Постанова № 47994691, 02.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3908/2011

02 листопада 2011 року 10год. 51хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" доДержавної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Західенергоресурс»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2011 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 413 від 20.09.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у місті Рівне проведена позапланова виїзна документальна перевірка ОСОБА_4 «Західенергоресурс»щодо взаємовідносин із ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Квітень»та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний простір»за грудень 2010 року, про що складено акт № 341/23-100/37245962 від 24.03.2011 року. На підставі даного акта перевірки ДПІ у місті Рівне з посиланням на підпункти 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість», підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзац другий пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 1520430,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 380107,50 грн., а також з посиланням на підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзац другий пункту 123.1 статті 123 ПК України ОСОБА_4 «Західенергоресурс»збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1900537,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 475134,25 грн. Такі податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації України № 14820/6/250115 від 15.08.2011 року повторна скарга платника податків залишена без задоволення, донараховані суми податків без змін. Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

В акті перевірки податковим органом зроблені висновки про завищення податкового кредиту та завищення валових витрат по операціях придбання товарів у ОСОБА_4 «ТД «Квітень»та ОСОБА_4 «Інвестиційний простір». Таке завищення встановлене на підставі висновків зустрічних перевірок про недостатність трудових та виробничих потужностей у контрагентів. Договори поставки визнані такими, що не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, та є нікчемними.

З такими висновками не погоджується позивач та зазначає, що відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.11 статті 5 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальним фактором при формуванні платником податків суми валових витрат при придбанні ним матеріальних цінностей є їх подальше використання у власній господарській діяльності та підтвердження відповідними первинними документами. Всі валові витрати, понесені позивачем, підтверджені належними первинними документами, складеними відповідно до вимог ОСОБА_5 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які фіксують факти здійснення господарських операцій між позивачем та ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір».

Достовірність та правильність визначення податкового кредиту по податку на додану вартість ОСОБА_4 «Західенергоресурс»по господарський операціях з ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку щодо взаємовідносин з постачальниками товарів, у тому числі податковими накладними, що засвідчують факт проведення господарських операцій, і були підставою для формування у відповідних податкових періодах податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, позивачем були виконані умови, визначені статтею 7 ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість». ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість»не ставлять право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від виконання постачальником (контрагентом) своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податку до державного бюджету. Контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Позивач наводить норми статей 215, 228 Цивільного кодексу України і статей 2, 10 ОСОБА_5 України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до яких податкові органи не позбавлені права звертатися до суду з вимогами про визнання правочинів недійсними у випадках встановлених законом, проте визнання угод нікчемними та застосування відповідних правових наслідків по таких угодах не належить до компетенції відповідача. Крім того, необхідною умовою для визнання правочину нікчемним, тобто таким, що суперечить інтересам держави та суспільства (посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави) є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

В спірних випадках відповідачем не доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, обвинувальних вироків по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагентів позивача судом не постановлено. ДПІ у місті Рівне не надано доказів, не наведено доводів, які б ставили під сумнів реальність виконання господарський операцій поставки товарів, невідповідність їх дійсному економічному змісту або підтверджували б недобросовісність дій позивача як платника податку.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.2011 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. В судовому засіданні 26.10.11 року представник відповідача адміністративний позов не визнав з посиланням на факти, описані в акті перевірки. Зазначив про відсутність реальних наслідків по угодах, укладених позивачем з ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»через не підтвердження таких господарських операцій первинними документами. Такі угоди є нікчемними, не створюють правових наслідків та не повинні впливати на формування показників у податковому обліку позивача. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 «Західенергоресурс»є субєктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у місті Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля пальним, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, роздрібна торгівля тютюновими виробами.

ДПІ у місті Рівне проведено позапланову виїзну документальну перевірку ОСОБА_4 «Західенергоресурс»щодо взаємовідносин з ОСОБА_4 «ТД «Квітень»та ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»за грудень 2010 року, про що складено акт № 341/23-100/37245962 від 24.03.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1900537,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 1900537,00 грн. та порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість»і як наслідок заниження податку на додану вартість на суму 1521430,12 грн., в тому числі за грудень 2010 року 1520430,12 грн.

04.04.2011 року на підставі акта перевірки № 341/23-100/37245962 від 24.03.2011 ДПІ у місті Рівне прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2, яким ОСОБА_4 «Західенергоресурс»збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 2375671,25 грн., у тому числі за основним платежем 1900537,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 475134,25 грн.,

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1900537,50 грн., у тому числі за основним платежем 1520430,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 380107,50 грн.

Позивач податкові повідомлення-рішення від 04.04.2011 року оскаржив в адміністративному порядку. Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 14830/6/25-0115 від 15.08.2011 року скарга платника податків залишена без задоволення, донараховані суми податків без змін. Податкові повідомлення-рішення оскаржені ОСОБА_4 «Західенергоресурс»в судовому порядку та є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності податкових повідомлень-рішень від 04.04.2011 року, висновки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту у грудні 2010 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Донарахування ОСОБА_4 «Західенергоресурс»податку на прибуток та податку на додану вартість повязані з укладенням угод з контрагентами ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір», які податковий орган кваліфікував як нікчемні правочини, що не створюють юридичних наслідків і не повинні відображатись в податковому обліку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 «ТД «Квітень»(продавець) та ОСОБА_4 «Західенергоресурс» (покупець) було укладено усний договір поставки спецій. На поставку товару продавцем виписано видаткову накладну № 1-02875 від 10.12.2010 року, податкову накладну № 2397 від 10.12.2010 року на суму 1202800,00 грн., в тому числі ПДВ 200466,67 грн. Також між ОСОБА_4 «ТД «Квітень»(зберігач) та позивачем (поклажодавець) укладено договір зберігання від 10.12.2010 року, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом прийому-передачі від 10.12.2010 року, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору приправи та спеції в асортименті та у кількості за актом приймання-передачі від 10.12.2010 року загальною вартістю 1202800,00 грн. Майно зберігається в окремому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 120-М (підпункт 3.3.1 пункту 3.1 договору). 10.12.2010 року у місті Рівне представниками ОСОБА_4 «Західенергоресурс»та ОСОБА_4 «ТД «Квітень»було здійснено приймання-передачу товару відповідно до договору зберігання від 10.12.2010 року з відповідним оформленням акту прийому-передачі від 10.12.2010 року, всього товару передано на суму 1202800,00 грн., що знаходиться в 7020 ящиках, в акті вказаний весь асортимент товару, переданий на зберігання, кількість ящиків кожного виду продукції та кількість упаковок продукції в одному ящику.

Відповідно до договору оренди приміщення № 1 від 01.01.2010 року ОСОБА_4 «ТД «Квітень»орендує приміщення у ОСОБА_4 «Аттика»в місті Рівному по вулиці Дворецькій, 120-М та по вулиці Дворецькій, 120-Р, загальною площею 306 кв.м., в першому з яких зберігався придбаний позивачем товар. Копія даного договору та свідоцтва про право власності ОСОБА_4 «Аттика»на нерухоме майно в місті Рівному по вулиці Дворецькій, 120-М, що являє собою нежитлову будівлю, цех по виготовленню та розфасуванню харчових добавок, оглянуто та долучено до матеріалів адміністративної справи.

Розрахунки між сторонами проведені протягом лютого-серпня 2011 року частково на суму 1455000,00 грн., що підтверджується виписками з банку по рахунку позивача про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_4 «ТД «Квітень»за товар та карткою бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками»за період з 01.09.2010 року по 21.09.2011 року.

В податковому обліку така операція відображена наступним чином. Позивач включив до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму 200466,67 грн. на підставі податкової накладної № 2397 від 10.12.2010 року, виписаної ОСОБА_4 «ТД «Квітень», та відобразив у складі валових витрат витрати в розмірі 1002333,33 грн.

В подальшому ОСОБА_4 «Західенергоресурс»продукцію, отриману від ОСОБА_4 «ТД «Квітень», продав ОСОБА_4 «Харчпром», про що свідчать видаткові накладні № 19 від 31.05.2011 року, № 18 від 01.06.2011 року на загальну суму 2029608,83 грн., в тому числі ПДВ 338268,14 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 23.09.2011 року субєкт господарювання ОСОБА_4 «ТД «Квітень»є діючою юридичною особою, рішень щодо припинення юридичної особи не приймалось, товариство зареєстроване за місцезнаходженням: місто Рівне, вулиця Макарова 44А, тобто в межах одного населеного пункту з позивачем. Видами діяльності ОСОБА_4 «ТД «Квітень», серед іншого, є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. ОСОБА_4 «ТД «Квітень»зареєстроване платником податку на додану вартість, про що ДПІ у місті Рівне видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100225145 від 06.05.2009 року.

Також між ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»(продавець) та ОСОБА_4 «Західенергоресурс»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу товарів від 01.10.2010 року, відповідно до якого продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязувався прийняти й оплатити товар паливно-мастильні матеріали (далі ПММ). На поставку товару постачальником виписано видаткові накладні № 1100010 від 02.12.2010 року, № 235 від 22.12.2010 року, № 185 від 24.12.2010 року, № 186 від 24.12.2010 року, № 233 від 25.12.2010 року, № 35 від 30.12.2010 року, № 256 від 30.12.2010 року, № 1000015 від 30.12.2010 року, № 236 від 31.12.2010 року та податкові накладні № 991101202001 від 02.12.2010 року на суму 52398,82 грн., в тому числі ПДВ 8733,14 грн., № 991101222001 від 22.12.2010 року на суму 45495,00 грн., в тому числі ПДВ 7582,50 грн., № 101224001 від 24.12.2010 року на суму 60436,69 грн., в тому числі ПДВ 10072,78 грн., № 101224002 від 24.12.2010 року на суму 50078,25 грн., в тому числі ПДВ 8346,38 грн., № 991101225001 від 25.12.2010 року на суму 71755,70 грн., в тому числі ПДВ 11959,28 грн., № 911101230002 від 30.12.2010 року на суму 104716,44 грн., в тому числі ПДВ 17452,74 грн., № 99110230003 від 30.12.2010 року на суму 1202956,69 грн., в тому числі ПДВ 200492,79 грн., № 911101230001 від 30.12.2010 року на суму 6272723,39 грн., в тому числі ПДВ 1045453,90 грн., № 9911012301001 від 31.12.2010 року на суму 59220,00 грн., в тому числі ПДВ 9870,00 грн., які позивач включив до реєстру отриманих податкових накладних і сформував податковий кредит з податку на додану вартість у грудні 2010 року в розмірі 1319963,45 грн. та включив до складу валових витрат витрати на суму 6599817,25 грн.

Розрахунки між сторонами договору проведені шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно з платіжними дорученнями № 1060 від 29.12.2010 року на суму 1800000,00 грн., № 1066 від 30.12.2010 року на суму 755000,00 грн., а також через зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі угоди від 31.12.2010 року на суму 14142648,87 грн. Таким чином, розрахунки за придбанні ПММ між позивачем та ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»проведені в повному обсязі.

До матеріалів справи позивачем долучено три акти приймання-передачі ПММ від 30.12.2010 року, відповідно до яких ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»передав визначену кількість різних марок пального, яке зберігалось у ДП «Авіаком Рівне»відповідно до договору про відповідальне зберігання нафтопродуктів, покупцю ОСОБА_4 «Західенергоресурс». Також судом оглянуто товарно-транспортні накладні (далі ТТН) № ТТН-2591 від 02.12.2010 року, № 823 від 22.12.2010 року, № ТТН-2645 від 24.12.2010 року, № ТТН-2645-1 від 24.12.2010 року, № 5125 від 25.12.2010 року, № 918 від 31.12.2010 року з зазначенням вантажовідправника ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»на транспортування ПММ зі складу відправника ДП «Авіаком Рівне»до вантажоодержувача ОСОБА_4 «Західенергоресурс»на відповідні АЗС, в тому числі АЗС 19 ОСОБА_6, АЗС Маневичі 18, АЗС Степань, перевізниками виступали Виробничий кооператив «Авіапроект», ДП «Укрінтеравтосервіс», ПП «Арт майстер».

В судовому засіданні досліджено договір № 22/09/10 від 22.09.2010 року відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів, відповідно до якого ДП «Авіаком Рівне»зобовязувався надавати ОСОБА_4 «Західенергоресурс»послуги з приймання, зливу із залізничних цистерн, зберігання, контролю якості, наливу в автомобільні цистерни та обліку світлих нафтопродуктів, та договір від 17.12.2010 року надання послуг з приймання, транспортування цистерн та зберігання паливно-мастильних матеріалів, укладений між ОСОБА_4 «Інвестиційний договір»(виконавець) і ОСОБА_4 «Західенергоресурс»(замовник), за яким виконавець зобовязується за завданням замовника надавати за плату послуги з приймання транспортування вагоно-цистерн та забезпечувати зберігання паливно-мастильних матеріалів, а замовник зобовязується оплачувати такі послуги. Відповідно до договору № 55 від 06.09.2010 року про транспортні перевезення, укладеного між Виробничим кооперативом «Авіапроект»(перевізник) та ОСОБА_4 «Західенергоресурс»(замовник) перевізник взяв на себе зобовязання доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.10.2011 року субєкт господарювання ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»зареєстрований за місцезнаходженням: місто Рівне, вулиця Макарова, буд. 44А, є діючим, рішень щодо припинення юридичної особи не приймалось. ОСОБА_3 зареєстроване ДПІ у місті Рівне платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 100026069 від 06.03.2007 року платника податку на додану вартість. Рішенням ДПІ у місті Рівне від 21.03.2011 року № 45 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_4 «Інвестиційний простір», проте в судовому порядку таке рішення визнано протиправним та скасовано (ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 року у справі № 2а/1770/1481/2011). Разом з тим, такі обставини мали місце в часі пізніше, ніж спірні правовідносини між позивачем та контрагентом ОСОБА_4 «Інвестиційний простір».

В акті перевірки № 341/23-100/37245962 від 24.03.2011 року зазначено, що ДПІ у місті Рівне проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_4 «ТД «Квітень»(перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у місті Рівне) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року (акт № 302/23-100/36466786 від 18.03.2011 року). За результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 «ТД «Квітень»встановлено, що чисельність працюючих з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року складає 10 осіб, підприємство протягом 2009-2010 року декларує відсутність основних засобів, інформація щодо наявності або використання у фінансово-господарській діяльності на умовах оренди виробничих, торгівельних, складських приміщень за період, що перевірявся, відсутня. На підставі цього податковою інспекцією зроблено висновок про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності.

Далі в акті перевірки ОСОБА_4 «Західенергоресурс»наведено, що згідно висновку № 6/15-235 від 17.03.2011 року про проведення аналізу ОСОБА_4 «Інвестиційний простів»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року встановлено неможливість поставки товарів, нікчемність договорів поставки. Такі операції поставки не підтверджуються враховуючи реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 ОСОБА_5 України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж ОСОБА_5 господарська діяльність це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного ОСОБА_5 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж ОСОБА_5 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 ОСОБА_5 України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього ОСОБА_5, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж ОСОБА_5 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього ОСОБА_5 є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для формування валових витрат та для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Частиною першою статті 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, оскільки позивач вказує на те, що мав право віднести відповідні суми витрат та сплаченого податку до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2010 року у звязку з придбанням товарів у ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, що підтверджують реальне виконання договорів купівлі-продажу товарів, а відповідач заперечує поставку товару продавцями через відсутність будь-яких передумов, засобів для їх надання та вказує на нікчемність правочинів між субєктами господарювання, то перевірці судом підлягають фактичні дані про можливість реального здійснення операцій, зокрема, поставки товарів з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких операцій, складських приміщень, транспортних засобів, персоналу тощо, а також доводи податкового органу щодо виникнення у позивача податкової вигоди (у вигляді формування валових витрат та зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість) не в звязку із здійсненням реальних робіт та поставки товарів.

Статтею 1 ОСОБА_5 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що серед іншого ОСОБА_4 «Західенергоресурс»займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту та роздрібною, оптовою торгівлею паливом. Для провадження такої господарської діяльності підприємець використовує орендовані приміщення магазинів, будівлі АЗС, устаткування. Відповідно до договорів оренди, укладених з ОСОБА_4 «Ріф», № 4 від 25.08.2010 року позивач орендує АЗС з магазином у смт. Володимирець, вулиця Соборна 2а, № 11 від 25.08.2010 року АЗС з магазином у смт. Зарічне, вулиця Аерофлотська 5-а, № 5 від 30.08.2010 року АЗС з магазином у місті Радивилів, вул. О.Невського, 73б, № 6 від 30.08.2010 року АЗС у смт. Степань, вулиця Шевченка, 93а, № 14 від 30.08.2010 року міні АЗС з магазином у місті Костопіль, вулиця Бурова, 19а, № 14 від 31.08.2010 року АЗС з магазином у місті Славута, вулиця Миру, 89а, № 15 від 30.08.2010 року АЗС з магазином у місті Броди, вулиця Привокзальна, 1, № 16 від 31.08.2010 року АЗС у місті Рівне, вулиця Макарова, 44 а, № 2 від 31.08.2010 року АЗС з магазином у місті Рівне, вулиця Млинівська, 18. На підставі договорів оренди, укладених з орендодавцем ОСОБА_4 «Норд»ЛТД, позивач орендує АЗС, магазин, обладнання у місті Кузнецовськ, вул. Комунальна, 15 (договір № 14 від 01.10.2010 року), АЗС з магазином, обладнання у місті Корюківка, вулиця Г. Костюк, 16а (договір № 17 від 03.11.2010 року), а на підставі договору суборенди від 10.12.2010 року орендує у фізичної особи підприємця ОСОБА_7 АЗС у місті Сарни, вулиця Ковельська, 24.

На право здійснення торгівельної діяльності нафтопродуктами ОСОБА_4 «Західенергоресурс» видавалися відповідні торгові патенти, в тому числі Сарненською МДПІ серії ТПБ № 535967 від 27.09.2010 року на здійснення торгівлі на АЗС в смт. Степань, вул. Шевченка, 93а, з терміном дії з 27.09.2010 року по 31.08.2011 року, серії ТПБ № 843455 від 24.12.2010 року на здійснення торгівлі на АЗС в м. Сарни, вул. Ковельська, 24, з терміном дії 24.12.2010 року по 20.11.2011 року, Рокитнівським відділенням Сарненської МДПІ серії ТПБ № 843090 від 28.09.2010 року на здійснення торгівлі нафтопродуктами на АЗС № 4 в смт. Рокитне, вул.. І.Франка, 12а, з терміном дії з 28.09.2010 року по 31.08.2011 року, Славутською ОДПІ серії ТПБ № 781336 на здійснення торгівлі на АЗС в м. Славута, вул. Миру, 9, з терміном дії з 23.12.2010 року по 31.11.2011 року, ДПІ у Бродовському районі серії ТПБ № 691157 від 29.09.2010 року на здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами, продовольчими та непродовольчими товарами на АЗС з магазином в м. Броди, вул. Привокзальна, 1, з терміном дії з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, ДПІ у Крюківському районі серії ТПБ № 281681 від 27.09.2010 року на здійснення реалізації ПММ та роздрібної торгівлі іншими товарами на АЗС з магазином м. Корюківка, вул. Г.Костюка, 16 а, з терміном дії з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, Володимир-Волинською ОДПІ серії ТПБ № 723018 від 17.11.2010 року на здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами на АЗС смт. Локачі, вул. Луцька, з терміном дії з 20.11.2010 року по 31.10.2011 року, Радивилівським відділенням Дубенської ОДПІ серії ТПБ № 392990 на здійснення торгівельної діяльності ПММ, продовольчими та непродовольчими товарами на АЗС з магазином м. Радивилів, вул.. Невського, 73, з терміном дії з 07.10.2010 року по 30.09.2011 року, Володимирецьким відділенням Кузнецовської ОДПІ серії ТПБ № 843550 від 14.09.2010 року на здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами на АЗС смт. Володимирець, вул. Соборна, 2а, з терміном дії з 21.09.2010 року по 31.08.2011 року, Зарічненським відділенням Дубровицької МДПІ серії ТПБ № 392751 від 01.10.2010 року на здійснення торгівельної діяльності ПММ, продовольчими та непродовольчими товарами на АЗС з магазином смт. Зарічне, вул. Аерофлотська, 5а, з терміном дії з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року.

Крім того, для зберігання спецій та приправ, придбаних у ОСОБА_4 «ТД «Квітень», позивач використовував спеціальне приміщення (цех по виготовленню та розфасуванню харчових добавок) у місті Рівному по вулиці Дворецькій, 120-М на підставі договору зберігання, укладеному з продавцем. Останній таку будівлю орендував відповідно до договору оренди приміщення № 1 від 01.01.2010 року у ОСОБА_4 «Аттика», про що зазначено вище.

Таким чином, придбання позивачем приправ та спецій у ОСОБА_4 «ТД «Квітень», нафтопродуктів у ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»здійснювалось для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Зокрема, придбані спеції та приправи у ОСОБА_4 «ТД «Квітень»позивач у травні-червні 2011 року продав ОСОБА_4 «Харчопром»на суму 2029608,83 грн., в тому числі ПДВ в тому числі ПДВ 338268,14 грн., що на 826808,83 грн. більше ніж, початкова ціна придбання. При цьому податкові зобовязання позивача по такій господарській операції перевищили податковий кредит на 137801,47 грн. (338268,14 грн. 200466,67 грн. = 137801,47 грн.), задекларований при придбанні товару, що спростовує твердження податкової інспекції про нікчемність угод по ланцюгу до «вигодонабувача» ТзОВ «Західенергоресурс»та формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок такого правочину.

Крім того, господарським судом Рівненської області при розгляді справи № 5019/1477/11 про визнання правочину (договору) недійсним надавалась правова оцінка договору купівлі-продажу товарів від 01.10.2010 року, укладеному між ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»та ОСОБА_4 «Західенергоресурс», позовні вимоги в якій обґрунтовувались нікчемністю правочину, встановленого податковим органом в акті перевірки № 341/23-100/37245962 від 24.03.2011 року. Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.07.2011 року у справі № 5019/1477/11 за позовом ОСОБА_4 «Західенергоресурс»до ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»про визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів від 01.10.2010 року, укладеному між ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»та ОСОБА_4 «Західенергоресурс», в позові відмовлено, оскільки сторонами додержавні загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, та недоведено їх спрямованість на завдання шкоди інтересам держави та суспільним цінностям, що є обовязковою умовою для визнання недійсними господарських зобовязань.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній та господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Господарські операції між позивачем та постачальниками ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»підтверджуються належними первинними документами, податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податків. Судом також враховано, що юридичні особи ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»не припинили діяльність, що підтверджено відповідними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та у випадку порушення податкового законодавства з їх боку, останні повинні нести вставленому законом відповідальність.

Згідно зі статтею 48 ОСОБА_5 України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обовязковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995 року № 488/346 затверджено типову форму № 1-ТН «Товарно-транспортна накладна»(складається у чотирьох примірниках, з яких 1 вантажовідправнику, 2 вантажоодержувачу, 3,4 автопідприємству) та визнано обовязковим застосування вказаної форми всіма субєктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Позивачем представлено ТТН на підтвердження факту перевезення (доставки) товару.

Отже, наявними первинними документами бухгалтерського обліку, долученими до матеріалів справи, що описані вище, підтверджуються обставини реального придбання позивачем, в одному випадку, спецій та приправ у ОСОБА_4 «ТД «Квітень», та нафтопродуктів у ОСОБА_4 «Інвестиційний простір», а не лише документальне оформлення господарських операцій з перерахуванням коштів постачальникам, на чому наполягає відповідач. Контрагенти позивача ОСОБА_4 «ТД «Квітень»та ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»зареєстровані з місцезнаходженням у місті Рівному, тобто в межах одного населеного пункту, що й позивача, а відтак, суд не бере до уваги заперечення відповідача про нікчемність договорів купівлі-продажу через неможливість їх виконання з огляду на місцезнаходження майна, реального часу здійснення операцій. Крім того, з даних податкової інспекції вбачається, що кількість працівників ОСОБА_4 «ТД «Квітень»складає 10 осіб, що суперечить висновку відповідача про відсутність необхідних трудових ресурсів у постачальника. Щодо відсутності майна, трудових ресурсів у ОСОБА_4 «Інвестиційний простір», то така інформація залишилась не підтвердженою відповідачем належними та допустимими доказами. На думку суду, такі висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та аналітичних даних, без встановлення достовірної інформації у компетентних джерел таких як бюро технічної інвентаризації, земельні відділи органів місцевого самоврядування, нотаріусів тощо. При проведенні перевірок контрагентів не досліджено наявність орендованих чи переданих в лізинг основних засобів, виробничих приміщень, наявність обладнання (устаткування), техніки, матеріали перевірок контрагентів відповідачем не представлені суду. ДПІ у місті Рівне не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ОСОБА_4 «ТД «Квітень», ОСОБА_4 «Інвестиційний простір»та вказували б на те, що дані податкових накладних, виписаних продавцем (постачальником) не відповідають дійсності.

При цьому, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по податку на прибуток.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно у грудні 2010 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в розмірі 1520430,12 грн. по господарських операціях придбання приправ та спецій у ОСОБА_4 «ТД «Квітень»нафтопродуктів у ОСОБА_4 «Інформаційний простір»та сформовані валові витрати на суму 1900537,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень від 04.04.2011 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001202342 від 4 квітня 2011 року, №0001192342 від 4 квітня 2011 року.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.