Рішення № 4798908, 28.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/126

28.07.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Галант Трейд”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Віта Пласт”, м. Київ

про стягнення 235 597,08 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Барабаш Г.Л., предст. за дов. б/н від 12.01.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Галант Трейд” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Віта Пласт” про стягнення 235 597,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Віта Пласт” в повному обсязі своїх зобов’язань щодо оплати поставленого товару у відповідності до умов договору поставки №01-ОП від 24.04.2008 року. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача окрім суми основного боргу в розмірі 144 528,76 грн., 53 563,8 грн.- відсотків за користування товарним кредитом, 17 610,02 грн. пені, 2 201,25 грн. –3% річних.

Ухвалою суду від 23.03.2009 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 21.04.2009.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 26.05.2009 року продовжено строк вирішення спору.

Під час розгляду справи позивач в судовому засіданні 08.07.2009 року подав розрахунок суми основного боргу та розрахунок штрафних санкцій та заявив про збільшення позовних вимог (без подання письмової заяви про збільшення позовних вимог) в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом та втрат від інфляції. Заява позивача судом не приймається, як зміна позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів відправлення відповідачу належним чином оформленої заяви про збільшення позовних вимог та доказів сплати державного мита за збільшення позовних вимог. Таким чином судом розглядаються вимоги позивача заявлені в позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В судові засідання представники відповідача не з’явились, про час та місце проведення судових засідань повідомлені належним чином, зокрема поштова кореспонденція направлялась на адресу реєстрації та поштову адресу відповідача.

В судовому засіданні 28.07.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

24.04.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №01-ОП, відповідно до умов п.1.1 якого позивач зобов’язується передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити продукцію, іменовану у подальшому товар, у кількості, в асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та Додатків до нього, які є невід’ємною частиною Договору, які йменуються Специфікаціями.

Згідно з п.5.1 Договору №01-ОП товар за Даном Договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання позивачем відповідачеві товарного кредиту. Строк товарного кредиту вказується у відповідній Специфікації.

Відповідно до умов Договору №01-ОП сторонами було підписано Специфікації №000000006 від 19.06.2008 року на суму 2 451,44 грн., №000000006 від 24.06.2008 року на суму 13 834,68 грн., №000000008 від 13.08.2008 року на суму 77 508,28 грн., №000000009 від 27.08.2008 року на суму 52 083,66 грн., №000000009 від 10.09.2008 року на суму 9 504,84 грн., №000000010 від 15.09.2008 року на суму 18 368,75 грн., №000000011 від 13.10.2008 року на суму 72 063,23 грн. Строк оплати товару по всіх специфікаціях визначено у розмірі 30 днів.

У відповідності до умов Договору №01-ОП позивачем здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 245 814,88 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними: №РН-0000025 від 24.06.2008 року на суму 2 451,44 грн., №РН-050 від 23.07.2008 року на суму 13 834,68 грн., №РН-065 від 13.08.2008 року на суму 77 508,28 грн., №РН-78 від 27.08.2008 року на суму 52 083,66 грн., №РН-98 від 10.09.2008 року на суму 9 504,84 грн., №РН-100 від 15.09.2008 року на суму 18 368,75 грн., №РН-125 від 13.10.2008 року на суму 72 063,23 грн.,

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печаткою позивача.

Особа, що прийняла товар діяла на підставі Довіреностей НБЛ №186345/53 від 13.10.2008 року, №31 від 27.08.2008 року, НБЛ №186329/37 від 15.09.2008 року, НБМ №013042 від 24.06.2008 року, НБЛ №186328/36 від 10.09.2008 року, НБЛ №186310/16 від 23.07.2008 року, НБЛ №186321/27 від 13.08.2008 року, ЯПБ №819581 від 23.09.2008 року, виданої відповідачем.

Відповідачем було оплачено частину вартості отриманого від позивача товару з порушенням строків виконання грошового зобов’язання, передбачених Договором №01-ОП. Загалом відповідач сплатив на користь позивача 101 286,12 грн., у тому числі:

20.06.2008 року –2 451,44 грн.;

17.07.2008 року –13 834,68 грн.;

10.10.2008 року –20 000 грн.;

03.11.2008 року –5 000 грн.;

07.11.2008 року –10 000 грн.;

11.11.2008 року –10 000 грн.;

12.11.2008 року –10 000 грн.;

13.11.2008 року –10 000 грн.;

12.02.2008 року –10 000 грн.;

24.02.2008 року –10 000 грн.

Таким чином, на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий за Договором №01-ОП товар складає 144 528,76 грн., зазначений факт підтверджується довідкою позивача та не спростовується поданими доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи встановлено факт укладання між сторонами договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Факт отримання товару відповідачем матеріалами справи підтверджений, однак відповідач у встановлені законодавством строки не розрахувався.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк оплати товару по всіх специфікаціях до Договору №01-ОП визначено у розмірі 30 днів. Проте відповідачем було сплачено лише частина загальної вартості отриманого товару у розмірі 101 286,12 грн.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 144 528,76 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Як встановлено вище Згідно з п.5.1 Договору №01-ОП товар за Даном Договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання позивачем відповідачеві товарного кредиту. Строк товарного кредиту вказується у відповідній Специфікації.

Відповідно до п.5.2 Договору №01-ОП у разі несвоєчасної оплати товарного кредиту у відповідності з п.5.1 Договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування. Сплата відсотків здійснюється у строк три банківських дні після їх нарахування.

Матеріалами справи встановлений факт несвоєчасної сплати товарного кредиту і таким чином, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування товарним кредитом у розмірах визначених Договором №01-ОП згідно розрахунку позивача на суму 53 563,80 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача суми індексу інфляції законними та обґрунтованими за розрахунком позивача в розмірі 17 693,25 грн., а 3% річних за уточненим розрахунком суду (не враховано кількість днів в 2008 році –366) в розмірі 2 200,21 грн.

Стаття 624 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно з п.8.2 Договору №01-ОП у випадку порушення відповідачем термінів оплати відповідно до умов цього Договору, він сплачує позивачеві штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості, включаючи суму відсотків по товарному кредиту за кожен день прострочення оплати за весь період нарахування пені.

Таким чином суд вважає вимоги про стягнення з відповідача передбаченої Договором №01-ОП пені законними та обґрунтованими, однак за уточненим розрахунком суду (не враховано кількість днів в 2008 році –366) в розмірі 17 601,64 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Віта Пласт” (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 2, 010412, м. Київ, вул. Патріса Лумуби, 15, ід. код. 33831873, п/р 26000013000159 в ВАТ «Внєшторгбанк», МФО 380195 або з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Галант Трейд” ( 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 22-А, ід. код. 35850458, п/р 26004301701136 в філії банку «Золоті Ворота», МФО 300238) 235 587,66 грн. (двісті тридцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят сім гривень шістдесят шість копійок), з яких 144 528,76 грн. (сто сорок чотири тисячі п’ятсот двадцять вісім гривень сімдесят шість копійок) основного боргу, 53 563,8 грн. (п’ятдесят три тисячі п’ятсот шістдесят три гривні вісімдесят копійок) плати за користування комерційним кредитом, 17 601,64 грн. (сімнадцять тисяч шістсот одна гривня шістдесят чотири копійки) пені, 2 200, 21 грн. (дві тисячі двісті гривень двадцять одну копійку) 3% річних, 17 693,25 грн. (сімнадцять тисяч шістсот дев’яносто три гривні двадцять п’ять копійок) інфляційних витрат, а також витрати на сплату державного мита в сумі 2 355,87 (дві тисячі триста п’ятдесят п’ять гривень вісімдесят сім копійок) грн. та 117,82 грн. (сто сімнадцять гривень вісімдесят дві копійки) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О.С. Копитова