Постанова № 4798440, 21.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3366/09/0570

час прийняття постанови: 17.40 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Асмановій Е.Е.

за участю:

представника позивача – Васильєвої К.О.

представників відповідача – ДПІ у Кіровському районі м.Донецька – Сергієнка А.І., Онасенка М.Л., Яковенка О.В.

представника відповідача – ГУ ДКУ у Донецькій області – Зеленова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Ерлайт”

до           Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька № 4523/23-313 від 20.02.2009 та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2350311,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ерлайт” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в у Кіровському районі м.Донецька № 4523/23-313 від 20.02.2009 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року у розмірі 2350 311 грн.) та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2350 311 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що положеннями п.1.8. ст.1., п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97 обумовлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Закон не зобов’язує покупця сплачувати до бюджету ПДВ у випадку, коли цей податок не сплачений продавцем товару. До того ж, вартість поставленої продукції була фактично сплачена Позивачем. Також, Позивач зазначає, що даний Закон не передбачає відповідальності платника податку по зобов'язаннях інших платників податків, у т.ч. підприємств, з якими він не мав господарські правовідносини, і не ставить у залежність його право на податковий кредит та відшкодування ПДВ від результатів здійснення зустрічних перевірок.

Крім цього, позивач зазначає, що сума заявленого бюджетного відшкодування була розрахована на підставі проведеної оплати з постачальниками. Також позивач вказує, що податковим органом не було встановлено порушення при формуванні податкового кредиту .

Представники відповідача – ДПІ у Кіровському районі м.Донецька у запереченнях на позовну заяву та в судовому засіданні проти позову заперечували з огляду на відсутність результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання основного контрагента ТОВ «Астон» до кінцевого виробника, у зв’язку з наявністю у ланцюгу постачання (3 ланка) підприємства-банкрута. Правову позицію відповідач та його представник під час судового розгляду доводить приписами наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350, яким затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі - наказ № 350) та п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97.

Представник відповідача – ГУ ДКУ у Донецькій області надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України та п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001, відшкодування податку на додану вартість із державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів. Крім того, позивач зазначає, що Державна податкова адміністрація України повинна надати Державному казначейству України реєстри суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Державне казначейство України здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів. Станом на 19.05.2009 Головним управлінням Державного казначейства України у Донецькій області висновок та реєстр на відшкодування суми спірної суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ „Ерлайт" від ДПІ у Кіровському районі м.Донецька не був отриманий, у зв'язку з чим відшкодувати відповідну заборгованість було не можливо.

В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники Відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували, обґрунтування заперечень проти позову відповідають позиції, викладеній в письмових запереченнях.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ерлайт” є юридичною особою, зареєстроване 30.06.1999 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 30487486, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька, є платником податку на додану вартість з 21.07.1999 , свідоцтво № 07930442 від 21.07.1999 року.

В період з 19.01.2009 року по 05.02.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька проводилась виїзна позапланова перевірка ТОВ „Ерлайт” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2008, яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувалося в період з 01.10.2008 по 31.10.2008. По результатам перевірки був складений акт № 347/23-3/30487486 від 11.02.2009 року, на підставі якого відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 20.02.2009 року № 4523/23-313, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 2350311 грн., що була заявлена в декларації за листопад 2008 № 73668 від 18.12.2008.

Актом перевірки визначено, що позивачем порушені пункт 1.8 ст. 1 ,п. «а» пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в декларації за листопад 2008 № 73668 від 18.12.2008 на суму 2350311 грн.

У ході перевірки працівниками податкового органу було встановлено, що при формуванні податкового кредиту за жовтень 2008 встановлено порушення п.1.8. ст.1., п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97, а саме : ТОВ «Ерлайт» у жовтні 2008 року до складу податкового кредиту включено суми ПДВ у розмірі 2654793 грн., що сплачені ТОВ «Ерлайт» у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), але по яким неможливо підтвердити подальшу оплату постачальникам, залученим у ланцюгах постачання.

Основним постачальником (сума податкового сформованого податкового кредиту по постачальнику більш 5% від загальної суми сформованого податкового кредиту за місяць ) у жовтні 2008 виступав:

ТОВ «Астон», ІПН 313358205657 на суму ПДВ 2654 793 грн.

З акту перевірки вбачається що до складу податкового кредиту жовтня 2008 були включені податкові накладні виписані у попередніх періодах, порушень при цьому не встановлено. Згідно пояснень, наданих податковим органом у ході судового засідання, питання відсутності задвоювання сум податкового кредиту по даним податковим накладним у ході перевірки досліджувалося, задвоювання не встановлено.

Також згідно акту перевірки (стор.7-9) та пояснень податкового органу у ході перевірки були досліджені первинні бухгалтерські документи , на підставі яких формувався податковий кредит, а саме договори, акти приймання – передачі товарів (робіт, послуг), накладні, рахунки-фактури, транспортні документи. Порушень при цьому встановлено не було.

Крім цього в акті перевірки вказано , що податковому органу були надані всі первинні та бухгалтерські документи , що свідчать про діяльність підприємства.(стор.12 акту).

При формуванні податкових зобов’язань у декларації за жовтень 2008 року порушень не встановлено.

Таким чином сформоване від’ємне значення у декларації за жовтень 2008 у сумі 2661524 грн. та значення рядка 26 декларації за жовтень 2008 у сумі 121223 грн. підприємством було перенесено у наступну декларацію за листопад 2008, та у зв’язку з його непогашенням позитивними нарахуваннями та наявністю сплати постачальникам сум ПДВ у попередніх періодах, було заявлено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 2661524 грн.

Підприємством до суду надано платіжні доручення та реєстр отриманих податкових накладних, в якому вказано дату та суму оплати по кожній податковій накладній та залишок несплаченої суми податкового кредиту.

Так на підставі наданих документів встановлено, що загальна сума податкового кредиту жовтня 2008 складає 3006331,58 грн., сплачена постачальникам у попередніх періодах сума ПДВ складає 2859850 грн. У зв’язку з наявністю у розрахунку бюджетного відшкодування платіжних доручень не лише за жовтень 2008 року, а ї за попередні періоди, судом заслухані пояснення працівників ДПІ у Кіровському-ні щодо дослідження у ході перевірки питання не включення платіжних доручень за попередні періоди у розрахунки бюджетного відшкодування надані підприємством за попередні періоди. Згідно пояснень податкового органу дане питання досліджувалося у ході перевірки, порушень не встановлено.

Крім цього Відповідач надав пояснення, що в ході проведення перевірки було дослідження питання використання отриманих будівельних робіт, постачальником яких є ТОВ «Астон», у господарській діяльності підприємства, порушень при цьому не встановлено.

Відповідач посилається на неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування ПДВ у зв’язку з наявністю у ланцюгу постачання підприємства банкрота.

На підставі наданих податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних та матеріалів зустрічних перевірок судом проведено дослідження щодо періоду виписки податкових накладних та періоду ліквідації підприємств:

Назва Сума Період виписки Дати закриття,

підприємства           сформованого податкових ліквідації

податкового накладних підприємств (згідно

кредиту                     наданих матеріалів

зустрічних перевірок)

ТОВ «Астон»           2654793           Квітень 2006           Підприємство

постачальник у 3

ланцюгу постачання

ТОВ «Мет Азов»

ліквідовано у зв’язку

з визнанням його

банкрутом за

рішенням суду по

справі від 05.02.2007

№ 5/303Б.

За результатами проведеного дослідження не встановлено фактів складання податкових накладних після анулювання свідоцтв платників ПДВ та припинення державної реєстрації .

Також на підставі наданих суду документів проведено дослідження правильності формування розрахунку бюджетного відшкодування:

Назва           Сума           Сума оплати

підприємства сформованого

податкового

кредиту

ТОВ «Астон»           2654 793           Платіжне

доручення від

18.06.2007 №

616 на суму

15928756,8 в

т.ч. ПДВ

2654792,8

Податковим органом не заперечується реальність здійснення позивачем господарських операцій, відповідно, не надано будь-яких доказів в підтвердження фактичної відсутності таких операцій.

Враховуючи зазначене суд вважає, що позивачем правомірність визначення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок позивача у декларації з ПДВ за листопад 2008 року у розмірі 2661 524 грн. доведена.

Відповідач посилається на неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування ПДВ у зв’язку з відсутністю відповідей по направленим запитам по ланцюгу до виробника.

Суд зазначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на Методичні рекомендації щодо порядку адміністрування Державної податкової адміністрації України, затверджені наказом від 18 серпня 2005 року № 350 від18 серпня 2005 року, оскільки вони не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовими актами в розумінні статті 117 Конституції, і не можуть застосовуватися судом з огляду на положення частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, нормами якої запроваджений принцип законності як один з основних принципів адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету, саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Податок на додану вартість є непрямим податком.

Суд зазначає, що від’ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов’язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України “Про податок на додану вартість” виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Так пунктом 7.7.2 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» визначено , що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Наявність фактичної сплати податку на додану вартість у складі ціни за отриманий товар (послуги) позивач довів, надавши суду документи, що підтверджують розрахунки з постачальниками.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зазначає, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2008 року надана за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Заперечуючи проти позову, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення – рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже, згідно до пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги про визнання зазначених податкових повідомлень - рішень недійсним, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ерлайт” до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 4523/23-313 від 20.02.2009 року і стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2350311 грн. задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька № 4523/23-313 від 16.01.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2350 311 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2350311 (два мільйона триста п’ятдесят тисяч триста одинадцять) гривень на р/р 26006198006791 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк» м.Донецьк МФО 335593 товариства з обмеженою відповідальністю „Ерлайт”, 83037, Донецька область, м.Донецьк, вул. Петровського, 4.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ерлайт”, 83037, Донецька область, м. Донецьк, вул. Петровського, 4, р/р 26006198006791 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк» м.Донецьк МФО 335593, судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 травня 2009 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 травня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.