Рішення № 4797790, 07.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.09 р. Справа № 16/38

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі судового засідання Корниєцької К.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин” м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Компанія „Кристал” м.Костянтинівка

про стягнення 372174,80грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.02.2009р. порушено провадження по справі за позовом Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин” м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Компанія „Кристал” м.Костянтинівка про стягнення 372174,80грн., у тому числі заборгованості за поставлений склобій в розмірі 22000,00грн., пеню в розмірі 5832,94грн., індексу інфляції в розмірі 5104,00грн., 3% річних в розмірі 820,93грн., штрафу в розмірі 4400,00грн., а також про стягнення суми заборгованості за повернені піддони в розмірі 333250,00грн. та 3% річних в розмірі 766,93грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 26.02.2009р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу склобою від 28.09.2007р., додаткову угоду від 28.09.2007р., накладні, вимогу № 196 від 17.11.2008р., неналежне виконання відповідачем умов договору та несвоєчасну оплату відповідачем повернених піддонів, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та штрафні санкції.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач надав уточнення ціни позову від 12.03.2009р. та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений склобій в розмірі 22000,00грн., індекс інфляції в розмірі 5104,00грн., 3% річних в розмірі 820,93грн., а також суму заборгованості за повернені піддони в розмірі 333250,00грн. та 3% річних в розмірі 766,93грн.

21.04.2009р. позивач надав до суду розрахунок ціни позову та зазначає, що станом на 20.04.2009р. сума заборгованості за поставлений склобій становить 22000,00грн., індекс інфляції в розмірі 6534,00грн., 3% річних в розмірі 1021,64грн., а також сума заборгованості за повернені піддони складає 169750,00грн., 3% річних в розмірі 1939,34грн. та індекс інфляції в розмірі 7469,00грн.

В поясненнях від 03.06.2009р. та від 27.08.2009р. позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений склобій в розмірі 22000,00грн., індекс інфляції в розмірі 5104,00грн., 3% річних в розмірі 820,93грн., а також суму заборгованості за повернені піддони в розмірі 333250,00грн. та 3% річних в розмірі 766,93грн. Інших вимог позивачем у поясненнях не зазначено.

Відповідач надав через канцелярію суду відзив за № 29/8 від 10.03.2009р. та пояснення за № 50/8 від 21.04.2009р. та просить відмовити у задоволенні вимог позивача, посилаючись на недоведеність позивачем заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

28.09.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Компанія „Кристал” (Покупець) та Державним підприємством „Харківський завод шампанських вин” (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу за № 28/09/07 (далі за текстом – договір), згідно п.1.1. якого Продавець зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити скло бій за ціною 100,00грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ та транспортних витрат, пов’язаних з доставкою товару Покупцю.

В пункті 7.3. зазначено, що строк дії договору становить з моменту підписання по 13.12.2007р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до додаткової угоди від 28.09.2007р., зміст пункту 3.1. договору було викладено в наступній редакції: „Розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на р/р Продавця. Строк оплати: відстрочка платежу 3 банківських днів з моменту отримання товару”.

Згідно накладної № 65 від 28.09.07р. на адресу відповідача позивач здійснив відвантаження склобою в кількості 220 тонн за ціною 100,00грн. за одну тонну на загальну суму 22000,00грн. Відповідач прийняв поставлений склобій без заперечень, про що свідчить підпис працівника та печатка підприємства.

Строк оплати у відповідача за відвантажений склобій настав з 03.10.2007р.

Під час розгляду справи відповідач не оспорював факт отримання від позивача склобою, але доказів оплати до матеріалів справи не надано.

Зважаючи на той факт, що у матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості за поставлений товар (склобій) в повному обсязі, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 22000,00грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 5104,00грн. та 3% річних в розмірі 820,93грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 820,93грн. та індекс інфляції становить 5104,00грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 820,93грн. та індекс інфляції в розмірі 5104,00грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення суми заборгованості за повернені піддони в розмірі 333250,00грн., суд виходить з наступного:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на той факт, що у період з травня по серпень 2007р., згідно видаткових накладних, позивач отримав від відповідача пляшку 0,75 л з піддонами на загальну суму 2 600 000,00грн. та зазначає, що сплатив отриманий товар векселями в повному обсязі.

Суд неодноразово ухвалами від 16.03.09р., від 26.03.09р., від 22.06.09р., від 02.07.09р., від 16.07.09р., від 27.08.09р. витребував у позивача докази оплати за піддони (докази того, що позивач передав відповідачу векселя в рахунок оплати саме за піддони (розшифровку до векселів) та сплатив відповідачу по векселям суму заборгованості за піддони саме в кількості 6665 шт.).

Однак, із актів приймання-передачі векселів від 14.06.2007р., від 26.06.2007р., від 19.07.2007р. не вбачається, що векселі передані в рахунок сплати саме за піддони, та, крім того, загальна сума переданих векселів складає 2 505 436,64грн., що становить менше суми поставленого за накладними товару та піддонів.

Крім того, суд зазначає, що згідно видаткової накладної № 660 від 20.06.2007р. була здійснена поставка від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий дім „Кристал” м.Вишгород (код ЄДРПОУ 33317320), який не є стороною по даній справі, а тому вказана накладна не приймається як належний доказ поставки.

В накладній за № 12 від 23.07.2007р. зазначено „поддоны (возвратные)”, які не підлягають оплаті.

Позивач, згідно накладних б/н від 13.06.07р., № 05 від 20.06.07р., № 07 від 25.06.07р., № 09 від 04.07.07р., № 10 від 04.07.07р., № 11 від 09.07.07р., № 12 від 23.07.07р., № 13 від 25.07.07р., № 14 від 25.07.07р., № 15 від 25.07.07р., № 16 від 25.07.07р., № 17 від 30.07.07р., № 18 від 30.07.07р., № 19 від 01.08.07р., № 20 від 01.08.07р., № 21 від 06.08.07р., № 22 від 06.08.07р., № 23 від 08.08.07р., № 24 від 16.08.07р., № 25 від 16.08.07р., № 25 від 20.08.07р., № 26 від 22.08.07р., № 27 від 27.08.07р., № 28 від 27.08.07р., повернув відповідачеві піддони в кількості 6665 шт. на загальну суму 333250,00грн.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу за № 196 від 17.11.2008р. про сплату суми боргу у розмірі 355250,00грн.

Однак, зважаючи на те, що позивачем не доведений факт оплати отриманого від відповідача товару з піддонами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за повернені піддони в розмірі 333250,00грн.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за повернені піддони в розмірі 333250,00грн., вимог про стягнення 3% річних в розмірі 766,93грн. також не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин” м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Компанія „Кристал” м.Костянтинівка про стягнення суми заборгованості за поставлений склобій в розмірі 22000,00грн., індексу інфляції в розмірі 5104,00грн., 3% річних в розмірі 820,93грн., суми заборгованості за повернені піддони в розмірі 333250,00грн. та 3% річних в розмірі 766,93грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна Компанія „Кристал” м.Костянтинівка (вул.Шмідта, 3, м.Костянтинівка, Донецька область, 85114; ЄДРПОУ 30207119; р/р 26006009560 в АБ „Синтез” м.Київ, МФО 322711) на користь Державного підприємства „Харківський завод шампанських вин” м.Харків (вул.Лозівська, 20, м.Харків, 61017; ЄДРПОУ 30590422; р/р 26007996105873 у ЗАТ філія ПУМБ в м.Харкові, МФО 350385) суму заборгованості за поставлений склобій в розмірі 22000,00грн., індекс інфляції в розмірі 5104,00грн., 3% річних в розмірі 820,93грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 279,25грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 8,85грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 07.09.2009р.

Суддя

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.