Рішення № 4798657, 10.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2009

Справа №2-18/1264-2009

За позовом – Державного підприємства «Укрвакціна» (01021, м. Київ вул. Грушевського, 7)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм» (95034, м. Сімферополь вул. 60-р. Жовтня, 30. 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24)

Про стягнення 10301,20 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кисельов В.Ю. – юрисконсульт, дов. від 21.01.2009 року № 01.05.20-01/30.

Від відповідача – Рябоштанова І.А. – ю/к., довіреність від 05.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Укрвакціна» (далі позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм» (далі відповідач), у якій просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки товару сумі 3973,20 грн. та штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару понад 30 календарних днів у сумі 6328,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 193, 231 Господарського кодексу України, 623 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 10.12.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1/203 на поставку медичного препарату «Алкеран» («Мелфалан») у кількості 647 штук за ціною 200,00 грн. за штуку. Загальна сума договору складає 129400,00 грн.

Позивач пояснює, що перерахував відповідачеві суму попередньої оплати за товар у розмірі 70% від загальної вартості товару, проте відповідач поставив позивачу товар не у строк, встановлений договором, за що договором передбачено нарахування пені та штрафу.

Позивач 02.07.2008 року направив на адресу відповідача претензію з нарахуванням пені за прострочення виконання зобов’язання за договором. Відповідач у відповіді на претензію проти нарахування пені заперечує.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що після отримання товарів згідно договору № 1/203 від 10.12.2007р. ДП “Укрвакцина” товар на відповідальне зберігання ТОВ “Докфарм” не передавало та ніяких повідомлень (з адресою кінцевого місця призначення, зазначеними асортиментом, кількістю та вартістю товару), накладних та реєстрів про подальшу поставку товару до установ та закладів МОЗ України не надавало. З урахуванням цього ДП “Укрвакцина” не було надано ТОВ “Докфарм” ніякої інформації стосовно закладів охорони здоров'я, яким необхідно здійснити подальшу доставку товарів, та конкретних обсягів товарів для кожного закладу. Більш того товар, що був предметом поставки, вибув з володіння постачальника та перейшов у власність держави в особі ДП “Укрвакцина”.

23.03.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми, відповідно до якого розмір штрафних санкцій за договором складає 10301,20 грн.

14.04.2009р. у судовому засіданні від учасників судового процесу заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд продовжив строк розгляду справи.

12.05.2009р. у судовому засіданні позивач надав письмові пояснення, в яких зазначає, що в журналі вихідної кореспонденції, який ведеться на Державному підприємстві «Укрвакціна», за № 01.05.20-06/1412 від 24.12.2007р. зареєстрована заявка на поставку препарату «Алкеран», але відсутні відомості яким саме способом дана заявка була надіслана відповідачу. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідачем не було отримано заявку № 01.05.20-06/1412.

16.06.2009 року представник відповідача надав суду заяву про застосування строку спеціальної позовної давності щодо стягнення пені і штрафу, передбачену статтею 258 Цивільного кодексу України.

23.07.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності для подачі позовної заяви та поновлення строку спеціальної позовної давності для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні з 23.07.2009 року по 10.08.2009 року судом оголошено перерву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Міністерство охорони здоров’я України на підставі договору про закупівлю послуг №12.01-08/6 від 18.04.2007 року та відповідно до договору доручення №12.01-08/8 від 19.04.2007р. з державним підприємством „Укрвакцина", видало останньому довіреність від 19.04.2007р., відповідно до якої уповноважила укласти договори на поставку товарів за державною програмою КПКВ 2301370 “Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих” на умовах, визначених договором-доручення №12.01-08/8 від 19.04.2007 року, і виконати всі необхідні дії, пов'язані з виконанням цього доручення.

Відповідно до договору доручення, позивач зобов'язується виконати від імені і за рахунок МОЗ України певні юридичні дії, а саме: укласти тристоронні договори з постачальниками, відповідно до повідомлень постійного тендерного комітету Міністерства; проводити розрахунки з постачальниками у відповідності до чинного законодавства; проводити контроль за виконанням укладених договорів поставки: дотримання термінів поставки згідно затверджених графіків, відповідність препаратів/виробів специфікації, відповідність термінів придатності умовам договору, підписання акту виконаних робіт; проводити претензійно-позовну діяльність у разі порушення постачальниками умов договору та ін.

На підставі зазначених вище договору-доручення та довіреності, позивач отримав повноваження для виконання державної програми КПКВ 2301370 “Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих”.

Відповідно до умов договору-доручення, додаткової угоди №27 до договору №12.01-08/8 та листу-акцепту від 21.11.2007р., позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Докфарм» договір № 1/203 від 10.12.2007 року, на поставку медичного препарату “Алкеран” (Мелфаран) флакон по 50 мг та розчинник у флаконі, по одному флакону в коробці у кількості 647 штук за ціною 200,00 грн. за штуку.

Виробником перелічених препаратів є Кардинал Хелс (США), Гласко Сміт Кляйн Мануфактуринг С.п.А (Італія).

Загальна сума договору становить 129400,00 грн.

З договору поставки № 1/203 від 10.12.2008 року вбачається що позивач виконує контролюючу та координуючу функцію, та має право стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення умов договору 1/203.

Згідно умов договору, а саме п. 3.1 - 21.12.2007 р. відповідачу, як постачальнику, була перерахована попередня оплата за товар у розмірі 70 % від загальної вартості товару, зазначеного у специфікації даного договору, про що свідчить платіжне доручення № 816 від 21.12.2007 року про сплату 90400,00 грн. на підставі рахунку-фактури № 197 від 21.12.2007 року виставленого відповідачем.

Відповідно до п. 4.1 договору - відповідач повинен був поставити оплачені медичні препарати “на склади установ та закладів Замовника відповідно до розподілу товарів, що затверджується міністерством, після письмової заявки одержувача”, відповідно до п. 4.2 договору у строк “не більш ніж 30 календарних днів з дня перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Решта товару поставляється до кінцевого місця призначення згідно з графіком, що додається до договору і є його невід'ємною частиною”.

Суд встановив, що відповідач не виконав належним чином покладених на нього договором зобов'язання, так як відповідно до приходного акту №6 Б від 24.04.2008 року на підставі видаткової накладної відповідача, № 171 від 14.04.2008 року - відповідач поставив препарат на склад позивачу, для перевірки товару на відповідність по кількості та якості відповідно до розділів 5 та 6 договору “Приймання-передача товару” та “Якість товару”, з порушенням строку зазначеного у п. 4.2 та відповідно прострочило поставку товару на склади установ та закладів МОЗ України.

Відповідно до п. 9.1 договору, за порушення п. 4.2. договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення та штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару за прострочення поставки понад 30 днів.

Позивачем, були направлені на адресу відповідача претензії: № 01.05.20-06/1004, 01.05.20-06/1005, 01.05.20-06/1006, 01.05.20-06/1007, 01.05.20-06/1008, 01.05.20-06/1009, 01.05.20-06/1010, 01.05.20-06/1011, 01.05.20-06/1012, 01.05.20-06/1013, 01.05.20-06/1014 з нарахуванням пені за прострочення поставки препарату на склади установ та закладів МОЗ України.

15.07.2008 року позивач отримав від відповідача листа-заперечення №267 від 15.07.2008 року на надіслані претензії, в якому відповідач зазначив, що на підставі п. 5.2 договору, після отримання товару одержувач передає постачальнику по акту приймання-передачі на відповідальне зберігання товар для транспортування до місця призначення в кожну область, м. Київ та м. Севастополь відповідно до затвердженого Міністерством охорони здоров'я України розподілу. Доставка товару здійснюється за супровідними документами, оформленими одержувачем, а саме: повідомлення про поставку товару (з адресою кінцевого місця призначення, зазначеними асортиментом, кількістю та вартістю товару); накладні - у двох екземплярах для кожного споживача; реєстр лікарських засобів” - що дає йому підстави для невиконання умов, зазначених у розділі 9 договору.

Відповідно до розділу 9 договору, за порушення позивачем п.5.2. договору, відповідач не міг застосувати ніяких штрафних санкцій до позивача. Питання щодо надання документів відповідно до п. 5.2 договору повинно було вирішуватись відповідно до розділу 11 договору, але відповідачем таких дій застосовано не було.

Також слід зазначити, що у наданні документів, зазначених у п. 5.2 договору не було такої необхідності, так як між ДП “Укрвакцина” та ТОВ “Докфарм” 10.01.2007 року був укладений договір №2/1 про надання послуг по збереженню та доставці вантажу, термін дії якого був подовжений згідно додаткової угоди №1 від 28 грудня 2007 року. Відповідач 21.04.2008 року оплатив послуги, а позивач виконав покладені на нього договором №2/1 всі свої зобов'язання в повному об'ємі, про що свідчить підписаний акт виконаних робіт по договору № 2/1 від 16.05.2008.

Частиною 1 ст. 193 ГК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

На підставі п. 9.1 договору, ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, позивачем розрахована пеня в сумі 3973,20 грн. та на підставі п.2 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф у розмірі 6328,00 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної, то суд вважає зазначити наступне.

Стаття 253 ЦК України передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи припис ч. 4 ст. 232 ГК України, щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано, суд вважає, що початком річного строку позовної давності для стягнення пені є 24.04.2008р. –дата поставки товару відповідачем на склад позивача. Відповідно річний строк позовної давності для стягнення пені сплив –24.04.2009р.

З штемпелю на позовній заяві вбачається, що позовна заява надійшла до суду 05.03.2009р., тобто в межах річного строку позовної давності, що у свою чергу спростовує доводи відповідача, відносно пропущення позивачем строку позовної давності, передбаченого законом для стягнення пені.

Щодо стягнення штрафу в сумі 6328,00 грн., то суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Початком річного строку позовної давності для стягнення штрафу, з урахуванням положення п. 9.1 договору № 1/203 від 10.12.2007р., є 20.01.2008р. – наступна дата після спливу 30-ти денного строку, передбаченого для поставки товару.

Таким чином, річний строк позовної давності для стягнення штрафу сплив 20.01.2009р. Як встановлено вище, позивач звернувся до суду із цім позовом 05.03.2009р., тобто після спливу річного строку позовної давності, в межах якого було можливо стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

16.06.2009 року представник відповідача надав суду заяву про застосування строку спеціальної позовної давності щодо стягнення пені і штрафу, передбачену статтею 258 Цивільного кодексу України.

Клопотання позивача про поновлення строку спеціальної позовної давності для стягнення з відповідача штрафу, не підлягають задоволенню у зв’язку його необґрунтованістю.

За викладених обставини, враховуючи те, що відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, а клопотання позивача є необґрунтованим, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення штрафу не підлягають задоволенню, внаслідок спливу встановленого законом річного строку позовної давності.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення пені в сумі 3973,20 грн.

Судові витрати, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 ГПК України.

10.08.2009р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.08.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Докфарм”, (95034, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 30; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24, код в ЄДРПО України 32271317) на користь Державного підприємства “Укрвакцина”, (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код в ЄДРПО України 21508100) пеню в сумі 3973,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 6328,00 грн. у позові відмовити.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Докфарм”, (95034, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 30; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24, код в ЄДРПО України 32271317) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувач ДУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 39,73 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Докфарм”, (95034, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 30; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24, код в ЄДРПО України 32271317) в дохід державного бюджету м.Сімферополя (п/рахунок 31218259700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050000, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 45,51 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.