Ухвала суду № 47993434, 05.08.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2015 року №813/4111/15

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 22.07.2015 року ВП №442541156 про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання стягнути допомогу на дітей,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, в якій просить:

-«скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №442541156 від 22.07.2015 р.»;

-«зобов'язати Державну виконавчу службу стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради (ідентифікаційний код 25258857, код ЄДРПОУ 25258857 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1) допомогу на дітей в розмірі - 18 245,84 грн.».

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно п.п.2, 3 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є та ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Частиною 4 статті 181 КАС України передбачено, що про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв'язку не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі. Протягом одного дня з дня одержання такого повідомлення відповідач зобов'язаний отримати в суді копію позовної заяви та доданих до неї документів.

У відповідності до ч.5 ст.181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Отож, враховуючи скорочені строки розгляду справи (протягом десяти днів після відкриття провадження у справі) з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (відповідно до ч.5 ст.181 КАС України) та, як вбачається із матеріалів адміністративного позову, у порушення припису норм п.п.2, 3 ч.1 ст.106 КАС України, усіх належних даних позивачем не вказано, тому суд зобов'язаний вимагати, щоб відомості про сторін та їх представників були якомога детальнішими та повними, оскільки це має важливе значення для повідомлення осіб, які беруть участь у справі для забезпечення їх явки у судове засідання.

У контексті наведених норм вбачається, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, у тому числі і копії рішення Бориславського міського суду Львівської області у справі №2а/438/15/2013, копій свідоцтв про народження дітей - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, копії листа-перерахунку Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради від 31.07.2014 року №1129, а також не зазначено причин неможливості їх надання разом із позовною заявою.

Окрім того, частиною 1 ст.181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З наведеного вище положення слідує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

У відповідності до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з п.4 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Відповідно до припису норм ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1)скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2)зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3)зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4)стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5)виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7)примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

Публічно-правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/438/15/2013, виданого 08.04.2014 року Бориславським міським судом Львівської області про «зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення трирічного віку за період з 09.07.2007 р. до 26.08.2007 р. включно та щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення трирічного віку за період з 01.01.2009 р. до 10.12.2010 р. включно з врахуванням проведених виплат за вказаний період; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні, відповідно до ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з врахуванням проведених виплат».

Таким чином, слід зауважити, що у змісті позовної заяви відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у вказаних відносинах сторін, а тому ОСОБА_1 необхідно усунути вказані недоліки, шляхом належного обґрунтування заявлених позовних вимог та надання письмових пояснень щодо визначення підсудності даного позову.

Окрім цього, виходячи із змісту позовної заяви, вважаю, що позивачу необхідно запропонувати визначитись і щодо позовних вимог, сформульованих у прохальній частині адміністративного позову, оскільки такі підлягають уточненню з урахуванням вимог ст.105 КАС України.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас, мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2015 року визначена у розмірі 1218 грн.

Таким чином, за звернення до адміністративного суду із позовною заявою, яка містить вимоги немайнового характеру судовий збір складає 73,08 грн. (1 218,00 грн. * 0,06 = 73,08 грн.).

В той же час, позивачем до позовної заяви не додано належний документ про сплату судового збору за подання позову, який містить вимоги немайнового характеру у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір». При цьому, доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору останньою суду також не надано.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 22.07.2015 року ВП №442541156 про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання стягнути допомогу на дітей.

Позивачу усунути у строк включно до 17 серпня 2015 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 17 серпня 2015 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.