Вирок № 47978562, 09.07.2015, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/1730/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року смт. Чорнобай

Колегія суддів Чорнобаївського районного суду Черкаської області

в складі: головуючого- судді Цибри Н.В.

суддів Калашника С.І., Синецької Л.А.

за участю секретаря Петраш Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай кримінальне провадження №12014250150000892 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Морозень Оргіївського району Республіки Молдова, молдаванина, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1, відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,п.п.1,5,7,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурорів Сапейка К.Я., Грицак А.М., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5;

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захиска ОСОБА_6,

в с т а н о в и в :

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 27 грудня 2014 року близько 03 год. В АДРЕСА_1 у власному домоволодінні, реалізуючи спільний злочинний умисел, незаконно, умисно, без передбаченого законом дозволу придбав шляхом отримання однієї гранати РГД-5 від ОСОБА_7, достовірно знаючи, що вказаний предмет відноситься до категорії вибухових пристроїв та в подальшому, тримаючи її в руці, іншою рукою висмикнув штопорне кільце із запалу гранати та кинув одну гранату РГД-5 в напрямку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5 Та ОСОБА_4

Він же 27 грудня 2015 року у власному домоволдінні за адресою АДРЕСА_1 зберігав вибухові пристрої, а саме два корпуси ручних наступальних осколкових гранат РГД-5 без запалів, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи№5/3 від 16 січня 2015 року споряджені вибуховою речовиною - тротилом і придатні для проведення вибуху, які придбав при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах та які під час проведення санкціонованого обшуку вказаного домоволодіння 27 грудня 2014 року було виявлено та вилучено працівниками міліції.

Він же 27 грудня 2014 року біля 03 години в АДРЕСА_1, перебуваючи у власному домоволодінні разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7, матеріали відносно якого виділені з матеріалів досудового розслідування №12015250150000892, умисно, проявляючи особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив хуліганство, що проявлялось в очевидному для потерпілих та інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності з застосуванням вибухового пристрою.

Так, ОСОБА_1 дістав гранату РГД-5, яка відповідно до висновку судово-вибухотехнічної експертизи №5/147 від 16 січня 2015 року, являється ручною наступальною гранатою РГД-5 і придатна для використання за цільовим призначенням (здійснення вибуху), від"єднав кільце від запобіжної чеки, яка залишилась у підривнику, після чого безпричинно, з хуліганських спонукань, кинув гранату у бік потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які перебували за парканом на проїзній частині навпроти домоволодіння ОСОБА_1

Дії обвинуваченго суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України як придбання та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу та за ч.4 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вибухового пристрою.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.п.1,5,7,12 ст.115 КК України, тобто у вчиненні злочину, по якому його повідомлено про підозру, не визнав повністю та пояснив, що в листопаді 2014 року повернувся з зони проведення антитерористичної операції, де воював у складі добровольчого корпусу "Правий сектор".

ІНФОРМАЦІЯ_5 його синові виповнився рік. Цю подію святкували в нічному клубі "Інфініті" в м.Золотоноша він з дружиною ОСОБА_9, його товариші ОСОБА_7, ОСОБА_10 та дві куми ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Біля опівночі у ОСОБА_7 виник конфлікт з місцевими і почалася бійка. Він втрутився у бійку та отримав незначні тілесні ушкодження. Біля 2 години ночі він з товаришами прийшли додому, а дружина проводила кумів на маршрутку. Він був на кухні, коли туди забіг ОСОБА_7 і сказав, що приїхали з клубу розбиратися, сам тримав у руці гранату Ф-1, а йому дав гранату РГД-5.

Вийшовши на вулицю, він побачив, що біля двору стояв автомобіль, з нього вийшов чоловік з розсіченою бровою і в руках тримав схоже на металевий прут. З другого боку під"їхало ще два автомобілі.На той момент він подумав, що це приїхали з клубу, тому закрив ворота, кинув гранату за ворота, але при цьому відірвав кільце та чека залишилась в гранаті, тому вибуху не відбулося. Люди почали розбігатися по автомобілях, а ОСОБА_7 ще кинув дві гранати, які вибухнули. Автомобілі від"їхали і більше не повертались. Після цих подій він відвіз ОСОБА_7 в Київ додому, а сам поїхав у Львів до штабу "Правого сектора".

Умислу на заподіння смерті нікому він не мав, кидаючи гранату, він знав, що вона не розірветься. Такими своїми діями він хотів злякати людей, які приїхали до його будинку.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що працює таксистом і 26 грудня 2014 року заступив на зміну. Біля 03 години ночі він з колегами перебували біля магазину «Делікат», коли отримали виклик «100» (надзвичайна ситуація) за адресою АДРЕСА_1. Разом з колегою ОСОБА_5 двома автомобілями приїхали за вказаною адресою, побачили там таксиста ОСОБА_3, в якого була розсічена брова і на одягу була кров. Він сказав, що приїхав на виклик, в автомобіль сів чоловік в нетверезому стані, почав лаятись. На прохання вийти з автомобіля він вдарив таксиста в обличчя кастетом. Під час розмови з двору в їхню сторону з двору щось кинули. Вони почали відходити до машин, коли пролунали два вибухи. Пізніше вони зрозуміли, що вибухали гранати.

Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює таксистом і 26 грудня 2014 року з 20 години заступив на зміну. Біля 03 години ночі перебував біля магазину «Делікат» і отримав виклик «100» (надзвичайна ситуація). Разом з ОСОБА_4 приїхали за адресою АДРЕСА_1. Там стояв таксист ОСОБА_3, в якого на обличчі була кров. Він сказав, що його вдарив незнайомий чоловік, який сів в автомобіль. Після цього з двору щось кинули і воно впало недалеко він них. Пішли до машин. Коли він сідав в машину, біля неї пролунав вибух, тоді ще один. Автомобіль був пошкоджений осколками. В даний час претензій матеріального і морального характеру не має, збитки повністю відшкодовані.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що працював таксистом і біля 03 години 27 грудня 2014 року отримав виклик на АДРЕСА_1. Коли приїхав, в автомобіль сів чоловік, який вдарив його кастетом в обличчя, тоді вдарив ще раз. Автомобіль в цей час продовжував рух і незнайомець випав з нього, так як його двері були відкриті. На його прохання про допомогу приїхали ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вони втрьох намагалися поговорити з нападником, а той зайшов у двір і з двору в їхню сторону щось кинули - вона впало недалеко. Так як було темно, подумали, що кинули камінь, і пішли до машин, щоб від»їхати. В цей час пролунали один за одним два вибухи. Коли викликали міліцію, на місці події виявили залишки гранат.

До обвинуваченого будь-яких претензій він не має.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що проживає по сусідству з обвинуваченим. Вночі 27 грудня 2014 року чула, що голосно грала музика, побачила жовті шашечки таксі - машина стояла метрів 20 від будинку ОСОБА_1. Чула два вибухи, але з будинку не виходила.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 її чоловік, мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Чоловік воював у зоні АТО і приїхав у відпустку.

26 грудня 2014 року вони святкували день народження сина. Ввечері продовжили святкувати в барі. Там ОСОБА_7, який був разом з ними, почав лаятися з хлопцями, що також відпочивали. Вони вийшли на вулицю і там почалася бійка. Коли бійка закінчилась, вона провела дівчат до таксі і пішла додому. Дома нікого не було, ворота були відчинені. Від працівників міліції вона дізналась, що в таксистів кидали гранати. Ні гранат, ні вибухових речовин вона дома не бачила.

- даними протоколу огляду місця події від 27 грудня 2014 року, якими встановлено місце вчинення кримінального правопорушення по АДРЕСА_1, та було виявлено та вилучено корпус гранати РГД-5 та уламки гранат РГД-5 та Ф-1

А.с.14-33 т.1

- даними протоколу огляду місця події від 27 грудня 2014 року, під час якого були оглянуті автомобілі потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зафіксовані ушкодження від вибуху гранат;

А.с.64-80 т.1

- даними висновку судово-медичної експертизи №2690 від 29 грудня 2014 року, згідно якої потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лівої брови, забій з набряком та крововиливом лівої навколоочної ділянки, крововилив у білкову оболонку лівого ока, забій з набряком правої навколоочної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я;

А.с.85-86 т.1

- даними висновку судово-вибухотехнічної експертизи №5/147 від 16 січня 2015 року, згідно якої вилучений в ході огляду місця події від 27 грудня 2014 року предмет являється корпусом ручної наступальної осколкової гранати РГД-5, яка являється боєприпасам та придатна для використання за цільовим призначенням (здійснення вибуху);

А.с.165-174 т.1

- даними висновку судово-вибухотехнічної експертизи №5/3 від 16 січня 2015 року, згідно якого два корпуси гранати, вилучених під час обшуку домоволодіння ОСОБА_1, являються корпусами наступальних осколкових гранат, споряджені вибуховою речовиною - тротилом та придатні для проведення вибуху;

А.с.36-47 т.2

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04 лютого 2015 року за участю потерпілого ОСОБА_4, яким встановлено місце падіння гранат під час скоєння кримінального правопорушення;

А.с.67-73 т.2

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04 лютого 2015 року за участю потерпілого ОСОБА_5, яким встановлено місце падіння гранат під час скоєння кримінального правопорушення;

А.с.74-80 т.2

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04 лютого 2015 року за участю потерпілого ОСОБА_3, яким встановлено місце падіння гранат під час скоєння кримінального правопорушення;

А.с.81-82 т.2

- даними висновку судово-вибухотехнічної експертизи №2/29 від 27 березня 2015 року, згідно якої потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зоні ураження під час вибуху гранат та могли зазнати ушкодження;

А.с.107-110 т.2

- даними висновку судово-психіатричної експертизи №44 від 28 січня 2015 року, згідно якого ОСОБА_1 будь-яких психічних розладів не виявляв та не виявляє, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

А.с.54-56 т.2.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 27 грудня 2014 року біля 03 години, перебуваючи на території власного домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7, маючи прямий умисел, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечений характер свого діння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, направлений на протиправне позбавлення життя потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів, тобто з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи правила взаємоповаги, засади моральності, з особливою зухвалістю, перебуваючи у людному місці, не поважно ставлячись до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила моралі та прагнучи показати свою зневагу до таких правил і норм поведінки, дістав гранату РГД-5, яка відповідно до висновку судово-вибухотехнічної експертизи №5-147 від 16 січня 2015 року являється ручною наступальною гранатою РГД-5 і придатна для використання за цільовим призначенням (здійснення вибуху) та від"єднав кільце від запобіжної чеки, після чого кинів гранату у бік потерпілих, які перебували на проїзній частині навпроти вказаного домоволодіння та відповідно до висновку судово-вибухотехнічної експертизи №5/29 від 27 березня 2015 року перебували у зоні ураження вибухового пристрою та могли зазнати пошкоджень, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено в зв"язку з тим, що запобіжна чека залишилась у підривнику, тобто з причин, які незалежали від його волі, а потерпілі залишились живими, після чого з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення з місця вчинення злочину зник на автомобілі "Чері-амулет" д.н.з. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_7

Колегя суддів вважає, що правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, п.п.1,5,7,12 ч.2 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) двох або більше осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб, за якою останньому повідомлено про підозру, не знайшло свого підтвердження доказами зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження, оскільки така правова кваліфікація можлива тільки у випадку, коли винний мав прямий умисел на позбавлення життя іншої особи, тобто настання смерті потерпілого і бажав цього, а відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вбивство потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виключає в його діях наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації в скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за кваліфікуючими ознаками грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вибухового пристрою у зв'язку з відсутністю в останнього умислу на вбивство, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі сумніви відносно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Під умисним вбивством розуміють умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. При недосягненні злочинного наслідку - смерті, дії винного кваліфікуються як замах на вбивство. Замах на вчинення даного злочину має місце лише тоді, коли діяння винного було безпосередньо спрямоване на позбавлення життя іншої людини, однак смерть не настала з причин, що не залежали від волі винної особи. Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя і здоров»я особи» № 2 від 07.02.2003 року замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, у випадку не встановлення такого умислу, замах на вбивство - відсутній, а вчинене кваліфікується за наслідками, що настали. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо допускає настання будь-яких наслідків, у тому числі й смерті, вона не може бути притягнута до відповідальності за замах на вбивство. Така кваліфікація відсутня і у випадку, коли винний діє з неконкретним умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров»я, так і настання смерті.

Вбивство з хуліганських мотивів має місце тоді, коли воно вчиняється внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням незначного приводу. Наявність саме такого мотиву припускає лише прямий умисел щодо вчинених винним дій і допускає будь-яку форму умисної вини щодо спричинення смерті.

В судовому засіданні не здобуто достатніх доказів того, що обвинувачений ОСОБА_1 мав намір позбавити потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 життя.

Про відсутність такого наміру свідчить факт відсутності між обвинуваченим і потерпілими будь-яких, в тому числі неприязних відносин, оскільки вони знайомими не були. Обвинуваченому не було достовірно відомо, скільки людей перебуває за парканом, так як він з двору не виходив і потерпілі бачили лише чоловіка, який вдарив ОСОБА_3 - ОСОБА_7. Також обвинувачений, який має навики поводження зі зброєю та боєприпасами, достовірно знав, що граната, яка була в його руках, не вибухне, тому мав намір відлякати присутніх і змусити їх відійти від будинку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що умисел на позбавлення життя потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у фактично вчинених діях обвинуваченого відсутній.

Кримінально караним хуліганством є таке умисне грубе порушення громадського порядку, яке вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Такими визначаються лише дії, якими спричинено істотної шкоди громадському порядку, мотивом якого є явна неповага до суспільства. При цьому, неповагою до суспільства вважається прагнення показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству в цілому.

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії, що грубо порушили громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, спричинивши істотної шкоди особистим та суспільним інтересам, при цьому його дії відрізнялись особливою зухвалістю, яка полягала у нахабному поводженні як по відношенню до потерпілих, оскільки саме по відношенню до них, безпричинно обвинувачений намагався злякати їх і змусити відійти від будинку, так і до інших осіб - жителів міста (сусідів), так як події відбувались у нічний час і порушили громадський порядок і спокій громадян, що підтвердила свідок ОСОБА_13 Обвинуваченим було порушено громадський порядок, оскільки, кидаючи гранату, яка є боєприпасом, не зважаючи на присутність інших осіб у громадському місці ( на вулиці міста), він вирішив, саме у такий спосіб, самоутвердитись за рахунок залякування потерпілих. Такі дії обвинувачений припинив лише після від»їзду потерпілих від його домоволодіння.

Явна ж неповага до суспільства обвинуваченим виражалась у його зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих загальновизнаних правил поведінки та моральності.

Зважаючи на той факт, що згідно висновку судово-вибухотехнічної експертизи №5/147 від 16 січня 2015 року предмет, який був вилучений в ході огляду місця події 27 грудня 2014 року, являється корпусом ручної наступальної осколкової гранати РГД-5, яка являється боєприпасом, була спрямована на залякування потерпілих, що стверджується вищевказаними доказами, тому суд, з врахуванням положення ст.337 ч.3 КПК України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, на основі повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, направленими на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненим із застосуванням боєприпасів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України, тому дії обвинуваченого слід перекваліфікувати з ч.2 ст.15, п.п.1,5,7,12 ч.2 ст.115 КК України на ч.4 ст.296 КК України.

За вчинені кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який вважається таким, що не має судимості, має позитивну характеристику по місцю проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

З врахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі.

Проте, враховуючи обставини, що пом"якшують та при відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи обставини щодо особи обвинуваченого, який є учасником Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор", приймав участь в бойових діях в зоні АТО, має на утриманні малолітню дитину та непрацюючу дружину, хворіє на хронічний вірусний гепатит В, суд вважає за доцільне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробувальним іспитовим строком.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі маються процесуальні витрати, пов"язані з залученням експертів, у сумі 9770 грн. 68 коп., які підлягають стягненню з засудженого.

Речові докази: автомобіль "Чері-Амулет", свідоцтво про реєстрацію траснпортного засобу НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_14, посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім"я ОСОБА_1, ключ від автомобіля, банківська картка "Приватбанк" НОМЕР_4, мобільний телефон "Флай" чорного кольору ІМЕІНОМЕР_5/НОМЕР_6, чотири аркуші паперу з печатками "Правого сектору", які передані на зберігання родичам, повернути ОСОБА_1, осколки корпусів гранат Ф-1 та частини уніфікованого запалу до ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ, подвійний аркуш паперу з рукописним текстом та експериментальні зразки та зошит із записами, 15 осколків від корпусу РГД-5 та 4 осколки від підривника, серветка, 35 осколків від 2 корпусів гранат РГД-5, два зразки грунту, змив речовини бурого кольору, які зберігаються в Золотоніському МРВ, підлягають знищенню, хімічні рективи залишити НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, диск з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_1 залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.263 КК України та ч.4 ст.296 КК України, і призначити йому покарання за цими статтями:

- за ч.1 ст.263 КК України - чотири роки позбавлення волі;

- за ч.4 ст.296 КК України - п"ять років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 п"ять років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробувальним іспитовим строком на три роки.

Згідно ч.2,3 ст.76 К України покласти на засудженого такі обов`яки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання чи роботи.

Запобіжний захід - тримання під вартою - змінити на особисте зобов"язання до набрання ня вироком законної сили, звільнити з-під варти в залі суду.

Речові докази - автомобіль "Чері-Амулет", свідоцтво про реєстрацію траснпортного засобу НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_14, посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім"я ОСОБА_1, ключ від автомобіля, банківська картка "Приватбанк" НОМЕР_4, мобільний телефон "Флай" чорного кольору ІМЕІНОМЕР_5/НОМЕР_6, чотири аркуші паперу з печатками "Правого сектору", які передані на зберігання родичам, повернути ОСОБА_1, осколки корпусів гранат Ф-1 та частини уніфікованого запалу до ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ, подвійний аркуш паперу з рукописним текстом та експериментальні зразки та зошит із записами, 15 осколків від корпусу РГД-5 та 4 осколки від підривника, серветка, 35 осколків від 2 корпусів гранат РГД-5, два зразки грунту, змив речовини бурого кольору, які зберігаються в Золотоніському МРВ, підлягають знищенню, хімічні рективи залишити НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, диск з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_1 залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України процесуальні витрати, пов"язані з залученням експертів, у сумі 9770 грн. 68 коп. та дану суму перерахувати: отримувач УК у м.Черкасах /Черкаси/ 24060300 код отримувача 38031150 р/рахунок 31116115700002 Банк:ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів через районний суд.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: Н.В.Цибра

Судді: С.І.Калашник

Л.А.Синецька