Рішення № 4798137, 22.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/165

22.06.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «3 Бетони»

до закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»

про стягнення 755 481,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Романюк А.Б. –представник за довіреністю № 233/09 від 08.04.2009 року;

від відповідача: не з’явився

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «3 Бетони»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»про стягнення заборгованості в сумі 755 481,81 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами був укладений договір поставки № 05/07 від 22.01.2007 року, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виготовляти відповідно до наданого покупцем технічного завдання та поставляти покупцю з/б елементи каркаса будівлі в м. Луцьку (далі –«Товар») та оплатити його на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. Також 02.03.2007 року сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору поставки № 05/07 від 22.01.2007 року.

Відповідно до п. 3.1. договору та додаткової угоди до договору № 1 від 02.03.2007 року вартість робіт за договором, згідно специфікації (додаток № 1) складає 4 830 560,06 грн., в тому числі ПДВ 20 %, що складає 805 093,34 грн.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар у повному обсязі на загальну суму 4 830 560,06 грн., про що свідчать видаткові накладні:

№ 3Б-0000029 від 28.02.2007 року;

№ 3Б-0000042 від 13.03.2007 року;

№ 3Б-0000071 від 30.04.2007 року;

№ 3Б-0000152 від 16.07.2007 року.

Відповідно до п. 3.7 договору не пізніше 5 днів з моменту підписання договору покупець перераховує постачальнику аванс у розмірі 25 % від зазначеної у специфікації ціни –1 181 489,02 грн. з ПДВ. товару на придбання сировини та матеріалів для виготовлення товару.

Відповідач 29.01.2007 року перерахував в якості авансу на рахунок позивача тільки 800 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.8. договору подальші розрахунки здійснюються на основі розхідних накладних, які постачальник надає покупцю щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснюється поставка.

Станом на 01.12.2008 року відповідачем сплачено 4 720 000,00 грн. Відповідач порушив умови договору та не оплатив вартість товару у сумі 110 560,06 грн.

Таким чином, на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 110 560,06 грн.

П. 5.2. договору передбачено, що покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату поставленого товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діяла протягом терміну затримки оплати, за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 278 026,04 грн.

Також, керуючись статтею 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві 3 % річних у сумі 49 248,34 грн. та індекс інфляції у сумі 317 647,37 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/165 і призначено до розгляду на 13.04.2009 року.

13.04.2009 року представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 07310971 на юридичну адресу: 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10.

Представник позивача в судове засідання з’явився та частково подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/165 від 02.03.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез’явлення в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 01.06.2009 року.

01.06.2009 року представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не подав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання з’явився, через загальний відділ діловодства подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, а в судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.03.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез’явлення в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 22.06.2009 року.

22.06.2009 року представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання з’явився, надав пояснення по справі, та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 110 560,06 грн., 3 % річних за користування грошовими коштами у сумі 51 455,08 грн., індекс інфляції у сумі 370 688,55 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 7 554,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 05/07 від 22.01.2007 року, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виготовляти відповідно до наданого покупцем технічного завдання та поставляти покупцю з/б елементи каркаса будівлі в м. Луцьку (далі –«Товар») та оплатити його на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. Також 02.03.2007 року сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору поставки № 05/07 від 22.01.2007 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар у повному обсязі на загальну суму 4 830 560,06 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками, а саме:

№ 3Б-0000029 від 28.02.2007 року;

№ 3Б-0000042 від 13.03.2007 року;

№ 3Б-0000071 від 30.04.2007 року;

№ 3Б-0000152 від 16.07.2007 року.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 3.1. договору та додаткової угоди до договору № 1 від 02.03.2007 року вартість робіт за договором, згідно специфікації (додаток № 1) складає 4 830 560,06 грн., в тому числі ПДВ 20 %, що складає 805 093,34 грн.

Відповідно до п. 3.7 договору не пізніше 5 днів з моменту підписання договору покупець перераховує постачальнику аванс у розмірі 25 % від зазначеної у специфікації ціни –1 181 489,02 грн. з ПДВ. товару на придбання сировини та матеріалів для виготовлення товару.

Відповідач 29.01.2007 року перерахував в якості авансу на рахунок позивача 800 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.8. договору подальші розрахунки здійснюються на основі розхідних накладних, які постачальник надає покупцю щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснюється поставка.

Станом на 01.12.2008 року відповідачем сплачено 4 720 000,00 грн. Таким чином, відповідач не оплатив вартість товару на суму 110 560,06 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 110 560,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення індексу інфляції у сумі 370 688,55 грн. та трьох процентів річних у сумі 51 455,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позивач зменшив розмір позовних вимог на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита у сумі 5 189,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 81,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10; р/р 2600730017822 в Першій Київській філії ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», МФО 321637, код ЄДРПОУ 24934463) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «3 Бетони»(77311, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 109; п/р 32014894 в Івано-Франківській ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 336462, код ЄДРПОУ 32014894) суму основного боргу 110 560 (сто десять тисяч п’ятсот шістдесят) грн. 06 коп., індекс інфляції в сумі 370 688 (триста сімдесят тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп., три проценти річних у сумі 51 455 (п’ятдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 08 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 189 (п’ять тисяч сто вісімдесят дев’ять) грн. 40 коп. та 81 (вісімдесят одна) грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення 27.07.2009 року.