Постанова № 47990210, 17.02.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 р. Справа № 2а-14278/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що податковою інспекцією перекручена інформація, надана в ОСОБА_3 перевірки, а саме: в п. 3.2.2 по уцінці та списані товарів на суму 41 000,00 грн. та безпідставно визначено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 8200,00грн. Уповноваженими особами податкового органу, які проводили перевірку, були надані оборотні відомості з такими бухгалтерськими проводками: Дт 94.6(Витрати від знецінення товарів(амаранту) - уцінка) - Кт 28.11 (товари на складі) на суму 40 829,44 грн., але в акті відображена сума 41 000 грн., по цим бухгалтерським проводкам, як списання насіння амаранту, що не відповідає даним бухгалтерського обліку. Сума 41 000,00грн. складається з двох сум: 40 829,44грн. - уцінка амаранту та 170,56 грн. списання амарант з якого виникають податкові зобов'язання в сумі 34 грн. 11 коп. та які підприємством нараховані і сплачені. Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачені коригування податкового кредиту при проведенні уцінки товарів. Уцінка товару на суму 40829,44, проведена ТОВ «Укрпостач», не зобов'язує проводити коригування податкового кредиту на суму 8165 грн. 89 коп. Наведене свідчить про відсутність будь-яких законних підстав, для визначення податку на додану вартість(основний платіж) - 8166,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4083,00 гри. на загальну суму 12249,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги доводами, що дії відповідача при винесенні оскаржуваного рішення є правомірними, визначення за результатами позивача перевірки податку на додану вартість (основний платіж) - 8166,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4083,00 гри. на загальну суму 12249,00 грн. здійснено з урахуванням всіх обставин, зокрема, відповідачем враховані ті факти, що акти уцінки та списання насіння амаранту не містять усіх обов'язкових реквізитів, передбачених Законом № 996 та не розкривають суті господарських операцій. В актах списання та уцінки не зазначено місце проведення операції, в акті уцінки відсутні первісні цінові та вартісні показники товару. Відсутні документи про передачу насіння зі складу ТОВ «Союз-Терра-3» до складу ТОВ «Укрпостач». З боку зберігача товару ТОВ «Союз-Терра-3» факт зіпсування насіння не засвідчено. Крім того, до перевірки не були надані документи щодо проведення ТОВ Укрпостач» позовної роботи щодо відшкодування збитків, отриманих внаслідок порушення умов зберігання насіння.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

На вищезазначених вимог законодавства уповноваженими особами Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції 11 травня 2009 року проведено планову виїзду перевірку позивача, про що складено акт № 127/230-32570387 «Про результати планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримай вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2007 року 31.12.2009 року».

В акті перевірки були зафіксовані порушення, зокрема, в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - ОСОБА_5 № 168), позивачем не відкориговано податковий кредит на суму 8 200 грн. по списаних з балансу товарах, що не пов'язані з господарською діяльністю.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року за № 0001882300/0, яким визначено позивачу податок на додану вартість(основний платіж) - 8166,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції - 4083,00 грн. на загальну суму 12249,00 грн.

Позивачем було використано процедуру апеляційного узгодження нарахованого податковим органом податкового зобовязання та оскаржено вищезазначене податкове повідомлення-рішення до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України (скарги від 02.06.2010р. за № 38, від 07.07.2010р. за № 59, від 20.08.2010р. за № 69).

За результатами розгляду вищезазначених скарг рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області за № 21536/10/25-008 від 11.08.2010р. скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року за № 0001882300/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток частково в сумі 4371,00 гривень.

У процесі розгляду справи судом було встановлено таке.

Згідно договору зберігання від 30.09.2004 року зберігачу - ТОВ «СоюзТера» поклажедавець - ТОВ «Укрпостач» передав на відповідала зберігання насіння амаранту в кількості 92 кг на загальну суму 49 200 грн. податковими угодами №1 від 01.01.05р., №2 від 01.01.06р. та №3 від 01.01.07р. терміни договору було продовжено до 31.12.2007 року.

Відповідно до пункту 2.2 вищезгаданого договору зберігання, зберігач зобов'язаний прийняти доставлене поклажедавцем насіння та забезпечити його зберігання протягом дії договору, нести матеріальну відповідальність за псування, і втрату та нестачу насіння.

Крім того, пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі псування, втрати та нестачі насіння зберігач зобов'язаний сплатити поклажедавцю вартість насіння по діючим цінам на день пред'явлення вимоги про відшкодування нанесених збитків.

Директором позивача ОСОБА_6 та комірником ОСОБА_5 31 грудня 2007 року складено акти уцінки та списання насіння у зв'язку з втратою його якості внаслідок зіпсування гризунами.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти уцінки та списання не містять усіх обов'язкових реквізитів, передбачених Законом № 996, та не розкривають суті господарських операцій. В актах списання та уцінки не зазначено місце проведення операції, в акті уцінки відсутні первісні цінові та вартісні показники товару. Відсутні документи про передачу насіння зі складу ТОВ «Союз-Терра-3» до складу ТОВ «Укрпостач». З боку зберігача товару ТОВ «Союз-Терра-3» факт зіпсування насіння не засвідчено.

Крім того, засновниками ТОВ «Укрпостач» на момент укладення договору зберігання були громадяни України ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Засновниками ТОВ „Союз Терра 3" на момент укладення договору були громадяни України ОСОБА_7, ОСОБА_9, та ОСОБА_6.

На момент закінчення дії договору 31.12.2007 року засновниками ТОВ «Укрпостач» залишилися громадяни України ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Засновниками ТОВ «Союз Терра 3» залишились громадяни України ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Як вбачається із договору зберігання від 30.09.2004 року та додаткових угод до нього №1 від 01.01.20.05 року, №2 від 01.01.2006 року та №3 від 01.01.2007 року вони підписані директором ТОВ «Укрпостач» ОСОБА_8. Однак, на додатковій угоді № 1 від 01.01.2005 року, №2 від 01.01.2006 року чомусь стоїть підпис іншої особи директора ТОВ «Укрпостач» громадянина ОСОБА_10, який обіймав цю посаду лише з 31.05.2006 року.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем при списанні амаранту зроблені такі бухгалтерські проводки: 4.6 «Витрати від знецінення товарів» - Кт 28.11 «Товари на складі» - 41 000 грн.

Таким чином, в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 позивачем не відкориговано ПДВ в сумі 8166,00 грн. по списаним з балансу товарам, які не були використані у господарській діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 25.05.2010 року за № 0001882300/0 в залишковій частині після зменшення рішенням від 11.08.2010 року № 21536/10/25-008 Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області «Про результати розгляду скарг» від 01.11.2010 року № 000 1882300/3).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доцільність та не обґрунтованість позову.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07.02.2011 року.

Суддя В.В ОСОБА_1