Рішення № 4797144, 12.03.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2009 р.

Справа № 12/4

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши матеріали справи № 12/4

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Світловодськпобут", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 928 554,81 грн.

Представники сторін:

від позивача - Рудовський В.О., довіреність № 192/10 від 26.12.2008 року;

від відповідача - участі не брали;

В засіданні суду приймав участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Кіровоградської області - Олаг О.С., посвідчення № 352.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду з позовною заявою № 31/39-14700 від 30.12.2008 року, яка містить вимоги наступного змісту:

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Світловодськпобут" основний борг за поставлений природний газ в сумі 135875,32 грн., пеню в сумі 305395,23 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 412310,30 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 74973,96 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Світловодськпобут" (покупець) було укладено договір на постачання природного газу № 06/07-900 ТЕ –18 від 01.10.2007 року (з Додатковими угодами № 1 від 29.10.2007р., № 2 від 27.11.2007р., № 3 від 24.03.2008р. та № 4 від 27.03.2008р.).

Згідно п.1.1. вказаного договору постачальник передав у власність покупцю протягом жовтня-грудня 2007 року, січня-квітня 2008 року природний газ на загальну суму 9 094 134 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2007р., від 30.11.2007р., від 31.12.2007р., від 24.03.2008р., від 31.03.2008р., від 30.04.2008р.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводяться не пізніше 10 числа поточного місяця, а в подальшому платежі проводяться в плановому порядку по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У додатковій угоді № 3 від 24.03.2008р. сторони узгодили доповнити п. 6.1 підпунктом 6.1.1. наступного змісту:

„6.1.1. Остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і протранспортовані в січні-лютому 2008 року, Покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 року”.

В п. 5.1 договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м. газу без врахування вартості транспортування газу територією України на момент укладання даного договору становить 466,045 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%), та ПДВ за ставкою 20% і вартість транспортування газу територією України 96,30 грн. та ПДВ за ставкою 20% , тобто разом до сплати за 1000 куб.м. природного газу 686,00 грн. враховуючи ПДВ.

У додаткових угодах № 1 від 29.10.2007 року, № 2 від 27.11.2007 року, № 3 від 24.03.2008 року, № 4 від 27.03.07р. сторони погоджували обсяги постачання природного газу на відповідні періоди.

Умови договору та додаткових угод до договору прийняті без будь-яких заперечень чи зауважень, підписані повноважними представниками сторін, а їх підписи скріплено відтисками печаток підприємств.

На виконання умов укладеного договору позивач проводив постачання природного газу відповідачу в обсягах, передбачених додатковими угодами, а відповідач приймав поставлений газ та розпоряджався ним на власний розсуд. Приймання-передача природного газу підтверджується підписаними без зауважень представниками сторін вказаними вище актами прийому-передачі на загальну суму 9 094 134 грн. Факт отримання природного газу, його кількості та вартість відповідачем не заперечується.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, оплату спожитого природного газу провів на суму 8 958 258,79 грн.

Господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір є договором поставки.

Так, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським судом приймається до уваги та враховується при винесенні рішення наступні обставини, які мають суттєве значення для винесення законного рішення.

Відповідач не подав господарському суду доказів сплати залишку заборгованості в сумі 135 875,32 грн.

Виходячи з викладеного господарський суд прийшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 135 875,32 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 6 статті 231 Господарського кодексу України, статті 258, 549-551 Цивільного кодексу України, пункти 7.2, 7.5. договору № 06/07-900 ТЕ-18 від 01.10.2007 року позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату спожитого газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення в сумі 305 395,23 грн. за період з 30.06.2008р. по 30.12.2008 року .

Розглядаючи спір в частині стягнення пені господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У п.п. 7.2. та 7. 5 договору сторонами узгоджено, що пеня нараховується протягом шести місяців, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, або позовом у розмірі подвійної облікової ставку НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. В пункті п. 10.6 договору сторони узгодили, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки).

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача та стягує з відповідача пеню в сумі 305 395,23 грн. за період з 30.06.2008р. по 30.12.2008 року.

Посилаючись на п.7.1. договору та норми статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 412 310,30 грн. та 3% річних в сумі 74 973,96 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 74 973,96 грн. за період з 11.11.2007р. по 30.12.2008р.

Позивач також просить стягнути з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року, які складають згідно обґрунтованого розрахунку позивача 412 310,30 грн.

Враховуючи стан розрахунків між сторонами господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 412 310,30 грн. за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Крупської,2А; р/р № 26001082550400 Кременчуцька ФАКБ "СК Європейський банк", МФО 331650, код ЄДРПОУ 31678853) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, р/р № 260313013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) - заборгованість в сумі 135 875,32 грн., пеню в сумі 305 395,23 грн., втрати від інфляції в сумі 412 310,30 грн., три відсотки річних в сумі 74 973,96 грн., державне мито в сумі 9 285,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам по справі, прокурору Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко