Рішення № 4798846, 21.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2009

Справа №2-5/1268-2009

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор», м. Харків

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом Фаворит», м. Сімферополь

Про стягнення 1 363 634, 84 грн.

Суддя М.П.Гаврилюк

Представники:

Від позивача - Соловйова О.В. – предст., дов. від 10.03.2009 року.

Від відповідача – не з'явився.

Сутність спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор», м. Харків звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом Фаворит», м. Сімферополь заборгованість за договором у сумі 1 320 149,88 грн., штрафні санкції у розмірі 17439,79 грн., 3 % річних у сумі 2325,29грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 8719,88 грн., усього у сумі 1 348 634, 84 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем не виконуються взяті на себе зобов’язання за договором поставки, у зв’язку з чим за ним склалась заборгованість.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, направив клопотання, в якому просить суд справу слуханням відкласти, посилаючись на знаходження його представника у відпустці, а також вказує на те, що позивач не направив на його адресу позовну заяву з додатками, чим порушив вимоги ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідач заздалегідь про час та дату слухання справи повідомлений заказаною кореспонденцією, що давало йому можливість забезпечити явку свого представника, тому суд не може прийняти обставини, на які відповідач посилається у своєму клопотанні, як поважні. Крім того, суд враховує закінчення строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та відсутність у заяві про відкладення справи слуханням клопотання про продовження строку розгляду справи та незгоду представника позивача на розгляд справи у строк більш ніж два місяця.

Щодо посилання відповідача на неотримання ним копії позовної заяви та доданих до неї документів, суд має зазначити, що позивачем у судовому засіданні представлено реєстр листів підприємства від 12.03.2009 року та квитанцію про відправлення від 12.03.2009 року, які свідчать про направлення позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих документів. Крім того, слід зазначити, що представник відповідача двічі знайомився з матеріалами справи та знімав з них копії, а тому мав можливість ознайомитись з матеріалами позовної заяви та надати суду письмовий відзив на позов.

Позивач заявив клопотання, в якому просить суд віднести до судових витрат суму 15000,00грн., сплачену за послуги адвоката.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» укладений договір поставки № 28/01/09-1.

Відповідно до умов вказаного договору позивач (постачальник за договором) зобов’язався поставити продукцію, а саме: рибу с/м сардинела тушка (товар), а відповідач (покупець за договором) зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно пункту 2.1. договору сторони домовились, що вартість товару - риби с/м сардинели тушки складає - еквівалент 1550,00 доларів США за одну тонну в гривнях по курсу продажу доларів США на момент відкриття торгів на Міжбанківському валютному ринку України в день зарахування коштів на поточний рахунок постачальника в першій Харківській філії АКБ «Базис», МФО 351599, п/р 26006301998.

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що відповідач повинен отримати товар на складі позивача за адресою: Харківська область, м. Золочів, вул. Б.Хмельницького,1. ДП «Комбінат «Світанок» і сплатити вартість товару протягом 14 календарних днів з дати, що вказана у видатковій накладній на товар.

Згідно п. 3.1 договору транспортні витрати відносяться на покупця.

Відповідно до п. 4.3 договору датою отримання відповідачем товару вважається дата, вказана у накладній як дата приймання.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному об’ємі, а саме поставив відповідачу товар - тушку риби с/м сардинела, що підтверджується накладною №05/01-Р від 29.01.2009 року, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ №862647 від 29.01.2009 року, накладною №08/02-Р від 03.02.2009 року, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ №862650 від 02.02.2009 року, накладною № 09/02-Р від 04.02.2009 року, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ № 862565 від 03.02.2009 року, накладною №10/02-Р від 05.02.2009 року, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ № 862566 від 04.02.2009 року, накладною №11/02-Р від 05.02.2009 року, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ № 862573 від 05.02.2009 року.

Крім того, факт поставки товару відповідачу також підтверджується листами відповідача від 28.01.2009 року, 03.02.2009 року. 04.02.2009 року, 05.02.2009 року, згідно яким відповідач просив дозволити відвантаження товару зі складу підприємства позивача.

Загальна кількість поставленого товару за договором № 28/01/09-1 від 28.01.2009 року склала 99036 кг на суму 1 320 149,88 гривень (по курсу 8,60 гривень за 1 долар США на момент поставки товару).

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме не оплатив позивачу вартість поставленого товару.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 1 320 149,88 грн., штрафні санкції у розмірі 17439,79 грн., 3% річних у сумі 2325,29грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 8719,88 грн., усього у сумі 1 348 634, 84 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 320 149,88 грн., штрафних санкцій у розмірі 17439,79 грн. та 3 % річних у сумі 2325,29грн. з огляду на наступне.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити вартість товару після його отримання, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк його сплати.

Пунктом 2.2. договору передбачений обов’язок відповідача оплатити продукцію по факту поставки з відстрочкою платежу у 14 календарних днів з дати, що вказана у видатковій накладній на товар. Отже кінцевий термін оплати отриманого товару повинен був наступити у відповідності зі строками поставки 12.02.2009 року, 17.02.2009 року, 18.02.2009 року, 19.02.2009 року.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки відповідачем не виконано зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, відповідно до п. 5.2 договору позивачем нарахована сума пені у розмірі 17439, 79 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином індекс інфляції у сумі 2325,29 грн. підлягає стягненню.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 1320149, 88 грн., штрафних санкцій у сумі 17439,79 грн. та 3% річних у сумі 2325,29 грн. є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 8719, 88 грн.

Суд вважає, що в цій частині позову належить відмовити з огляду на наступне.

Як на підставу цієї вимоги позивач посилається на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, яка передбачає стягнення штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф та пеня).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тоді як пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України вбачається стягнення штрафних санкцій саме у вигляді пені, оскільки така сума санкцій нараховуються у відсотках за час прострочення виконання зобов’язань.

Крім того, і з розрахунку позивача також можна зробити висновок про нарахування саме пені, оскільки сума у розмірі 8719, 88 грн. розрахована ним за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Як випливає з п. 5.2 договору поставки № 28/01/09-1 від 28.01.2009 року, сторони передбачили умовами договору відповідальність сторін у вигляді сплати пені в розмірі подвійної ставки НБУ, встановленої на день виконання зобов’язання від суми, простроченої до оплати за кожний прострочений день.

Отже, позивачем вже нарахована сума пені у розмірі 17439,79 грн. відповідно до п. 5.2 договору, а тому стягнення суми пені у розмірі 8719, 88 грн. за той самий час прострочення зобов’язань за договором неможливе.

Щодо клопотання позивача до віднесення до судових витрат суми у розмірі 15000,00 грн. за послуги адвоката, суд задовольняє дане клопотання з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу витрати, що підлягають сплаті за послуги адвокату, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Також частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що послуги адвоката, пов’язані із розглядом справи відносяться на відповідача, у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Позивач представив договір про надання юридичних послуг №02/03/09 від 02 березня 2009 року, укладений між ним та адвокатом Поппом А.М.

Згідно акту № 1 про здачу-приймання виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг від 02 березня 2009 року адвокатом проведена робота щодо надання послуг, передбачених договором.

Згідно платіжного доручення № 570 від 19.05.2009 року позивачем сплачена сума у розмірі 15000, 00 грн. із зазначенням призначення платежу «за юридичні послуги за договором № 02/03/09 від 02.03.2009 року».

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на юридичну допомогу, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 348 634,84 грн., у тому числі заборгованість за договором у сумі 1 320 149,88 грн., штрафні санкції у розмірі 17439,79 грн., 3% річних у сумі 2325,29грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 8719,88грн., судом позовні вимоги задоволені частково, у розмірі 1 339 914, 96 грн., що дорівнює 99, 35 % від суми позову.

Таким чином судові витрати відносяться на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 99,35% від судових витрат, понесених відповідачем (державне мито у сумі 13 547,71грн., 117,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 14 902, 50 грн.).

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 26 травня 2009 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» (м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 27/67, код ЄДРГІОУ 31859504, п/р 26006440122030 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» (м.Харків, вул.Енгельса, 29-А, кімн.901, п/р 26006301998 в Першій Харківській філії АКБ «Базис», МФО 351599, код ЄДРПОУ 32674729) заборгованість у сумі 1 320 149,88 грн., штрафні санкції у розмірі 17439,79 грн., 3%річних у сумі 2325,29 грн., 14 902,50 грн. витрат на юридичну допомогу, державне мито у сумі 13 547,71 грн. та 117,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.