Постанова № 4797702, 03.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-1927/09/0570

час прийняття постанови: 11.40 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В.

за участю представників позивача – Беро А.Л., Жаркової О.Г.

представника відповідача – Радченко А.В., Ємець А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Візаві” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 року № 000001132210/1198/15-16-23/5,

           ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Візаві”, звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 року № 000001132210/1198/15-16-23/5.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ „Візаві” за березень 2008 року, за наслідками якої не встановлено порушень. За таких обставин проведення ще однієї документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року є безпідставним. За наслідками останньої перевірки встановлено заниження податкових зобов’язань за контрагентом, з яким у позивача були відсутні будь-які правові відносини, при цьому в акті перевірки не зазначені первинні документи, на підставі яких такі порушення встановлені. Оскільки у ЗАТ „Візаві” не існувало правовідносин з ТОВ „Дракар Ойл”, відповідна податкова накладна позивачем не складалася і не включалася до реєстру отриманих і виданих податкових накладних. Оскільки сума податку нарахована податковим органом всупереч чинному законодавству, відповідно, відповідачем безпідставно застосовані штрафні санкції.

Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що за результатами автоматичного співставлення сум податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по декларації ЗАТ „Візаві” за березень 2008 року встановлено заниження податкових зобов’язань позивачем по контрагенту ТОВ „Дракар Ойл”. За даними бази ТОВ „Драказ Ойл” в травні 2008 року здійснено коригування податкового кредиту за березень 2008 року по взаємовідносинам з позивачем без зазначення номеру та дати розрахунку коригування по податковій накладній без номера від 12.03.2008. Позивач податкові зобов’язання по вказаному підприємству не сформував, тобто, занизив суму податкового зобов’язання.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з тих самих підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Закрите акціонерне товариство „Візаві” зареєстроване як юридична особа 18.12.1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи 24068600. ЗАТ „Візаві” перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку та є платником податку на додану вартість.

Закритим акціонерним товариством „Візаві” до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку надана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2008 року від 21.04.2008 року № 2954, відповідно до якої задекларована сума податкових зобов’язань у розмірі 2272568 грн. З декларацією з податку на додану вартість за березень 2008 року до податкового органу надані розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток 5). Відповідно до розділу І додатку 5 „Податкові зобов’язання” до декларації не відображені будь-які взаємовідносини з платником податку – покупцем ТОВ „Дракар Ойл” (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 329669315215).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації ЗАТ „Візаві” з податку на додану вартість за березень 2008 року, за наслідками якої складена довідка від 19.05.2008 року № 392/15-16-23/5-24068600. За наслідками перевірки зроблений висновок про збільшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 0 грн. (порушень не встановлено).

З 02.12.2008 року по 05.12.2008 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку вдруге проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ „Візаві” з питань достовірності формування податкових зобов’язань за березень 2008 року, за наслідками якої складений акт № 1238-15-16-23/5-24068600 від 16.12.2008 року. Під час проведення перевірки встановлено порушення пп. 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкових зобов’язань за березень 2008 року у сумі 320592 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 року № 000001132210/1198/15-16-23/5 щодо визначення ЗАТ „Візаві” податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 320592 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 160296 грн.

Відповідно до наданої до суду податкової декларації ТОВ „Дракар Ойл” з податку на додану вартість за травень 2008 року від 05.06.2008 року № 2893/10 (вх. № 18976) відображено коригування податкового кредиту в сторону збільшення за попередні звітні періоди у зв’язку з самостійним виправленням помилки у сумі 320595 грн. Згідно з розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (додаток 1) відображено коригування податкового кредиту до збільшення у сумі 320592 грн. по взаємовідносинам з ЗАТ „Візаві” (продавець) за податковою накладною № 19 від 12.03.2008 року.

Податкова накладна № 19 від 12.03.2008 року, за якою здійснено коригування, до суду не надана. Також до суду не надані жодні первинні документи, що підтверджували б наявність будь-яких правовідносин у спірному періоді між ЗАТ „Візаві” та ТОВ „Дракар Ойл”.

Згідно з наданим до суду Реєстром отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008 року ЗАТ „Візаві” податкові зобов’язання по взаємовідносинам з платником податку – покупцем ТОВ „Дракар Ойл” відсутні.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” об’єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Податковим органом зазначається про заниження ЗАТ „Візаві” податкових зобов’язань за операціями з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Податковий орган не зазначає характер операції, за якою за його висновком ЗАТ „Візаві” занижені податкові зобов’язання, чи то за операцією з поставки товарів, чи за операцією з поставки послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, в будь-якому випадку підставою для відображення в податковому обліку факту здійснення певної господарської операції є первинні документи, якими зафіксований такий факт.

Відповідно до п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення Суд зазначає, що в акті перевірки відсутнє посилання на жоден первинний документ в підтвердження наявності факту порушення податкового законодавства позивачем. Суть господарської операції, яка на думку відповідача не відображена платником податків в податковому обліку, не зазначена ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи.

Перелік інформації, яка використовувалася під час проведення перевірки, наведений в п. 2.6 акту перевірки. Суд зазначає, що висновок про заниження ЗАТ „Візаві” податкового зобов’язання зроблений без дослідження як самих господарських операцій, так і без дослідження будь-яких первинних документів платника податків.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковим органом не досліджувалися документи, що свідчили б про наявність у спірному періоді будь-якої з подій, зазначених вище. Не надані докази та не зазначено про їх наявність в підтвердження будь-якої з перелічених подій, що стали б підставою для формування ЗАТ „Візаві” податкових зобов’язань за березень 2008 року, і до суду під час розгляду справи.

Єдиною підставою для висновку про заниження позивачем податкового зобов’язання за березень 2008 року стали відомості декларації з податку на додану вартість ТОВ „Дракар Ойл”, достовірність яких не могла бути перевірена у зв’язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою. Так, відповідно до листа ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 19.12.2008 року № 23110/8/15-062, де на податковому обліку перебуває ТОВ „Дракар Ойл”, зазначено про неможливість надання документів, які підтверджують факт взаємовідносин ТОВ „Дракар Ойл” та ЗАТ „Візаві”.

Закон України „Про податок а додану вартість” не передбачає формування платником податку – продавцем податкових зобов’язань з цього податку за фактом відображення іншим підприємством у податковій звітності податкового кредиту. Відповідальність за порушення вимог податкового законодавства є індивідуалізованою, тобто, порушення положень Закону України „Про податок а додану вартість” може тягнути негативні насідки саме для особи, яка припустила таких порушень.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах відповідальність платника податку – продавця може наставати лише у випадках встановлення наявності господарської операції, яка не відображена належним чином в його податковому обліку. В свою чергу відповідальність платника податку – покупця настає у випадку безпідставного формування податкового кредиту за господарською операцією, яка фактично не вчинялася.

Посилання податкового органу на відсутність скарги ТОВ „Дракар Ойл” за фактом ненадання податкової накладної ЗАТ „Візаві” як на доказ наявності такої накладної та, відповідно, доказ вчинення господарської операції, є суб’єктивним припущенням, яке не підтверджене жодними доказами, та не може бути враховане судом по справі як належний та допустимий доказ факту заниження позивачем податкового зобов’язання.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Недотримання зазначених принципів владним суб’єктом свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом не доведений факт заниження ЗАТ „Візаві” податкових зобов’язань за березень 2008 року за операціями з ТОВ „Дракар Ойл”, та факт наявності господарських операцій між зазначеними суб’єктами в такому періоді.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто, підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій, передбачених наведеною нормою, є наявність факту заниження податкового зобов’язання. В свою чергу відсутність з боку суб’єкта господарювання факту заниження податкових зобов’язань свідчить про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 року № 000001132210/1198/15-16-23/5 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Візаві” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 року № 000001132210/1198/15-16-23/5, задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 19.01.2009 року № 000001132210/1198/15-16-23/5.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Візаві” (код ЄДРПОУ 24068600, м. Донецьк, вул. Щорса, 26-А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 03 квітня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 08.04.2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.