Ухвала суду № 47979788, 05.08.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 757/501/15-ц Провадження № 22-ц/795/1509/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Войтех О. І. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П., суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С., при секретарі:Саповець Л.С., за участю:представника апелянта - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Куликівського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2015 року в справі за поданням старшого державного виконавця ВДВС Куликівського РУЮ Чміля В.Г. про вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи - боржника ОСОБА_6, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Куликівського районного суду від 24 червня 2015 року, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання відмовити, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, є необґрунтованою, постановленою з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, зібраним по справі доказам і вимогам закону.

Зазначеною ухвалою було задоволено подання старшого державного виконавця ВДВС Куликівського РУЮ Чміля В.Г. та надано йому дозвіл на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_6 для проведення виконавчих дій,

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що в порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд взяв за основу лише необґрунтовані докази заявника і вирішив справу виключно на цих доказах. Суд не взяв до уваги вимоги ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження", за умовами якої державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникові, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища". ОСОБА_6 зазначає, що житловий будинок, в якому вона зареєстрована, не є її власністю, а тому вона не має права розпоряджатися ним без згоди власників.

Також ОСОБА_6 звертає увагу, що державним виконавцем не надано жодного доказу того, що боржник в установлений законом строк повідомлений про необхідність сплати коштів та взагалі, про наявність виконавчого провадження про стягнення цих коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження" визначено коло обов'язків і прав державного виконавця. Зокрема, згідно п.15 ч.3 цієї статті державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Апеляційним судом по справі встановлено, що на виконанні в відділі ДВС Куликівського РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-873, виданого 25.11.2010 року Чернігівським районним судом про стягнення з ОСОБА_6 на користь Науково-виробничого ТОВ „Агро-Інтер" боргу в розмірі 46580 грн., виконавчого листа №2/2511/367/12, виданого 21.11.2012 року Куликівським районним судом про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 залишку нестягнутого боргу в розмірі 1936 грн. 28 коп., виконавчого листа №2/737/25/15, виданого 05.03.2015 року Куликівським районним судом про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 боргу в розмірі 16003 грн. 60 коп. (а.с.4, 5, 6, 8, 19).

За останнім виконавчим листом виконавче провадження було відкрито постановою від 12.03.2015 р., боржнику наданий семиденний строк для самостійного виконання рішення (а.с.19). Копія вказаної постанови була направлена боржнику рекомендованим повідомленням 17.03.2015 р., та вручена 19.03.2015 р., на підтвердження чого до заперечень на апеляційну скаргу надано копію поштового повідомлення. Крім того, 23.03.2015 р. боржник ОСОБА_6 у відділі ДВС Куликівського РУЮ дала письмове пояснення щодо виконання нею останнього виконавчого листа, в якому, зокрема, зазначила, що про наявність рішення суду вона дізналась з постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.14). Таким чином, доводи ОСОБА_6 про те, що вона не була повідомлена про наявність виконавчого провадження та про необхідність сплати коштів за цим виконавчим провадженням, не відповідають фактичним обставинам справи.

Боржник ОСОБА_6 в добровільному порядку рішення суду не виконує.

За повідомленням Куликівського РС УДМС України в Чернігівській області №74.21-17 від 14.01.2015 року гр. ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

За повідомленням КП „Чернігівське МБТІ" №32 від 01.04.2011 року, станом на 01.04.2011 року за ОСОБА_6 в державному реєстрі по Куликівському районі права власності на об'єкти нерухомості не зареєстровано (а.с.12).

26.03.2015 року при виїзді за місцем проживання боржника ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, старшим державним виконавцем був складений акт про те, що ОСОБА_6 не допустила його до житлового будинку для перевірки її майнового стану (а.с.13).

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 надала письмові докази про те, що 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в с. Ковчин Куликівського району по вул. Франка,1, належить ОСОБА_10 (неповнолітньому сину ОСОБА_6), а 1/3 частина цього будинку належить ОСОБА_11. Дослідивши надані докази, а саме: копію договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку, копію витягу про державну реєстрацію прав, інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, довідку виконкому Ковчинської сільської ради Куликівського району Чернігівської області про те, що вказаний будинок належить на праві власності ОСОБА_10 (2/3) і ОСОБА_11 (1/3), і що в даному будинку зареєстровані ОСОБА_6, ОСОБА_10 (1998 р.н.) та ОСОБА_11 (1991 р.н.), колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені документи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали з наступних підстав.

Питання права на примусове проникнення державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження до житла чи іншого володіння фізичної особи врегульоване п.15 ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження". Вимогами п.15 ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" не встановлено, що житло, до якого державний виконавець має право примусово проникнути, повинно перебувати у власності фізичної особи-боржника.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 стосовно того, що судом порушено вимоги ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки житловий будинок, в якому вона зареєстрована, не є її власністю, а тому вона не має права розпоряджатися ним без згоди власників, не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Інші доводи апеляційної скарги не містять перебачених законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відтак, висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення подання державного виконавця є вірним, а тому відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу суду без змін як законну і обґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Ухвалу Куликівського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: