Рішення № 4798586, 11.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/62-42/343

11.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична агенція “Лінія захисту” м. Києва

до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 6248791,12 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Письменна Н.В.

від відповідача Лучко О.В.

СУТЬ СПОРУ :

у лютому 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична агенція “Лінія захисту” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладених між ним та відповідачем договорів №№ А-0605-03 на надання послуг з обслуговування боргових зобов’язань від 6 травня 2003 р., А-1908-03 від 23 грудня 2003 р. та 12/3-07 про надання юридичних послуг від 15 червня 2007 р. останній частково сплатив на його користь винагороду у розмірі 7002380,64 грн., заборгувавши 5619953,28 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 277431,98 грн., три проценти річних з простроченої суми 61299,10 грн., пеню 264488,76 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював розмір позовних вимог. Останньою заявою про збільшення розміру позовних вимог № 72-06/09 від 22 червня 2009 р. збільшив розмір позовних вимог в частині вимог про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання та неустойки, просив стягнути з відповідача на свою користь 1140228,21 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 247999,63 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1289937,77 грн. пені, підтримав вимоги в іншій частині позову.

23 червня 2009 р. заявив клопотання про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, оскільки запропоновані для вирішення експертизи питання носять правовий характер і їх вирішення відноситься виключно до компетенції суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у збільшеному розмірі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Справа розглядається після скасування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 12 лютого 2009 р. рішення господарського суду міста Києва від 8 квітня 2008 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, між сторонами по справі були укладені договори №№ А-0605-03 на надання послуг з обслуговування боргових зобов’язань від 6 травня 2003 р., А-1908-03 від 23 грудня 2003 р. та 12/3-07 про надання юридичних послуг від 15 червня 2007 р.

За умовами зазначених договорів (розділи 1-2 кожного з договорів) позивач зобов’язався вчинити від імені та за рахунок відповідача юридичні дії, спрямовані на повернення заборгованості від боржників відповідача. Для виконання доручення за цими договорами відповідач зобов’язався видати позивачу або працівникам останнього довіреності на представництво в судах, господарських судах, органах державної влади та управління. За виконання доручення позивачу встановлена плата, розмір якої погоджений сторонами розд. 4 договору № А-0605-03 від 6 травня 2003 р., розд. 3 договору № А-1908-03 від 23 грудня 2003 р. та розд. 2 договору № 12/3-07 від 15 червня 2007 р.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договорів та додаткових угод.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договорів доручення, врегульовані гл. 68 ЦК України.

Частково поясненнями сторін, наявними у справі актами прийому-передачі виконаних робі (наданих послуг) №№ 28 від 30 липня 2006 р., 29 від 11 вересня 2006 р., 31 від 19 жовтня 2006 р., 32 від 18 листопада 2006 р., 33 від 11 грудня 2006 р. стверджується факт виконання позивачем доручення за договорами №№ А-0605-03 від 6 травня 2003 р., А-1908-03 від 23 грудня 2003 р. щодо повернення від боржників на користь відповідача 1535208,82 грн. боргу, у зв’язку з чим розмір належної на користь позивача плати становить 270298,63 грн.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком стверджується, що за виконане доручення відповідач сплатив на користь позивача 70000 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договорами, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 200298,63 грн. боргу (270298,63-70000), а також з урахуванням фактичного розміру прострочених сум 40592,12 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4033,41 грн. три проценти річних з простроченої суми, 36547,65 грн. передбаченої договорами пені.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано доказів виконання доручення за договорами у більшому обсязі.

Відповідно до вимог ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Належних доказів виконання указаних обов’язків та документальних доказів, що підтверджували б факт виконання доручення у заявленому згідно актів №№ 30 від 19 вересня 2006 р., 34 від 23 січня 2007 р., 35-38 від 10 травня 2007 р., 39 від 11 грудня 2007 р., 1 від 3 серпня 2007 р., 3 від 5 грудня 2007 р. обсязі позивачем не подано.

Сам по собі факт надходження на рахунок відповідача грошових коштів від боржників, вказаних у спірних договорах, не свідчить, що це стало наслідком виконання доручення позивачем та виникнення в нього права на оплату в більшому обсязі.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична агенція “Лінія захисту” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична агенція “Лінія захисту” (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А, кв. 208, код 32245569) 200298,63 грн. боргу, 40592,12 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4033,41 грн. три проценти річних з простроченої суми, 36547,65 грн. пені, 1148,63 грн. витрат по оплаті державного мита, 5,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар