Рішення № 4797889, 10.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2009

Справа №2-22/741-2009

За позовом – ТОВ «Уніфер», 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 17Б

до відповідача – Фізичної особи – підприємця Домасевіча Валерія Леонідовича, смт Роздольне, вул. Башена, 6

про стягнення 144696,65 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Мінін М.В., представник, дов від 13 січня 2007 року

від відповідача – Квасніков М.О., представник, дов від 03 квітня 2009 року

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Уніфер» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Домасевіча Валерія Леонідовича, просить суд стягнути з відповідача 144696,65 грн., у тому числі: основний борг – 93543,53 грн., пеня – 5616,14 грн., штраф - 9354,35 грн., збитки від курсової різниці – 32178,97 грн., суму збитків від інфляції – 3367,56 грн. та 3% річних – 636,10 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором дистрибуції № 110/2008 від 14 січня 2008 року, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару.

16 березня 2009 року до суду надійшли доповнення позивача до позовної заяви, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 106455,63 грн., у тому числі: 52609,82 грн. основного боргу, 7167,88 грн. пені, 9354,35 грн. – штрафу, 32178,97 грн. збитків від курсової різниці, 4272,54 грн. збитків від інфляції та 872,07 грн. – 3% річних.

Вказані доповнення прийняті судом до розгляду.

09 квітня 2009 року позивач надав суду доповнення до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 108175,97 грн., у тому числі: 52609,82 грн. основного боргу, 8101,89 грн. пені, 9354,35 грн. штрафу, 32178,97 грн. суми збитків від курсової різниці, 4945,30 грн. збитків від інфляції та 985,71 грн. – 3% річних.

Вказані доповнення прийняті судом до розгляду.

Крім того, 09 квітня 2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09 квітня 2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

14 травня 2009 року позивач доповнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 70736,09 грн., у тому числі: 47348,84 грн. основного боргу, 8101,89 грн. пені, 9354,35 грн. штрафу, 4945,30 грн. збитків від інфляції, 985,71 грн. – 3% річних.

Вказані доповнення суд розцінює як заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 32178,97 грн. суми збитків від курсової різниці, у зв’язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

01 червня 2009 року позивач надав суду повідомлення по позовній заяві, відповідно до яких зазначив, що заборгованість відповідача складає: 43406,78 грн. основного боргу, 8101,89 грн. пені, 9354,35 грн. штрафу, 4945,30 грн. збитків від інфляції та 985,71 грн. – 3% річних.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

14 січня 2008 року між ТОВ «Уніфер» та Фізичною особою – підприємцем Домасевічем В.Л. був укладений договір-дистрибуції № 110/2008 – Д, відповідно до п. 1.1. якого на період дії даного договору продавець призначає дистриб’ютора не ексклюзивним дистриб’ютором з розповсюдження, виключно на території України обладнання для систем крапельного зрошування, добрива для позакореневого підживлення «Вуксал», засоби захисту рослин, які пропонуються через продавця.

Відповідно до п. 4.5. договору, оплата за товар проводиться в гривнях відповідно до рахунку – фактури, на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 10.3. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості товару дистриб’ютор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення. В разі порушення термінів оплати товару більш ніж на 10 днів дистриб’ютор сплачує додаткового продавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за договором.

На виконання умов договору, позивач поставив у власність відповідача товар на загальну суму 1097783,84 грн. в тому числі ПДВ, про що свідчать видаткові накладні, а саме: УТ-00112 від 25.02.2008 року, УТ-00284 від 14.03.2008 року, УТ-00308 від 17.03.2008 року, УТ-00617 від :9.04.2008 року, УТ-00677 від 11.04.2008 року, УТ-00678 від 11.04.2008 року, УТ-00699 від 14.04.2008 року, УТ-00942 від 02.05.2008 зоку, УТ-01172 від 17.05.2008 року, УТ-01173 від 19.05.2008 року, УТ-01175 від 19.05.2008 року, УТ-01196 від 20.05.2008 року, УТ-21258 від 23.05.2008 року, УТ-01298 від 26.05.2008 року, УТ-01355 від 30.05.2008 року, УТ-01802 від 05.07.2008 року, УТ-01831 від 38.07.2008 року, УТ-01917 від 18.07.2008 року, УТ-01940 від 22.07.2008 року, УТ-01962 від 23.07.2008 року, УТ-02030 від 05.08.2008 року, УТ-02105 від 20.08.2008 року, УТ-02254 від 26.09.2008 року, УТ-02313 від 05.11.2008 року, УТ-02314 від 05.11.2008 року.

31 жовтня 2008 року позивач направив відповідачу вимогу № 00517 про необхідність оплати за товар, що був поставлений та сплату неустойки. 05 листопада 2008 року відповідачем отримав зазначений лист, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 15389, але оплата була здійсненна частково у сумі 1004240,31 грн.

Таким чином, сума боргу склала 93543,53 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що під час розгляду справи суду був наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 13 травня 2009 року, т. 1 а.с. 2-4, відповідно до якого сторони визначили, що сума боргу складає 47384,84 грн.

Однак, суд приймає до уваги пояснення позивача, які були надані суду 01 червня 2009 року, відповідно до яких позивач зазначив, що сума основного боргу складає 43406,78 грн. у зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 43406,78 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, відповідно до доповнень до позовної заяви, наданих суду 14 травня 2009 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 8101,89 грн. пені, 9354,35 грн. штрафу, 4945,30 грн. збитків від інфляції, 985,71 грн. – 3% річних.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, слід зауважити, що нарахування штрафу відповідачу передбачено п. 10.3 договору.

Однак, приймаючи до уваги доповнення до позовних вимог від 14 травня 2009 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, на суму 66794,03 грн., у тому числі: 43406,78 грн. основного боргу, 8101,89 грн. пені, 9354,35 грн. штрафу, 4945,30 грн. збитків від інфляції та 985,71 грн. – 3% річних відповідно до наданих суду пояснень від 01 червня

Крім того, приймаючи до уваги доповнення позивача до позовних вимог від 14 травня 2009 року, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 32178,97 грн. суми збитків від курсової різниці, на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 червня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 80, ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Домасевіча Валерія Леонідовича (смт Роздольне, вул. Башена, 6, банківські реквізити невідомі, ідентифікаційний код 2296908998) на користь ТОВ «Уніфер» (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 17Б, рахунок № 2600201693379 в ФВАТ «Держ.Екс-Імп.Банк України», м. Херсон, МФО 352639, ЄДРПОУ 31431146) заборгованість в сумі 66794,03 грн., у тому числі: 43406,78 грн. основного боргу, 8101,89 грн. пені, 9354,35 грн. штрафу, 4945,30 грн. збитків від інфляції та 985,71 грн. – 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Домасевіча Валерія Леонідовича (смт Роздольне, вул. Башена, 6, банківські реквізити невідомі, ідентифікаційний код 2296908998) на користь ТОВ «Уніфер» (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 17Б, рахунок № 2600201693379 в ФВАТ «Держ.Екс-Імп.Банк України», м. Херсон, МФО 352639, ЄДРПОУ 31431146) 667,94 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Домасевіча Валерія Леонідовича (смт Роздольне, вул. Башена, 6, банківські реквізити невідомі, ідентифікаційний код 2296908998) на користь ТОВ «Уніфер» (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 17Б, рахунок № 2600201693379 в ФВАТ «Держ.Екс-Імп.Банк України», м. Херсон, МФО 352639, ЄДРПОУ 31431146) 54,47 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3942,06 грн. відмовити.

7. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 32178,97 грн. суми збитків від курсової різниці припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.