Постанова № 47990739, 30.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 р. Справа № 805/2659/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

13 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000031510

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Зевс Кераміка» заявлено позов до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000031510.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Позивач зазначає, що до нього як до суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, не застосовується норма щодо стягнення пені за кожний день прострочення неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті. У додаткових письмових поясненнях, поданих суду 27 липня 2015 року, позивач зазначає, що додаткове надання сертифікату про форс-мажорні обставини законодавством не передбачено та єдиною підставою для звільнення від сплати пені відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є наявність населеного пункту, де здійснює діяльність суб'єкт господарювання у Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р. 21 липня 2015 року позивач через канцелярію суду надав письмову заяву щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що його рішення відповідає вимогам діючого законодавства, посилається на статтю 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» стосовно сертифікату Торгово-промислової палати України як єдиного належного та достатнього доказу настання непереборних обставин, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, та зазначає, що такий сертифікат відсутній у позивача. Також відповідач посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, яким зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р. 21 липня 2015 року відповідач через канцелярію суду надав письмову заяву щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Зевс Кераміка» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32359747, знаходиться на податковому обліку в Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

З 17 по 23 березня 2015 року відповідачем була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контрактів від 1 серпня 2011 року № 1439, від 12 травня 2010 року № 1072, від 15 жовтня 2010 року № 1351, від 10 червня 2013 року № 0102, від 12 лютого 2014 року, від 14 жовтня 2014 року за період з 1 січня 2014 року по 16 березня 2015 року, від 22 серпня 2012 року, від 20 січня 2010 року за період з 24 вересня 2014 року по 16 березня 2015 року, за наслідками якої складений акт від 30 березня 2015 року № 1165/15-1-32359747.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000031510, яким нарахована сума грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 5134764 грн. 46 коп. за порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, постанова правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475, від 14 травня 2013 року № 163, від 14 листопада 2013 року № 453, від 12 травня 2014 року № 270, від 20 серпня 2014 року № 515, від 1 грудня 2014 року № 758, а саме прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютних коштів за контрактами від 1 серпня 2011 року № 1439, від 12 травня 2010 року № 1072, від 15 жовтня 2010 року № 1351, від 10 червня 2013 року № 0102, від 12 лютого 2014 року, від 14 жовтня 2014 року за період з 1 січня 2014 року по 16 березня 2015 року, від 22 серпня 2012 року, від 20 січня 2010 року за період з 24 вересня 2014 року по 16 березня 2015 року.

З позовної заяви, додаткових письмових пояснень позивача, письмових заперечень та додаткових заперечень відповідача судом встановлено, що між сторонами не є спірними та визнаються обставини прострочення позивачем законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютних коштів, розміру та періоду нарахованої пені, внаслідок чого дані обставини не підлягають доказуванню в порядку статті 72 КАС України.

Спірним між сторонами є застосування статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» стосовно суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Слов'янськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Суд вважає неправомірним посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, яким зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, згідно якої затверджений перелік населених пунктів, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінет Міністрів України не уповноважений зупиняти дію переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року на виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", не скасований. Згідно з додатком до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Слов'янськ.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд не приймає посилання позивача на те, що додаткове надання сертифікату про форс-мажорні обставини законодавством не передбачено та єдиною підставою для звільнення від сплати пені відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є наявність населеного пункту, де здійснює діяльність суб'єкт господарювання у Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, з огляду на наступне.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Відповідно до частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», крім як до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», також були внесені зміни до частини сьомої статті 6 цього Закону, відповідно до якої підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що взаємозв'язок норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підтверджує необхідність отримання суб'єктами господарювання сертифікату Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, в тому числі й відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був отриманий сертифікат Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2014 року № 2670/05-4 на підтвердження обставин непереборної сили з 15 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. У позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, визначених Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Враховуючи вищевикладене, наявність порушення у вигляді прострочення позивачем законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютних коштів та відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, визначених Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», необхідного для виконання норм статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення та позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000031510 відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 30 липня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.