Рішення № 4798912, 21.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/229

21.07.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»

до товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАНІТ-ІV COM”

про розірвання договору та стягнення 6 348 234,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сидорець О.В. – представник за довіреністю № 82 від 06.03.2009;

від відповідача: Кисельов А.В. - представник за довіреністю № 12-05/09 від 12.05.2009.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Європейський банк розвитку та заощаджень»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАНІТ-ІV COM” про розірвання договору та стягнення 6 348 234,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.09.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Європейський банк розвитку та заощаджень»(позивачем) та закритим акціонерним товариством „ЛАНІТ-ІV COM”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАНІТ-ІV COM” (відповідач), був укладений договір № 40-К/07 про придбання банківських автоматів самообслуговування (банкоматів) з програмним забезпеченням, додатковими комплектами касет та блоками безперебійного живлення на суму 15 078 558,00 грн.

На виконання умов договору № 40-К/07 позивач перерахував згідно з меморіальним ордером № 1 від 18.07.2007 на розрахунковий рахунок відповідача передплату за обладнання у сумі 7 573 734,00 грн.

За період з 18.09.2007 по 29.02.2008 року позивачем було отримано за від відповідача 15 одиниць обладнання на загальну суму 1 225 500,00 грн. Решта передплаченого обладнання на суму 6 348 234,00 грн. відповідачем не поставлена.

Позивач просить розірвати договір № 40-К/07 від 04.09.2007 року про придбання банківських автоматів самообслуговування (банкоматів) з програмним забезпеченням, додатковими комплектами касет та блоками безперебійного живлення, укладений між ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»та ТОВ „ЛАНІТ-ІV COM”, стягнути з „ЛАНІТ-ІV COM” грошові кошти в розмірі 6 348 234,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/229 і призначено до розгляду на 12.05.2009 року.

У судове засідання 12.05.2009 року представники позивача та відповідача з’явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/229 від 20.03.2009 року не виконали.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 15.06.2009 року для надання сторонами доказів по справі..

У судовому засіданні 15.06.2009 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву до 21.07.2009 року для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 21.07.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов визнав частково, просив визнати залік однорідних зустрічних вимог між позивачем та відповідачем на суму 5 026 188,00 грн., стягнути з відповідача 1 322 046,00 грн. з наданням розстрочки виплати боргу протягом 1 календарного року з моменту набуття рішенням законної сили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

04.09.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Європейський банк розвитку та заощаджень»(позивачем) та закритим акціонерним товариством „ЛАНІТ-ІV COM”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАНІТ-ІV COM” (відповідач), був укладений договір № 40-к/07, відповідно до умов якого продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) покупає на умовах, встановлених договором, банківські автомати самообслуговування (банкомати) DIEBOLD з програмним забезпеченням, додатковими комплектами касет та блоками безперебійного живлення, що надалі іменується обладнання.

Згідно п. 1.2. договору № 40-к/07 продавець зобов’язується поставити, покупець прийняти від продавця протягом строку дії договору: 25 хольних банкоматів DIEBOLD Opteva 520; 145 крізьстіних банкоматів DIEBOLD Opteva 562; 120 додаткових комплектів касет; 181 блок безперебійного живлення.

Згідно з п. 1.4. договору № 40-к/07 найменування та вартість обладнання, що поставляється, зазначені в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 40-к/07 від 04.09.2007 року поставка обладнання здійснюється продавцем у складі, що визначений письмовою заявкою покупця на поставку обладнання. Базова комплектація обладнання визначається моделлю банкомата, зазначеною в заявці, відповідно до додатку 2.

Пунктом 2.2 передбачено, що продавець здійснює поставку обладнання протягом 10 календарних днів з моменту отримання заявки.

На виконання умов договору № 40-к/07 від 04.09.2007 року позивач 18.07 2007 року перерахував відповідачу передоплату за обладнання в сумі 6 348 234,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру № 1 від 18.07.2007 року та випискою про рух грошових коштів по поточному рахунку відповідача від 18.09.2007 року, які знаходяться в матеріалах справи.

За період з 18.09.2007 по 29.02.2008 відповідач на виконання умов договору № 40-к/07 від 04.09.2007 року поставив позивачу 15 одиниць обладнання на загальну суму 1 225 500,00 грн., відповідно до наступних пакувальних відомостей:

- від 14.12.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-R33-05380;

- від 02.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-122936;

- від 16.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-122930;

- від 02.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-122933;

- від 02.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 520 s/n 1520-FDC-08363;

- від 16.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 520 s/n 1520-F33-13956;

- від 02.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 520 s/n 1562-FDC-108321;

- від 14.12.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 520 s/n 1520-F33-14301;

- від 02.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-122932;

- від 14.12.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-R33-05321;

- від 02.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-122927;

- від 16.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-123175;

- від 16.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-122935;

- від 16.11.07 на банкомат DIEBOLD Opteva 562 s/n 1562-RH-122965;

та акту про отримання позивачем у 2007 році від відповідача банкомата DIEBOLD Opteva 520 s/n 1520-FDC-08309.

25.02.2008 року Постановою Правління Національного банку України від 22.02.2008 № 39 у позивача було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень».

Постановою Правління Національного банку України від 18.11.2008 № 382 ліквідатором ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»призначений Бондар Ю.М., який звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти за непоставлене обладнання та розірвати договір.

Відповідач листом № 1-11/02-л від 11.02.2009 повідомив, що грошові кошти за непоставлене обладнання знаходяться на поточному рахунку відповідача у Київській філії позивача і відповідач не може ними самостійно користуватись в умовах ліквідації позивача.

Позивачем акцептовано у повному обсязі вимоги відповідача на суму 5 026 188,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з реєстру кредиторів ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень».

Відповідно до заяви відповідача про проведення заліку зустрічних однорідних вимог від 14.07.09 вих. № 1-14/07, що отримана позивачем 16.07.09, відповідач провів залік зустрічних грошових вимог в розмірі 5 026 188,00 грн.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

Отже, зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до листа ВАСУ від 01.07.1996 року № 01-8/241 припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Оскільки позивач не заперечує проти проведення зарахування зустрічних вимог в розмірі 5026188,00 грн., провадження у цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати..

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за оплачений позивачем, але непоставлений відповідачем товар в сумі 1322046,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині стягнення боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про розірвання договору № 40-к/07 від 04.09.2007 року укладеного між ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» та ЗАТ „ЛАНІТ-ІV COM”, правонаступником якого є ТОВ „ЛАНІТ-ІV COM”.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, в тому числі і розірвання договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Неналежне виконання умов договору в частині строків поставки обладнання є істотним порушенням зобов'язань по договору.

Відповідач не заперечує проти розірвання договору, таким чином вимога позивача про розірвання договору № 40-к/07 від 04.09.2007 року підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи клопотання відповідача, а також його тяжке фінансове становище, суд вважає за необхідність використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та розстрочити виконання рішення на 12 місяців з моменту набуття рішенням законної сили.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, п. 1-1 ч.1, ч. 2 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 40-к/07 від 04.09.2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Європейський банк розвитку та заощаджень»та товариством з обмеженою відповідальністю „ЛАНІТ-ІV COM”.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАНІТ-ІV COM” (01042 м. Київ, вул. Івана Кудрі, 22-а, п/р 26002210026029 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 16400322) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»(01135, м. Київ, вул. Чорновола, 12-а, накопичувальний рахунок ліквідатора № 32070415401 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20685262) заборгованість в сумі 1 322 046 (один мільйон триста двадцять дві тисячі сорок шість) грн. 00 коп.

4. Розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців встановивши наступний порядок оплати:

- до 30 серпня 2009 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 вересня 2009 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 жовтня 2009 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 листопада 2009 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 грудня 2009 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 січня 2010 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 28 лютого 2010 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 березня 2010 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 квітня 2010 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 травня 2010 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 червня 2010 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

- до 30 липня 2010 року грошові кошти у розмірі 110 170 (сто десять тисяч сто сімдесят) грн. 50 коп.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАНІТ-ІV COM” (01042 м. Київ, вул. Івана Кудрі, 22-а, п/р 26002210026029 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 16400322) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»(01135, м. Київ, вул. Чорновола, 12-а, накопичувальний рахунок ліквідатора № 32070415401 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 2068562) витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В частині стягнення заборгованості в розмірі 5 026188,00 грн. провадження припинити.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 31.07.2009 року