Рішення № 4798561, 16.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2009

Справа №2-15/1181-2009

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сергєєва Василя Йосиповича (97200, АР Крим, смт. Совєтський, вул. Шевченко, 12, ідентифікаційний номер 1856815258)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання дій незаконними та спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача – Азорський А.П., довіреність б/н від 29.01.2009 р., у справі, Сергєєв В.Й.

Від відповідача – Бєлогуб Г.Б., довіреність № 005-Д від 05.01.2009 р., у справі

Обставини справи: Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа Сергєєв Василь Йосипович звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання дій ВАТ «Крименерго» по відключенню від енергомережі належного позивачу маслоцеху, що знаходиться за адресою : с. Советський, вул.. Некрасова, 7, незаконними, зобов’язання ВАТ «Крименерго» поновити кабельне приєднання об’єкта до електромережі та поновити енергопостачання зазначеного виробничого приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення відповідачем перевірки об’єкта позивача - маслоцеху, було встановлено порушення позивачем Правил користування електричною енергією, про що був складений відповідний акт № 104326 від 17.09.2008 р. На підставі зазначеного акту та рішення комісії, оформленого протоколом № 2669 від 30.09.2008 р., відповідачу була нарахована вартість неврахованої електричної енергії у розмірі 41678,68 грн. Позивач з обставинами, викладеними в акті, не погодився, вважає, що акт складений з порушеннями ПКЕЕ. Сума, нарахована по акту, позивачем оплачена не була, у зв’язку з чим відповідачем було здійснено відключення маслоцеху від енергопостачання, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду про визнання зазначених дій ВАТ «Крименерго» незаконними та зобов’язання поновити енергопостачання.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що дії ВАТ «Крименерго» по відключенню позивача від постачання електроенергії є правомірними, заснованими на ПКЕЕ та умовах Договору на поставку електричної енергії № 46 від 15.03.2004 р.

У судовому засіданні 12.05.2009 р. представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд зобов’язати ВАТ «Крименерго» підключити маслоцех, розташований за адресою вул.. Некрасова, 7, смт. Советський АР Крим, до мережі електропостачання, поновити поставку на цей об’єкт електричної енергії у відповідності з пунктом 1, 2.1.2 Договору про поставку електричної енергії № 46 від 15.03.2004 р.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти змінених позовних вимог заперечує, просить суд у позові відмовити.

14.05.2009 р. за клопотанням позивача господарським судом АР Крим був направлений запит до Держенергонагляду стосовно надання інформації щодо перевірки, проведеної на об’єкті позивача.

21.05.2009 р. Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Кримському регіоні була надана відповідь та копії матеріалів перевірки.

Засідання суду відкладалося в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва, після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

15.03.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Електропостачальна організація) та Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Сергєєвим Василем Йосиповичем (Споживач) був укладений договір № 46 про поставку електричної енергії (а.с. 46).

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Сторони не представили доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача було складено акт №104326 від 17.09.2008 р. “Про порушення правили користування електричною енергією для юридичних і фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності”.

Об’єктом перевірки виступав маслоцех, що знаходиться за адресою: с. Советське, та належить суб’єкту підприємницької діяльності Сергєєву Василю Йосиповичу.

В ході проведення перевірки було встановлено: сліди стороннього втручання до вторинних ланцюгів розрахункової схеми обліку споживаної електроенергії.

Вказаний акт перевірки був вручений позивачу по справі під розпис.

Вказаним актом було запропоновано позивачу з’явитися в енергонагляд Советської РЕС для розгляду даного акту. Час роботи комісії було зазначено на 21.10.2008 р. з 08 г. 00 хв. по 13 г. 00 хв. При цьому відповідача було попереджено, що у разі неявки акт буде розглянуто без присутності представника відповідача.

Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. №28, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Однак всупереч даті, вказаній в акті перевірки, засідання комісії відбулося не 21.10.2008 р., як було повідомлено позивача, а 30.09.2008 р.

При цьому, як про нову дату, так і про причини зміни дати засідання комісії позивачу відповідачем повідомлено не було.

Відповідачем у підтвердження того, що Споживач був повідомлений належним чином про нову дату засідання комісії представлено заяву, підписану СПД Сергєєвим В.Й., в якій він просить розглянути акт про порушення ПКЕЕ без його участі. (а.с. 36)

Проте, вказана заява не містить інформації стосовно того, що Споживач був повідомлений про перенесення дати засідання комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що засідання комісії з розгляду акту перевірки №104326 від 17.09.2008 р. було проведено з порушенням встановленого законом порядку.

За результатами засідання комісії було складено протокол №2669 від 30.09.2008 р. (а.с. 35)

Розглянувши акт № 104326 від 17.09.2008 р., комісія дійшла висновку про те, що вказаний акт перевірки вимагає проведення перерахунку обсягу спожитої електроенергії і її вартості у відповідності до “Методики визначення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем –юридичною особою правил користування електричною енергією”.

Комісією було перераховано обсяги недорахованої електричної енергії за період з березня 2008 р. по вересень 2008 р. Всього за вказаний період було нараховано 41678,68 грн. (з ПДВ)

Проте, дослідивши акт перевірки № 104326 від 17.09.2008 р., суд встановив, що в ньому не міститься достатніх доказів втручання позивача по справі до схеми обліку, як і не конкретизовано в чому саме виявилося таке втручання.

До того ж, в самому акті перевірки вказано, що на час перевірки не тільки електролічильник, але і двері електрощита опломбовані пломбами Советського РЕС.

При цьому в акті перевірки вказано, що ці пломби і саме опломбування дверей електрощита порушень не мають. При цьому, посадовими особами відповідача у день проведення перевірки зняття або заміна пломб електрощита не проводилося. Не проводилося в день проведення перевірки робіт і по його опломбуванню. Тобто, електрощит після перевірки залишився в тому самому стані, як до її початку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність подібних пломб робить неможливим відкривання електрощита і виконання будь-яких робіт всередені нього без порушення цілісності опломбування.

Таким чином, суд не може прийняти у якості належних та допустимих доказів порушення Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Сергєєвим Василем Йосиповичем ПКЕЕ висновки, викладені в акті перевірки № 104326 від 17.09.2008 р.

До того ж, висновки суду підтверджуються також наявною в матеріалах справи відповіддю Державної інспекції енергонагляду від 21.10.08 р. за вих.. № 04/05-1004 (а.с.74-76).

Так, після проведення перевірки Держенергонаглядом було встановлено факт, що стороннє втручання до вторинних ланцюгів можливого приєднання силового кабелю поза схеми обліку є неможливим; розрахунок обсягу ті вартості недорахованої електричної енергії виконаний невірно, без врахування реального щомісячного електроспоживання, визначеного договором про поставку електричної енергії та Додатком до нього; акт про порушення Правил користування електричною енергією № 104326 від 17.09.2008 р. складений з порушеннями законодавства про електроенергетику та підлягає скасуванню.

Отже, рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ ВАТ “Крименерго” протокол № 2669 від 30.09.2008р. не відповідає фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2008 р. на адресу позивача було направлено попередження вих.. № 1620 про припинення електропостачання у випадку несплати заборгованості по акту про порушення ПКЕЕ № 104326 у розмірі 41678,68 грн.

26.11.2008 р. у відповідності з пунктом 7.5 Правил користування електричною енергією Споживачу була припинена поставка електроенергії у зв’язку з несплатою суми по акту.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, вказаний акт № 104326 від 17.09.2008 р. не відповідає вимогам, встановленим Правилами, а отже не може бути належним та допустимим доказом у справі порушення позивачем ПКЕЕ, а отже і сума нарахована на його підставі є необґрунтованою.

Згідно статі 193 Господарські кодекси України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному об'ємі по підставах встановлених договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання можлива лише у разі порушення зобов'язання за договором іншою стороною у випадку, якщо подібна відмова передбачена договором або законом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що відповідачем не представлено суду достатніх доказів такого порушення, і не може бути обґрунтуванням правомірності припинення поставки електроенергії на об'єкт Споживача.

Таким чином, відсутність енергопостачання на об'єкті позивача – маслоцеху в с. Советське є порушенням пункту 1 договору № 46 від 15.03.2004 р., згідно якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, та пункту 1.1.2, згідно якого «Постачальник зобов’язується поставляти Споживачу електроенергію як різновид товару…»

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

За такими обставинами, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Сергєєва Василя Йосиповича про зобов’язання Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» виконати пункт 1 договору № 46 про поставку електроенергії від 15.03.2004 р., згідно якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, шляхом поновлення поставки електричної енергії на об’єкт – маслоцех, розташований за адресою вул.. Некрасова, 7 а с. Советське, є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а отже підлягають задоволенню.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19.06.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) виконати пункт 1 договору про поставку електричної енергії № 46 від 15.03.2004 р., укладеного з Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Сергєєвим Василем Йосиповичем (97200, АР Крим, смт. Совєтський, вул. Шевченко, 12, ідентифікаційний номер 1856815258), згідно якого Споживач поставляє електричну енергію Споживачу, шляхом поновлення поставки електричної енергії на об’єкт – маслоцех, розташований за адресою вул.. Некрасова, 7 в с. Советське, АР Крим.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.