Постанова № 47991673, 27.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року Справа № 808/2183/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засіданні Філоненко Ю.М., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Правобережного районного центру зайнятості

до ОСОБА_3

про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості (далі позивач або Правобережний РЦЗ) до ОСОБА_3 (далі відповідач або ОСОБА_3) про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю.

У позовній заяві зазначено, що в ході виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціального політики України, затвердженого наказом від 12.07.2006 №259/407 , зареєстрованого в Мінюсті України 26.07.2006 №876/12750 виявлено, що в період перебування на обліку в Правобережному районному центрі зайнятості ОСОБА_3 надавав послуги за договором цивільно-правового характеру з 14.11.2014.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Представник позивача 27.07.2015 через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає

Відповідач у судове засідання не прибув, причину неприбуття суду не повідомив. Про день, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань до суду не подавав. Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Хортицький районний відділ у місті Запоріжжі №2315-2528 від 24.06.2015 повідомлено, що 29.04.2015 року до Хортицького РВ у М.Запоріжжі У ДМС України в Запорізькій області звернувся громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з питання проставляння відмітки про реєстрацію місця фактичного проживання, як особі яка переміщена з тимчасово окупованої території України та з районів проведення антитерористичної операції за адресою: АДРЕСА_2. Відмітка проставлена Хортицьким РВ у М.Запоріжжі УДМС України в Запоріжжі в довідці про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції за вищезазначенною адресою.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу, відому суду, проте повернулась до суду без вручення адресату з поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

За таких обстави суд приходить до висновку, що є можливим розглянути адміністративну справу без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини другої Закону України «Про зайнятість населення» (Закон України №803-ХІІ від 01.03.1991 року) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно частини другої вказаної статті Закону у разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни: віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату); які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру яка не потребує професійної підготовки; які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

За правилами ч. 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №307 (далі - Порядок №307) цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

За правилами п. 6.2 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Згідно приписів п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219 (далі - Порядок №219), реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку №219 під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), в якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові, інформація про реєстрацію місця проживання, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально, та ознайомлює громадянина з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки".

Судом встановлено, що 25 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Правобережного РЦЗ з метою отримання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У вище зазначеній заяві ОСОБА_3 повідомив позивача про те, що як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Наказом №НТ141125 від 25.11.2014 Правобережного районного центру зайнятості позивачу було поновлено статус безробітного, 02.12.2014 наказом №НТ1412020 відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю з 02.12.2014 по 30.05.2015, як незастрахованій особі без урахування страхування стажу.

Відповідно до наказу №68-о від 23.02.2015 «Про порушення безробітним ОСОБА_3 законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним незаконно отриманих коштів» оскільки безробітний ОСОБА_3 не повідомив Правобережний районний центр зайнятості м.Запоріжжя про обставини, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення та на надання соціальних послуг, він зобов'язаний відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 631,74грн.

За змістом Акту №28В від 11 лютого 2015 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_3, (іпн. НОМЕР_1) перебував з ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» у цивільно-правових відносинах з 14.11.2014 по 30.11.2014.

Відповідно до Довідки (а.с. 7) заборгованість за період з 02.12.104 по 06.01.2015 становить 631,74грн.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 (далі - Порядок №60/62).

Пунктом 5 Порядку №60/62 встановлено, що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України №1533-ІІІ від 02.03.2000 року застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку №60/62 встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

На підставі викладеного позивачем 23 лютого 2015 року видано наказ №68-о, яким зобов'язано головного спеціаліста - юрисконсульта провести необхідні дії зі стягнення з відповідача 631,74грн.

23 лютого 2015 року на адресу відповідача було направлено лист, в якому запропоновано відповідачу у 15-ти денний термін з моменту отримання листа повернути отримані кошти у сумі 631,74 грн.

У зв'язку з вище викладеним позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Правобережного районного центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Правобережного районного центру зайнятості м.Запоріжжя суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 631,74грн. (шістсот тридцять одну гривну 74 копійок), які перерахувати за реквізитами р/р 37178001004259, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015 Банк: УДК у Хортцькому районі м.Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач Правобережний районний центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова