Рішення № 4799458, 21.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/264

21.07.09

За позовом

Акціонерно-комерційного банку «Золоті ворота»

До

Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

Про

стягнення 209761,23 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Філіпова Г.М. –дов.

Від відповідача Кінебас О.М. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»201683,71 грн. заборгованості за страховими актами від 20.10.2008, 05.12.2008, 15.12.2008, 15.01.2009, 16.02.2009, 8077,52 грн. пені, а всього 209761,23 грн. заборгованості.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 21.05.2009р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007р. між Акціонерно-комерційним банком «Золоті ворота»та Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія» було укладено генеральний договір страхування кредитів (у тому числі відповідальності за непогашення кредиту).

Відповідно до п.1.1. договору предметом цього договору є страхування майновий інтересів Страхувальника, пов’язаних з ризиком фінансових витрат в результатів невиконання позичальником своїх зобов’язань по договорам про надання споживчого кредиту в частині повного або часткового повернення отриманого кредиту та/або нарахованих за ним процентів, та/або нарахованої комісійної винагороди.

Відповідно до п.2.1. договору об’єктом страхування за договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з можливими збитками, які можуть бути спричинені в результаті невиконання позичальником своїх зобов’язань щодо повного або часткового повернення кредиту та/або нарахованих за ним процентів та/або нарахованої комісійної винагороди в термін, передбачений кредитним договором.

Пунктом 3.2. договору визначено страховим випадком за цим договором є невиконання (неналежне виконання) разом або окремо позичальником своїх обов’язків перед страхувальником, передбачених кредитним договором, а саме:

- 3.2.1. повернення або часткове повернення позичальником кредиту у встановлені кредитним договором строки;

- 3.2.2. невиплата позичальником в повному обсязі і в установлені кредитним договором строки процентів за користування кредитом;

- 3.2.3. невиплата позичальником в повному обсязі і в установлені кредитним договором строки комісійної винагороди.

Згідно п.5.4. договору страховий платіж (премія) за індивідуальною страховою сумою (по окремому кредитному договору) визначається на підстав даних реєстру. Загальний страховий платіж по реєстру за відповідний звітний період визначається в сумі )сукупності) страхових платежів за індивідуальними страховим сумами та вказується в реєстрі.

Відповідно до п.6.1.3. договору страховик зобов’язаний у разі настання строкового випадку, передбаченого п.3.2. договору виплатити страхувальнику страхове відшкодування. Страхове відшкодування виплачується на умовах, визначених розділом 7 договору.

Пунктом 7.2. Договору страхування передбачено, що разом з Заявою про страховий випадок Страхувальник надає Страховику документи, необхідні для прийняття рішення про випалу страхового відшкодування, а саме: копія Кредитного договору, копія Графіка погашення Кредиту, виписка з особового рахунку Позичальника про рух коштів та інші необхідні документи за письмовою вимогою Страховика.

Згідно п.7.3. договору сторони домовились, - і тільки, «після отримання всіх необхідних документів Страховик протягом 3 (трьох) робочих днів складає Акт про страхову подію, підписаний Страховиком, екземпляр якого направляє Страхувальнику, або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що також, протягом 3 (трьох) робочих днів повідомляє Страхувальника.»

Згідно п.7.4. договору визначено, що в разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування Страховик здійснює таку виплату протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту про страхову подію.

За несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

між Акціонерно-комерційним банком «Золоті ворота»та Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія» укладено генеральний договір страхування кредитів (у тому числі відповідальності за непогашення кредиту).

Відповідно до п.6.1.3. договору страховик зобов’язаний у разі настання строкового випадку, передбаченого п.3.2. договору виплатити страхувальнику страхове відшкодування. Страхове відшкодування виплачується на умовах, визначених розділом 7 договору.

Пунктом 7.2. Договору страхування передбачено, що разом з Заявою про страховий випадок Страхувальник надає Страховику документи, необхідні для прийняття рішення про випалу страхового відшкодування, а саме: копія Кредитного договору, копія Графіка погашення Кредиту, виписка з особового рахунку Позичальника про рух коштів та інші необхідні документи за письмовою вимогою Страховика.

Згідно п.7.3. договору сторони домовились, - і тільки, «після отримання всіх необхідних документів Страховик протягом 3 (трьох) робочих днів складає Акт про страхову подію, підписаний Страховиком, екземпляр якого направляє Страхувальнику, або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що також, протягом 3 (трьох) робочих днів повідомляє Страхувальника.»

Згідно п.7.4. договору визначено, що в разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування Страховик здійснює таку виплату протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акту про страхову подію.

Відповідно до ст.990 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про страхування»страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної у договорі, і страхового акта. Страховий акт складається страховиком у формі, що встановлюється страховиком.

Сторонами були підписані страхові акти від 20.10.2008р. на суму 30993,05 грн., від 05.12.2008р. на суму 40162,38 грн., від 15.12.2008р. на суму 53784,66 грн., від 15.01.2009р. на суму 56459,93 грн., від 16.02.2009р. на уму 61522,90 грн.

Станом на час слухання справи прострочена заборгованість за зазначеними актами частково погашена, загальна сума заборгованості Відповідача за страховими актами від 20.10.2008р., 05.12.2008р., 15.12.2008р., 15.01.2009р., 16.02.2009р. складає суму 201683,71грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності повноважень у керівника філії не приймаються судом до уваги з наступних підстав:

Відповідно до ст.6 Закону України «Про страхування»видами добровільного страхування, зокрема є: страхування кредитів (у тому числі, відповідальності за непогашення кредиту). Від імені ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»договір уклав директор Харківської філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія».

Згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України керівники філії діють на підставі наданої їм довіреності.

Відповідно до довіреності №40/03/08 від 03.03.2008р., виданої ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» директору Харківської філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»Бикову В.П. надано право, зокрема, здійснювати виплати страхового відшкодування, вчиняти необхідні дії і представляти інтереси товариства при настанні страхових випадків. В довіреності зазначено, що Биков В.П. повинен здійснювати страхування фінансових ризиків за погодженням з генеральною дирекцією.

Таким чином, приймаючи рішення про здійснення страхової виплати Биков В.П. діяв згідно з повноваженням, що були надані йому юридичною особою.

Дії Відповідача щодо скасування страхових актів суперечать діючому законодавству України.

Так, у разі настання страхового випадку страховик згідно з ст. 990 ЦК України та ст.25 Закону України «Про страхування»здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної у договорі, і страхового акта. Страховий акт складається страховиком у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 992 ЦК України та ст.26 Закону України «Про страхування»визначений перелік відмови страховика від здійснення страхової виплати.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до п.7.3 генерального договору страхування кредитів ( у тому числі відповідальності за непогашення кредиту) №7-1-01/06 після отримання заяви або повідомлення Страхувальника про страховий випадок Страховик:

- з’ясовує обставини страхового випадку, складає страховий акт та визначає розмір своєї відповідальності та розмір збитку;

- робить розрахунок суми страхового відшкодування;

- здійснює страхову виплату в строк встановлений договором.

Відповідно до п. 11.3 Правил Страховик протягом 30 робочих днів після одержання всіх необхідних документів та узгодження із всіма зацікавленими особами остаточного розміру завданого збитку, приймає рішення про страхову виплату або відмову в здійсненні страхової виплати.

Відповідно до п.11.4 Правил приймаючи рішення про здійснення страхової виплати Страховик має право запросити у Страхувальника необхідні документи і якщо Страхувальник їх не надав відмовити у виплаті страхової суми.

Всі ці дії страховик повинен був здійснити до прийняття рішення про здійснення страхової виплати, тобто до складання акту про страхову подію.

Відповідно до п.12.1 Правил за наслідками розслідування обставин страхового випадку, Страховик, у відповідності дог діючих Правил, приймає рішення про виплату страхового відшкодування або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Страховик (відповідач), підписавши страхові акти, узгодив суму, що підлягає відшкодуванню та прийняв рішення про здійснення страхової виплати та частково її сплатив.

Законодавством не передбачена можливість страховика відмовитись від сплати страхового відшкодування після прийняття рішення про його сплату, скасувавши страховий акт.

Суду не надано належних доказів направлення відповідачем листів від 01.04.2009р. №677/09 та від 06.05.2009р. №938/09 про надання копій кредитного договору, меморіального ордеру, договору поруки та/або застави, анкети позичальника, графіка реального погашення кредиту, довідки про доходи, виписки з особового рахунку позичальника на адресу позивача.

Крім того, у листі від 01.04.2009р. №677/09 не зазначено, що вказані документи вимагались щодо позичальників вказаних в заяві про страховий випадок від 15.10.2008р.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що сума боргу складає 201683,71 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.10.2. договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Отже, порушення відповідачем п. 10.2 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 8077,52 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, вул.. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Акціонерно-комерційного банку «Золоті ворота»(61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, код ЄДРПОУ 20015529) 201683 грн. 71 коп. боргу, 8077 грн. 52 коп. пені, 2097 грн. 61 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко