Ухвала суду № 47971614, 03.08.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/9624/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1764/15Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Одринської Т.В., Корнієнка В.І., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою начальника Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави із скаргоюна дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ. Справа неодноразово переглядалася місцевим судом після повернення на новий розгляд судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2015 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця задоволено частково.

Визнано дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецької О.М. в частині неповідомлення ОСОБА_2 про наявність постанови державного виконавця від 14.05.2014 року про відновлення виконавчого провадження №41688495 та винесення постанов про накладення штрафу державного виконавця від 04.062014 року та від 18.06.2014 рок - неправомірними.

У іншій частині вимог - закрито провадження.

З даною ухвалою не погодився начальник Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Усатий С.М. та подав на неї апеляційну скаргу, в якій прохав скасувати ухвалу суду від 16 березня 2015 року та ухвалити нове рішення яким в задоволені скарги відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права.

Судове засідання відбулося за участі представника апелянта, заявника та його представника, а також представників зацікавленої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах заявлених доводів, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п.2 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п. 2 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм чинного процесуального законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню з постановленням нової ухвали.

Задовольняючи частково скаргу заявника, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець за зазначених обставин, в частині виконання вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» щодо належного надсилання сторонам копій постанов, діяв не у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», а тому є всі підстави для задоволення скарги в цій частині.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Автозаводського ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції в січні 2014 року знаходився виконавчий лист №2/554/516/2013 від 07.10.2013 року виданий Октябрським районним судом м. Полтави. 14.05.2014 року постановою державного виконавця Корецької О.М. було відновлено виконавче провадження та поновлено дії по виконанню рішення суду. 04.06. та 18.06.2014 року постановами державного виконавця Корецької О.М. на боржника ОСОБА_2 накладено штрафи у відповідних розмірах. Відповідно до наявних в справі матеріалів (а.с.а.с.156, 160, 200, 204 т.1), копії постанов про накладення штрафу, були відправлені державним виконавцем сторонам провадження, в тому числі заявнику, за вихідними №.№.32673,35497.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом першої інстанції при постановленні ухвали наведені вище обставини та процесуальні норми враховано не в повному обсязі, при цьому зроблено висновки, які частково не відповідають обставинам справи, в результаті чого є передчасними.

Так, місцевим судом надано неправильну оцінку доводам боржника ОСОБА_2 про не неповідомлення його про винесення постанов про накладення штрафу від 04.06. та 18.06.2014 року, оскільки її проведено без врахування наявних у справі належних доказів про виконання державним виконавцем вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, на думку колегії суддів, висновки районного суду в цій частині є надуманими і не обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню. В іншій частині висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, оскільки не спростовані державним виконавцем.

Доводи представника апелянта, щодо незаконності ухвали місцевого суду про закриття провадження в частині вимог заявника про скасування постанов державного виконавця про накладення штрафів від 04.06. та 18.06.2014 року, є необгрутованими, оскільки сформовані на підставі неправильного розуміння положень п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2015 рокута постановлення в цій частині нової ухвали по суті справи.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу начальника Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції - задовольнити частково.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2015 року в частині визнання дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецької О.М. в частині неповідомлення ОСОБА_2 про наявність постанов про накладення штрафу від 04.06.2014 року та від 18.06.2014 року неправомірними - скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу про відмову у задоволенні даних вимог.

В іншій частині ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин