ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/123
06.08.09
За позовом Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Цвященко О.С. (довіреність № 222 від 20.05.2009р.);
від відповідача: не з’явились;
06.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство фірма «Екотехніка-М»(надалі ДП фірма «Екотехніка-М», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(надалі ТОВ «Рітейл Партнерс Україна», відповідач) 47 989, 58 грн. заборгованості з яких: 47 149, 73 грн. основний борг, 93 грн. –3% річних, 746, 85 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з поданими позивачем уточненнями до позовної заяви за вих. 325/1 від 10.06.2009р. сума заборгованості заявлена до стягнення з відповідача не змінилась.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 150/2 від 10.09.2007р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені та 3% річних.
Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача, як того просив позивач, а подана заява судом відхилена через наступне.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на юридичну адресу ТОВ «Рітейл Партнерс Україна»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 19.05.2009р. наявна в матеріалах справи). Ухвалою суду від 14.05.2009р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість останнього про розгляд справи судом.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
10 вересня 2007р. між ТОВ «Рітейл Партнерс Україна»та ДП «Екотехніка-М»укладено договір поставки № 150/2 за умовами якого останнє зобов’язувалось постачати і передати у власність покупцеві, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти і оплатити товари.
Поставка товару з приводу оплати за який виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними, які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, їх перелік наведено у акті звірки складеному сторонами станом на 29.01.2009р..
Згідно з п. 9.1 договору, договір діє до 31 12.2008р., і якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товарів з приводу оплати яких виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у акті звірки документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.
За умовами договору згідно з п. 4.1, покупець здійснює оплату товару через 14 календарних днів після реалізації товару покупцем.
20.01.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою у якій просив повернути складений акт звірки взаєморозрахунків, надати інформацію про реалізацію товару та у зв’язку із закінченням строку дії договору запропонував у семиденний термін від дня отримання вимоги провести остаточні розрахунки, укласти новий договір на 2009 рік.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, згідно акту звірки взаємних розрахунків складеному станом на 29.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 47 149, 73 грн., та станом на час вирішення спору у вказаному розмірі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Акт звірки складений станом на 29.01.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи та саме заборгованість за вказаним актом є предметом спору у даній справі.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положення договору (п. 4.1) передбачають проведення покупцем сплати за товар через 14 календарних днів після реалізації товару.
У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар, ненаданням даних щодо реалізації товару, позивач у вимозі за вих. 287 від 20.01.2009р. виклав прохання провести остаточні розрахунки за договором (направлення відповідачу вимоги підтверджується поштовим чеком № 4207 від 21.01.2009р., описом-вкладенням до рекомендованого відправлення, поштовим повідомленням про вручення, які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи). Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару в розмірі 47 149, 73 грн. станом на час вирішення спору є таким що настав, розрахунку за отриманий товар переданого згідно видаткових накладних наданих до справи відповідачем не здійснено, заборгованість у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.
Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 47 149, 73 грн. свідчить, зокрема акт звірки за період з 01.01.2007р. по 29.01.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем, в тому числі на вимоги суду (ухвали від 14.05.2009р., від 18.06.2009р.) не надано.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 7.5 Договору № 150/2 від 10.09.2007р. у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 4.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день такої прострочки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості в розмірі 47 149, 73 грн., за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 746, 85 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення за який нараховано пеню наведений у позовній заяві).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 93 грн. станом на 23.02.2009р. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.
Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 150/2 від 10.09.2007р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 479 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(02218, м. Київ, вул. Кибальчича 2-А, р/р 26003401120421 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35207265) на користь Дочірнього підприємства «Фірма «Екотехінка-М»(03680, м. Київ, пр-т. Палладіна, 46/2, р/р 26005301772 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948, ідент. код 24363204) 47 149, 73 грн. (сорок сім тисяч сто сорок дев’ять гривень 73 копійки) основного боргу, 746, 85 грн. (сімсот сорок шість гривень 85 копійок) пені, 93 грн. (дев’яносто три гривні) 3% річних, витрат по сплаті державного мита у сумі 479 грн. (чотириста сімдесят дев’ять гривень) та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 14.08.2009
Судове рішення № 4798460, Господарський суд м. Києва було прийнято 06.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/123. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: