984,80 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 470,50 грн., за І квартал 2009 року в сумі 232,90 грн., за II квартал 2009 року в сумі 452,20 грн., за III квартал 2009 року в сумі 25 гривень.

На підставі зазначеного акту перевірки, 09 липня 2010 року Роменською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000252301/0, яким Підприємству «Андріяшівський хлібзавод» Роменської райспоживспілки було визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 12541,35 грн. та штрафна (фінансова) санкція в сумі 4573,27 грн. Суд погоджується з висновками податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат по операціях отримання консультативних, інформаційних послуг, надання практичної і юридичної допомоги від Роменської райспоживспілки, виходячи з наступного.

Судом встановлено, згідно з договорами від 01 квітня 2008 року № 29 (а.с 89) та від 01.01.2010 року №2 (а.с 90), підприємство «Андріяшівський хлібзавод» делегує правлінню Роменської райспоживспілки повноваження та функції, зокрема, представляти і захищати правові, економічні та соціальні інтереси підприємства в органах державної виконавчої влади; розробляти основні напрямки економічного і соціального розвитку споживчої кооперації району; сприяти економічному зміцненню та підвищенню ефективності діяльності підприємства в торгівлі, заготівлі, виробництві, будівництві та інших сферах кооперативного господарства, зокрема, шляхом: створення підприємству та його працівникам умов вільної і рівноправної участі їх на ринках товарів; замовлення та виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення її експертизи, надання практичної, консультативної і методичної допомоги у питаннях фінансово-господарської і громадської діяльності, претензійно-позовної роботи, проведення підготовки кадрів та підвищення професійної діяльності фахівців, сприяння вирішенню соціально-побутових умов працівників підприємства тощо. Згідно з умовами договорів Підприємство щомісяця перераховує Роменській райспоживспілці кошти в сумі 4000 грн. за надання вищевказаних послуг. На виконання умов договорів Роменською райспоживспілкою були складені акти прийому-передачі виконаних робіт від 25 квітня 2009 року, від 25 травня 2009 року, від 24 червня 2009 року, від 27 липня 2009 року, від 25 серпня 2009 року, від 25 вересня 2009 року, від 26 жовтня 2009 року, від 25 листопада 2009 року, від 25 грудня 2009 року, від 25 січня 2010 року, від 25 лютого 2010 року, від 25 березня 2010 року без зазначення номерів, кожен з яких на суму 4000 грн. про надання практичної допомоги по збільшенню реалізації вироблених хлібобулочних, борошняних кондитерських виробів за рахунок поставки їх підприємствам системи; допомоги у пошуку несистемних покупців; допомоги по розширенню кола постачальників сировини; допомоги у поточному ремонті підприємства; послуги з питань ведення бухгалтерського, податкового обліку і статистичної звітності, юридичної допомоги, консультативних послуг по калькулюванню собівартості продукції тощо.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд вважає, що перелічені вище акти прийому передачі виконаних робіт не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Крім того, як свідчать матеріали справи, підприємство «Андріяшівський хлібозавод» є підприємством, створеним районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна. Постановою правління Роменської райспоживспілки від 3 листопада 2003 року №94 створено підприємство «Андріяшивський хлібозавод» шляхом виділення з райспоживспілки з передачею йому прав та зобов'язань райспоживспілки.

Згідно зі Статутом підприємства «Андріяшівський хлібозавод» вищим органом управління підприємства є правління райспоживспілки, яке затверджує статут підприємства, визначає основні напрямки діяльності підприємства, призначає та звільняє директора, затверджує річний баланс, приймає рішення про реорганізацію та ліквідацію підприємства та інше. Також правління райспоживспілки може делегувати окремі повноваження з управління підприємством іншому органу управління. Правління райспоживспілки здійснює порядок розподілу і використання прибутку підприємства. Одна зі статей використання прибутку є кооперативні виплати засновникам та виконання інших статутних завдань. Статутом Роменської райспоживспілки передбачено надання споживчим товариствам та підпорядкованим їй підприємствам практичної допомоги в здійсненні господарської діяльності, організації впровадження науково-технічного прогресу, передового досвіду, підготовні та підвищенні кваліфікації кадрів, вирішенні господарських спорів між організаціями і підприємствами.

Тобто, питання надання та оплати послуг консультативного та інформаційного характеру фактично врегульовано відповідними пунктами Статутів Роменської райспоживспілки і підприємства «Андріяшівський хлібозавод». Так, Роменська райспоживспілка надає дані послуги у вигляді практичної допомоги (пункт 46 Статуту), а підприємство «Андріяшівський хлібозавод» перераховує засновнику частину прибутку (підпункт 10.2 пункту 10 Статуту «Андріяшівський хлібозавод»). Одночасно, Статутом підприємства «Андріяшівський хлібозавод» передбачено, що підприємство, зокрема, самостійно планує свою діяльність на основі замовлень і попиту на продукцію, товари, послуги; організовує матеріально-технічне забезпечення виробництва, придбання сировини; реалізує готову продукцію, товари, сировину, виконує роботи та надає послуги; забезпечує бухгалтерський облік результатів роботи підприємства і складання фінансової та іншої звітності. Крім цього, згідно зі штатним розкладом підприємства «Андріяшівський хлібозавод» у підприємства є посади головного бухгалтера, бухгалтерів, начальника виробництва, економіста, менеджера із збуту тощо.

Отже, суд зауважує, що витрати по оплаті вказаних вище послуг, що віднесені позивачем до складу валових витрат, не підтверджені належним чином оформленими розрахунковими та платіжними документами, а отже, суд вважає, що ці дії позивача не є такими що відповідають вимогам законодавства, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо включення позивачем до складу валових витрат, сум сплаченого ринкового збору, суд зазначає, що матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те що віднесення до складу валових витрат суми ринкового збору було здійснено позивачем без підтверджуючих документів. Так, позивачем були надані суду квитанції про сплату ринкового збору, видані сільськими радами, так як реалізація хлібобулочних виробів здійснювалась на території цих рад, вказані квитанції предявлялись відповідачу під час перевірки. Як пояснив позивач, у сільських рад відсутні касові апарати, і цей факт не спростував відповідач, відтак факт сплати коштів оформлювався квитанціями, які мають всі необхідні реквізити.

Отже, суд вважає що висновки відповідача про порушення позивачем підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині віднесення до складу валових витрат сум ринкового збору є безпідставними. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та таким що підлягають задоволенню.

Відповідно до розрахунку донарахованих сум податків та застосованих штрафних санкцій, зробленого відповідачем, сума донарахованого податкового зобовязання повязаного з виключенням зі складу валових витрат сум сплачених за отримані послуги складає 12000 грн. та штрафна санкція 4200 грн., в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, сума донарахованого податкового зобовязання повязаного з виключенням зі складу валових витрат сум сплаченого ринкового збору складає 541,36 грн. та штрафна санкція 373,27 грн., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов підприємства "Андріяшівський хлібзавод" Роменської райспоживспілки до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000252301/0 від 09 липень 2009 року та № 0000252301/1 від 10 вересня 2010 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 541,36 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 373,27 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2011 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек