Ухвала суду № 47978833, 04.08.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/617/15 Справа № 712/5749/15-к Категорія: ч. 1 ст. 258-3 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Чечот А. А. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Іваненка І. В. Ятченка М. О., Соломки І. А. Єгоровій С. А.з участю прокурораКоломійця В. В.

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

перекладача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Кривенка В. В. та обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2015 року про повернення обвинувального акта відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст. Туманшет Тайшетського району Іркутської області Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, освіта середня, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 15 червня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні був повернутий прокурору, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, для усунення недоліків.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що в обвинувальному акті допущенні істотні суперечності, додатки обвинувального акту не відповідають вимогам ст. 109 КПК України щодо їх змісту.

Також в ухвалі суддя зазначив, що в обвинувальному акті усі докази повинні бути зазначені у тезовій формі без розкриття змісту, що не виконано.

Крім цього, в обвинувальному акті в порушення п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено місце (географічна адреса) його затвердження (приймаючи до уваги наявність різних підрозділів прокуратури області, які розташовані за різними адресами).

В обвинувальному акті не зазначена причетність підозрюваного до вчиненого злочину, натомість зазначена вина ОСОБА_7, яка повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Також суддя зазначив, що в обвинувальному акті не зазначені відомості про судимість чи відсутність судимості обвинуваченого.

Вказує на істотні порушення вимоги п. а) та п. б) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав основоположних свобод (ратифіковану Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року).

Крім того, вказує суддя, в доданих до суду матеріалах відсутні докази про факт отримання захисником обвинувального акту з додатками, не вказана адреса захисника та перекладача.

У поданих на ухвалу суду апеляційних скаргах апелянти просять таке.

Обвинувачений ОСОБА_7 просить звільнити його з-під варти, у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину або змінити на цій стадії запобіжний захід. Вказує, що немає достовірних доказів його участі в бойових діях; документів, які підтверджували б його причетність до формувань «ДНР» і «ЛНР», також немає. Зазначає, що фото зі зброєю в руках та перебування в період з 27.12.14 р. по 25.02.15 р. на території Луганської області не вважає злочином.

Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить обвинувальний акт направити на новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Вказує, що в обвинувальному акті коротко зазначені докази, які підтверджують причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчиненого кримінального правопорушення; чітко зазначені приводи та підстави початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії підозрюваного. А саме на першому аркуші зазначено, що 04.03.2015 старшим слідчим-криміналістом СВ УСБУ в Черкаській області капітаном юстиції Водяником А. С. на підставі матеріалів Уманського МРВ УСБУ в Черкаській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22015250000000013 внесено відомості за фактом участі громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 у діяльності терористичної організації „Луганська народна республіка". Також на 2-4 аркушах викладено описову частину, а саме фактичні обставини (події) щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, які встановлені під час проведення досудового розслідування. На 9-12 аркушах обвинувального акту зазначено резолютивну частину, тобто формулювання обвинувачення; зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і статті (частини статті) КК України у повній відповідності з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Щодо не зазначення місця (географічної адреси) затвердження обвинувального акту прокурор вказує, що на першому аркуші обвинувального акту буквально зазначено: „затверджую, начальник відділу управління прокуратури Черкаської області радник юстиції Кривенко Володимир Володимирович, 21 травня 2015 року». Також на 14 аркуші обвинувального акту зазначено, що обвинувальний акт підписано і затверджено 21.05.2015 у приміщенні прокуратури Черкаської області, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні (Леніна), б. 135-А.

Щодо зазначення в обвинувальному акті відомостей про судимість чи відсутність судимостей обвинуваченого, прокурор вказує, що зазначення цих відомостей не передбачено ст. 291 КПК України.

Щодо твердження суду про відсутність в матеріалах доказів про факт отримання захисником обвинувального акту з додатками, зазначає, що в матеріалах кримінального провадження зберігається розписка захисника про отримання обвинувального акту з додатками, який було йому вручено відповідно до ст. 293 КПК України. Зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України не передбачено надання до суду розписки захисника про отримання ним копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Надання суду інших документів, які зазначені в цій статті КПК України, до початку судового розгляду взагалі заборонено.

З приводу порушення вимоги п. а) та п. б) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав основоположних свобод (ратифіковану Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року), прокурор зазначив, що ОСОБА_7 відразу після його затримання 04.03.2014 року та встановлення, що він є громадянином Російської Федерації та не в повному обсязі розуміє українську мову, був наданий перекладач ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_8 Вручення обвинуваченому ОСОБА_7 обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування українською та російською мовами підтверджується розпискою останнього від 21.05.2015 року, яка з обвинувальним актом була направлена до суду першої інстанції.

Таким чином, прокурор вказує, що в обвинувальному акті чітко зазначені усі його складові відповідно до вимог ст. 291 КПК України, детально викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, сформульовано обвинувачення та зазначено правову кваліфікацію правопорушення.

Крім того, суд в резолютивній частині оскаржуваної ухвали посилається на ст. 109 КПК України, однак в описовій частині не здійснює жодного посилання на вимоги вказаної статті. В підготовчому судовому засіданні судом не досліджувався і не повинен був досліджуватися реєстр матеріалів досудового розслідування.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор зазначає, що, знаходячись на волі, ОСОБА_7 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою схилити їх до надання неправдивих показів; може знищити речові докази, а також, знаходячись на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Такі ризики існують, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Крім того, ОСОБА_7 не має постійного місця проживання в Україні, являється громадянином Російської Федерації, а тому з метою уникнення покарання може виїхати за межі України, а також, маючи доступ до своєї електронної сторінки у соціальній мережі «Однокласники», може видалити дані, які підтверджують його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, згідно з ч. 5 ст. 176 КПК України до нього не можуть бути застосовані запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту і застави.

Обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти апеляції прокурора, просив її відхилити.

Захисник підтримав апеляцію прокурора в тій частині, де він просить скасувати повністю оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, тобто в тому числі й щодо запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримав частково, а саме підтримав щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали в частині повернення обвинувального акту, однак не підтримав в частині скасування запобіжного заходу.

Заслухавши доповідача, прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора має бути задоволена частково, а апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам цього кодексу.

При цьому слід звернути увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності вимогам закону (кодексу) будь-яких додатків до цього акту чи інших суміжних документів (реєстру, цивільного позову, розписок, доданих матеріалів кримінального провадження тощо). Тому будь-які посилання суду першої інстанції на невідповідність вимогам ст. 109 КПК України реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову чи інших поданих суду додаткових матеріалів кримінального провадження не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Також слід звернути увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності цього акту будь-яким іншим законам, підзаконним нормативно-правовим актам, відомчим документам, інструкціям, правилам діловодства тощо, крім самого КПК України. Тому будь-які посилання суду першої інстанції на невідповідність обвинувального акту будь-яким іншим нормативно-правовим актам чи загальноприйнятим нормам, крім норм самого КПК України, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чинний КПК України не передбачає. Тому відсутність в обвинувальному акті відомостей про судимості обвинуваченого не може бути підставою для його поверення прокурору.

Колегія суддів вбачає, що зазначений вище обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України. Зокрема, обвинувачення сформульовано достатньо детально, щоб можна було чітко зрозуміти, які саме діяння ставляться обвинуваченому у вину. Цілком зрозумілою є інформація щодо кваліфікації діяння обвинуваченого.

Твердження суду про те, що в обвинувальному акті не зазначене місце його затвердження, не відповідає дійсності, оскільки точна адреса відповідного структурного підрозділу прокуратури Черкаської області вказана в обвинувальному акті (а.с. 7).

Щодо вимог обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає для цього достатніх підстав, враховуючи надто високий ризик зникнення обвинуваченого з метою переховування від правосуддя. Колегія суддів погоджується з позицією прокурора щодо обґрунтованості вказаного ризику, оскільки обвинувачений є громадянином іншої держави, немає постійного місця проживання на території України, немає в Україні жодних сталих соціальних зв'язків.

Також вказаний ризик підтверджується й характером та змістом висунутого ОСОБА_7 обвинувачення.

Виходячи з указаного вище, а також керуючись ст. ст. 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2015 року, якою прокурору повернутий обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, скасувати в частині вирішення питання про повернення обвинувального акту та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

В решті (зокрема щодо запобіжного заходу) ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :