Постанова № 47977242, 08.04.2010, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-а-61/10

провадження № -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі : судді Синиці Л. П., при секретарях судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю прокурора Милаш Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище цивільну справу за адміністративним позовом Прокурора Городищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі Городищенського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період часу з 12.04.2005 р. по 05.05.2006 р. в сумі 432,62 грн., -

в с т а н о в и в :

20.01.2010р. Прокурор Городищенського району Черкаської області звернувся в інтересах держави в особі Городищенського районного центру зайнятості з позовом до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період часу з 12.04.2005 р. по 05.05.2006 р. в сумі 432,62 грн..

Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач посилається на те, що відповідно до проведеної перевірки, за діяльністю районного центру зайнятості, прокуратурою Городищенського району Черкаської області, встановлено, що ОСОБА_4, 12.04.2005 року звернувся до Городищенського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, та за наказом від 12.04.2005 року №НТ050412 набув статус безробітного, і відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якій відповідачем було зазначено, що на час звернення до центру зайнятості він не зареєстрований, як cубєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, було призначено виплату - допомогу по безробіттю. Згідно довідки Городищенського районного центру зайнятості від 19.11.2009 року, з 12.04.2005 р. по 05.05.2006р. загальний розмір виплати відповідачу склав за 6 місяців і становив суму 432грн. 62коп.. Також було виявлено, що ОСОБА_4 раніше, а саме з 20.02.2004 р. по 15.10.2004 р. безпідставно та незаконно отримав грошову допомогу по безробіттю від Городищенського РЦЗ, в сумі 704грн. 41коп., бо згідно довідки державного реєстратора Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області був зареєстрований, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як фізична особа підприємець з 30.03.2001року і ліквідований 05.03.2004року про, що відповідачем не було повідомлено інспектора Городищенського районного центру зайнятості. Дані кошти останнім добровільно сплачені не були, а у відповідності до абзацу 14 п. 20 Постанови «Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробіття» № 219 від 14.02.2007 року, громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу після закінчення 6 місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти. Як наслідок, гр. ОСОБА_4, відповідач по справі, знову отримав грошову допомогу по безробіттю від Городищенського районного центру зайнятості за період з 12.04.2005р. по 05.05.2006р. в розмірі 432грн. 62коп., виплати склали шість місяців, що є безпідставно та незаконно, а тому вказана сума підлягає примусовому стягненню на користь держави. На час звернення з позовною заявою до суду, відповідач ОСОБА_4 у добровільному порядку не сплатив на державний рахунок кошти, що були ним незаконно отримані в якості допомоги по безробіттю за період з 12.04.2005р. по 05.05.2006р., хоча повідомлявся про це. У звязку з цим, в інтересах держави, просить, стягнути з ОСОБА_4 на користь Городищенського районного центру зайнятості кошти в сумі 432 грн. 62 коп..

У судовому засіданні прокурор Милаш Г.А., представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, і просять стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі, що заявлений при зверненні до суду, так як відповідач не бажає в добровільному порядку повернути кошти, вказавши, що 25.09.2009р. згідно доручення директора обласного центру зайнятості для встановлення та погашення дебіторської заборгованості було проведено отримання інформації від Державного реєстратора дані про фізичних осіб підприємців, які не містяться в Єдиному державному реєстрі; після того як було виявлено, що відповідач незаконно отримав допомогу в період часу з 12.04.2005р. по 05.05.2006р. йому 07.09.2009р. за №1059/05 було направлено лист з проханням повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 432грн. 62коп. та зазначено, що в разі відмови буде звернення до суду за захистом порушеного права. Відповідач по справі ОСОБА_4, позов не визнав, посилаючись на відсутність своєї вини, а вказуючи на халатність працівників Городищенського районного центру зайнятості, які не перевірили всі необхідні дані про його діяльність, як того вимагає законодавство, та пояснив, що він у 2004р. коли ставав на облік і отримав статус безробітного підприємницькою діяльністю не займався, отримав допомогу законно, і другий раз 12.04.2005р. отримав статус безробітного без порушення Закону, підтвердивши той факт, що Городищенський районний центр зайнятості в добровільному порядку намагався вирішити питання повернення коштів, однак, він отримавши листа, проігнорував його, та зазначив, що до даного позову, слід застосувати строки давності.

Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, вважає, що позов є обґрунтований та підлягає до задоволення в силу слідуючого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, одним з аспектів якого є право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку, за умови, що вони повернули отримані кошти п. 20 Постанови «Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробіття».

Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що 12.04.2004р. ОСОБА_4 звернувся до Городищенського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», вказавши у ній, що він в даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а. с. 4). Відповідно до персональної картки особи, яка звернулась до центру зайнятості № 235100305040500003 (а. с. 3) та наказу від 12.04.2005р. за № НТ050412 (а. с. 9) ОСОБА_6, відповідачу по справі, надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-ІІІ. Цього ж дня, 12.04.2005р., відповідачу розпочато виплату допомоги по безробіттю. 15.08.2005р. відповідачу виплату допомоги по безробіттю припинено у звязку із закінченням строку виплати відповідно до п.п. «12» п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказ № НТ050815. . Наказом за №НТ060505 від 05.05.2006р., ОСОБА_4 05.05.2006р. знятий з обліку відповідно до п.44 «Положення про реєстрацію, перереєстрацію та ведення обліку громадян, що шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації», у звязку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ. Порушень порядку відвідування районного центру зайнятості у відповідача не було, згідно до картки відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення (а. с. 5, 6). Із додатка до ПК про прийняття рішення щодо нарахувань та платежів (а. с. 7) і довідки районного центру зайнятості (а. с. 8), вбачається, що ОСОБА_4 отримав виплати по безробіттю за вищевказаний період в сумі 432,62грн., що не заперечується і самим відповідачем, тобто факт отримання ОСОБА_4 цих коштів є достовірним, і в суду не викликає сумніву. Згідно довідки державного реєстратора за №109 від 25.06.2009р. відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.03.2001р. і ліквідований 05.03.2004р. (а. с. 10). Разом з тим, відповідач перший раз отримав статус безробітного 20.02.2004р.. Безпідставність та незаконність отримання грошової допомоги по безробіттю відповідачем від Городищенського районного центру зайнятості в сумі 704,41грн. за період часу з 20.02.2004р. по 15.10.2004р., підтверджена, і в добровільному порядку неповернута.

Що стосується:

- пояснень відповідача про відсутність його вини, а наявність халатності працівників Городищенського районного центру зайнятості, які не перевірили всі необхідні дані про його діяльність, тому і повинні повертати невірно нараховані кошти, судом не беруться до уваги, бо відповідно до посадової інструкції, працівник Городищенського районного центу зайнятості несе відповідальність за відповідність даних, які вводяться в базу даних, документами, що подані клієнтом,

- вимоги відповідача про відмову в задоволені позову з мотивів пропуску позивачем строків звернення до суду, то, з наявних матерів справи, вбачається, що Городищенський районний центр зайнятості (Положення про Городищенський районний центр зайнятості), являючись юридичною особою, в своїй діяльності перебуває під керівництвом Черкаського обласного центру зайнятості, і за вказівкою останнього від 25.06.2009р. проводив перевірку даних по Єдиному державному реєстрі, та 25.06.2009р. було виявлено, коли саме ОСОБА_4 ліквідувався як фізична особа-підприємець. З позовом до суду Прокуратура Городищенського району Черкаської області звернулася 20.01.2010р., відповідно до ст. 99 КАС України, яка вказує, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо інше не встановлено, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому, суд не знаходить підстав для застосування положень діючого законодавства, які передбачають відмову у задоволені адміністративного позову з мотивів порушення строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на викладене вище та керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. ст. 7, 13, 17, 71, 128, 159, 161, 163, 185 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов Прокурора Городищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі Городищенського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період часу з 12.04.2005р. по 05.05.2006р. в сумі 432,62 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Городищенського районного центру зайнятості (адреса знаходження: пл. Миру, 8, м. Городище, Черкаської області, код ЄДРПОУ 2136359, р/р 37173001001056 в УДК в Черкаській області, одержувач держбюджет, МФО 854018, код 21368359 Городищенський РЦЗ) кошти в сумі 432 (чотириста тридцять дві) грн. 62 коп. .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Городищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя ОСОБА_7