Рішення № 4798498, 22.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2009

Справа №2-22/1165-2009

За позовом Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Севелектроавтотранс», 99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51

до відповідача ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» в особі Кримської філії, м. Сімферополь, проспект Кірова, 1

про стягнення 957,66 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - Комунальне підприємство Севастопольської міської ради «Севелектроавтотранс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» в особі Кримської філії, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 283 від 25 травня 2008 року в сумі 592,86 грн., витрати на демонтаж рекламоносія в сумі 364,80 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору № 283 від 25 травня 2008 року не здійснив оплату наданих позивачем послуг.

Позивач в судове засідання не з’явився, 22 червня 2009 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача. Крім того, позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

25 травня 2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 283 на розміщення реклами, відповідно до п. 1.1. якого, предметом даного договору є розміщення на платній основі реклами Замовника на спорудах транспорту (опори контактної мережі) виконавця.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що замовник доручає та оплачує, а виконавець розміщує на спорудах транспорту рекламу (баннер) у кількості двох штук за адресами: вул. Хрустальова; проспект Острякова, м. Севастополь.

Згідно до п. 2.5. договору, розміщення реклами на спорудах транспорту, оформлюється двостороннім актом, який є невід’ємною частиною даного договору. При відсутності письмових претензій з боку замовника у строк до 20 числа поточного місяця, розміщення реклами на спорудах транспорту вважається належно виконаним та підлягає оплаті на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 4.2. договору, у випадку відсутності оплати за розміщення реклами у строк, встановлений протоколом погодження ціни, або порушення замовником вимог п. 2.2. даного договору, виконавець вправі демонтувати рекламу без повідомлення замовника та за його рахунок.

Відповідно до протоколу погодження ціни на розміщення реклами, а.с. 11, вартість щомісячного розміщення 2 банерів на опорах контактної мережі за договором складає 332,58 грн., з урахуванням ПДВ та податку на рекламу.

25 травня 2008 року між сторонами складений та підписаний акт прийому – передачі виконаних робіт, а.с. 13.

Протоколом № 2 погодження ціни на розміщення реклами з 01 червня 2008 року, а.с. 12, було встановлено, що вартість щомісячного розміщення 2 банерів на опорах контактної мережі за договором складає 395,24 грн., з урахуванням ПДВ та податку на рекламу.

Як вказує позивач, відповідач з жовтня 2008 року не здійснював оплату наданих послуг, у зв’язку з чим станом на 01 січня 2009 року у відповідача виникла заборгованість за жовтень – листопад 2008 року в сумі 592,86 грн.

Крім того, у зв’язку з невиконанням зобов’язань за укладеним договоромм щодо оплати послуг позивача, відповідно до п. 4.2. договору, позивачем був здійснений демонтаж рекламоносіїв, вартість демонтажу склала 364,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 957,66 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не надав суду належних доказів оплати заборгованості у розмірі 957,66 грн.

Згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 26 червня 2009 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Кримської філії ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, рахунок № 2650802004629 в ЗАТ «КредоБанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 26402262) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Севелектроавтотранс» (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51, рахунок № 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, ЄДРПОУ 03328899) 957,66 грн.

3. Стягнути з Кримської філії ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, рахунок № 2650802004629 в ЗАТ «КредоБанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 26402262) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Севелектроавтотранс» (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51, рахунок № 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, ЄДРПОУ 03328899) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Кримської філії ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, рахунок № 2650802004629 в ЗАТ «КредоБанк», МФО 324913, ЄДРПОУ 26402262) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Севелектроавтотранс» (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51, рахунок № 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, ЄДРПОУ 03328899) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.