Рішення № 4796981, 07.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.09 р. Справа № 37/239

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Левшиної Г.В., Ягічевої Н.І., при помічнику судді Левшиної Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30277521

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, ідентифікаційний код 00131268

про: стягнення збитків в розмірі 279 628 000,00 грн.

за участю уповноважених представників:

Прокурор – не з’явився;

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – Гапич Є.А. (за довіреністю №194-09 "Д" від 29.12.2008р.).

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд відбувався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 15.01.2009р. на 29.01.2009р., з 29.01.2009р. на 12.02.2009р., у судовому засіданні 12.02.2009р. суд оголошував перерву до 03.03.2009р., з 03.03.2009р. вдруге оголошено перерву до 13.03.2009р., 13.03.2009р. розгляд справи відкладено на 31.03.2009р., з 31.03.2009р. на 23.04.2009р., з 23.04.2009р. на 21.05.2009р., з 21.05.2009р. на 17.06.2009р. Ухвалою від 17.06.2009р. провадження у справі зупинено у зв’язку із надсиланням матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду за апеляційної скаргою Позивача, ухвалою від 06.07.2009р. провадження у справі поновлено та призначено на 17.07.2009р., 17.07.2009р. розгляд справи відкладено на 25.08.2009р., однак ухвалою від 21.07.2009р. провадження у справі зупинено у зв’язку із передачею матеріалів справи за касаційною скаргою Позивача. Ухвалою від 31.08.2009р. провадження у справ поновлено та призначено на 07.09.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (далі – Відповідач) про стягнення збитків в розмірі 279628000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов’язання за договорам оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р. в частині передання в оренду майна у працездатному стані, яка може використовуватися на рівні нормативних (паспортних) характеристик відповідно до призначення та умов договору, та договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. стосовно забезпечення надійної, безпечної та економічної роботи об’єкту оренди, що призвело до недовиробництва і недовипуску електричної енергії, а відтак – до збитків Орендаря у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) від нереалізації такої енергії.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р. з додатками та додатковими угодами до нього; договір на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. з додатком та додатковими угодами до нього; договір №3129/01 від 28.12.2005р. з додатками та додатковими угодами до нього; рішення Господарського суду Донецької області від 22.05.2006р. та Постанову від 29.06.2006р. у справі №12/2пн; Постанови НКРЕ України; договори на поставку вугільної продукції та відходів вуглезбагачення №23/03/2пк від 23.03.2006р., №24/07/1пр від 24.07.2006р., №01/07/1пк від 01.07.2005р., №17-09/2 від 28.09.2005р., №03-10/2005 від 03.10.2005р., №18 від 27.02.2006р., №0111-2005/Є від 01.02.2005р., №09/02/1пк від 09.02.2006р., №110/05 від 30.09.2005р., №31/03/2пк від 31.03.2006р., №3 від 01.02.2006р., №04/08/2пр від 04.08.2004р., №12/02пр від 01.02.2006р., №19/01/16-У від 19.01.2006р., №10/01/1пк від 10.01.2006р., №22/05/1 від 22.05.2006р., №23/03/1пк від 23.03.2006р., №27/02/1пк від 27.02.2006р., №06/02/1пк від 06.02.2006р., №01-5/106ГП від 20.01.2006р., №14/04/1пк від 14.04.2006р., №01/31-3 від 31.03.2006р. – з додатками та додатковими угодами до них; рахунки, рахунки – фактури, рахунки-накладні, акти прийому-передачі вугільної продукції/ послуг, а також звітності до вказаних договорів поставки; технічний звіт про виявлення резерву по виробітки електричної енергії та ТЕП роботи обладнання Миронівської ТЕС за період з 2004 року по 2008 рік з додатками.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 22, 526, 611, 623, 625, 767, 776 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України, ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання вимог ухвал суду та задля підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 25-38, 58-64 т.11, а.с.а.с. 1-129, 152 т.12, а.с.а.с.7-153 т.13, а.с.а.с. 1-153 т. 14, а.с.а.с.1-13 т.15, а.с.а.с. 23-51 т.15), у тому числі – письмові пояснення:

· від 11.02.2009р. №12/03 стосовно: обґрунтованої можливості отримання прибутку у стягуваних розмірах; доказів відправки Відповідачу додатків до позовної заяви; застосування строку позовної давності; відомостей про виробників орендованого обладнання в частині наданих усних пояснень відносно причин зупинок і неналежного стану обладнання; обізнаності про реальний стан орендованого обладнання; повідомлень щодо обсягів запланованої до виробництва енергії; достатності кількості вугілля та його якісних показників для виробництва електричної енергії у стягуваних обсягах;

· від 31.03.2009р. № 31-03-5 стосовно: повідомлень про заплановані обсяги до виробництва енергії, які надсилались диспетчеру оптового ринку електроенергії протягом спірного періоду, відомостей співпадння/неспівпадіння обсягів; застосування штрафних санкцій за недовиробництво електроенергії у спірному періоді; можливості реалізації всього обсягу електроенергії; висування претензій відносно неналежності експлуатації орендованого обладнання; достатності орендованого обладнання для виробництва електроенергії; обсягів і вартості теплової енергії, генерованої протягом періоду нарахування збитків.

Позивач також надав письмові заперечення на клопотання Відповідача про: зупинення провадження у справі (а.с.1 т.13), залучення до участі у справу третіх осіб (а.с.а.с.2,3 т.13), призначення електротехнічної експертизи (а.с.а.с.4, 5 т.13).

07.09.2009р. Позивачем через канцелярію суду надане клопотання №07/09-1 про відкладення розгляду справи (а.с.122 т.16) та № 07/09 -2 про залучення до матеріалів справи додаткових документів (а.с.а.с.123-131 т.16)

Відповідача надав відзив на позовну заяву №03см-003/09 від 12.01.2008р. (а.с.а.с.116-120 т.9), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: недоведеність належними доказами твердження про отримання об’єкту оренди для виробництва електричної енергії, виконання Позивачем в рамках договору оренди Інвестиційної програми реконструкції об’єкту оренди; передачу об’єкта в оренду Позивачу у стані, який відповідав умовам договору та обізнаність Орендаря про такий стан; відсутність обґрунтованого розрахунку збитків відповідної до діючої Тимчасової методики розрахунку визначення розміру шкоди (збитків), які нанесені порушенням господарських договорів; невідповідність висновків ДП „ДонОРГРЕС” вимогам належності доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України; пропущення строків позовної давності щодо нібито нанесених збитків у 2005 році; відсутність в діях Орендодавця протиправної поведінки та всіх елементів складу цивільного правопорушення; збитковість господарських взаємовідносин із Відповідачем та існування ймовірності захоплення майна Миронівської ТЕС.

На підтвердження означеної позиції Відповідачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.122-133 т.9, а.с.а.с.1-157 т.10), у тому числі – відповідь ДП „ДонОРГРЕМ” від 12.01.2008р. №21-01/5т на запит Відповідача щодо розрахунку суми збитків, на який посилається Позивач.

У доповненнях до відзиву від 11.02.2009р. №03юр/91/09 (а.с.а.с.74-76 т.11) Відповідач зазначив, що: орендоване майно використовується Орендарем також і для виробництва теплової енергії; в оренду передана лише частина виробничого обладнання, а не весь цілісний майновий комплекс Миронівської ТЕС, тоді як за відсутністю решти обладнання виробництво енергії виключно на базі орендованого майна взагалі є неможливим; недоведеність факту неналежного виконання зобов’язань Відповідача з експлуатації та ремонту орендованого майна, і на підтвердження чого надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.77-150 т.11, а.с.а.с. 146, 147 т.12), у тому числі – лист ДП „ДонОРГРЕМ” від 10.02.2009р. №176-01/5а, в якому повідомляється про: використання у складеному на замовлення Позивача розрахунку Інструкції, за якою шкода на об’єктах електроенергетики розраховується лише при аваріях, не врахування при здійсненому розрахунку цілої низки чинників; неможливість здійснення оцінку фактичних втрат Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” без проведення обстеження технічного стану обладнання та фінансового аудиту всієї діяльності Миронівської ТЕС в період оренди, з огляду на що технічний звіт від 02.12.2008р. відкликано.

Запереченнями від 17.06.2009р. №03юр-728/09 проти доводів Позивача (а.с.а.с.79-83 т.15) Відповідач виклав письмово свою позиції із протиставленням відповідним доводам іншої сторони.

Письмовими поясненнями від 27.03.2009р. №03юр297-09 (а.с.а.с.1-4 т.16) Відповідач: наполягав на недостатності переданого в оренду майна для виробництва електричної енергії без використання іншого майна Позивача, що входить до складу цілісного майнового комплексу Миронівської ТЕС, але не орендується; зазначив про відсутність інших, ніж договір оренди №29/12/10АР від 29.12.2003р., договорі із Позивачем щодо використання виробничого майна Миронівської ТЕС договорів і необхідність виконання графіків навантаження та заданого обсягу виробітку електричної енергії. На підтвердження відповідних доводів та своєї позиції в цілому Відповідач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.5-101 т.16).

В перебігу розгляду справи Відповідачем заявлялися клопотання про: відвід судді та колегіальний розгляд справи (а.с.а.с. 1-13 т.11); зупинення провадження у справі (а.с.а.с.130-140 т.12), призначення судової електротехнічної експертизи (а.с.а.с.141,142 т.12); залучення до участі у справу третіх осіб (а.с.а.с.143-145 т.12), відвід судді (а.с.69 т.15)за результатами розгляду деяких з них судом:

- ухвалою від 15.01.2009р. (а.с.19 т.11) відмовлено у відводі головуючого судді;

- розпорядженням від 16.01.2009р. (а.с.20 т.11) призначеного колегію суддів для розгляду справи;

- ухвалою від 13.03.2009р. (а.с.19 т.15) відмовлено у клопотання про зупинення провадження у справі;

- ухвалою від 21.05.2009р. відмовлено у відводі судді – члену судової колегії (а.с.73 т.15)

В подальшому клопотанням від 25.03.2009р. №03юр265/09 (а.с.52 т.15) Позивач відмовився від клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи №03юр-92/09 від 12.02.2009р.

18.03.2009р. до матеріалів справ надійшло повідомлення № 05/1-541 вих-09 від 17.03.2009р. (а.с.20 т.15) про вступ прокуратури Донецької області у розгляд справи. Втім, представник прокуратури своє позиції по суті розглядуваної справи до відома суду у письмовому вигляді не довів.

Спільним клопотанням від 23.04.2009р. №03юр-467/09 (а.с.62 т.15), задоволеним ухвалою суду від 23.04.2009р., сторони просили продовжити строк розгляду справи.

Судова колегія вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані сторонами документи та неявка Позивача і Прокурора у судове засідання 07.09.2009р. у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

29.12.2003р. між Відповідачем (Орендодавець) та Позивачем (Орендарем) був укладений договір оренди №29/12/1-АР (а.с.а.с 9-13 т.1), згідно п.1.1, п. 10.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне цільове користування індивідуально визначене майно, що є власністю Орендодавця, згідно з додатком №1, який є невід’ємною частиною цього договору. Цей договір набирає чинності з моменту підписання акту прийому-передачі майна в оренду та укладений строком на 5 років.

Відповідно до умов розділів 5, 6 вказаного договору оренди у Орендаря, серед іншого, є наступні обв’язки та права:

- використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору (п.5.1.);

- забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п.5.3.);

- своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого майна (п.5.4.);

- за погодженням з Орендодавцем вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості (п.6.2.).

В свою чергу, до обов’язків Орендодавця, у тому числі віднесено передання Орендарю в оренду майна згідно із цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно із договором (п.7.1.)

29.12.2003р. додатковою угодою №1 (а.с.14 т.1) сторони внесли зміни до деяких пунктів договору оренди, виклавши їх в наступній редакції:

- п.2.1. – передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу в оренду. Орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі;

- п. 7.1. – передати Орендарю в оренду майно на умовах цього договору;

- розділу 12 „Додатки” – додатки до цього договору є його невід’ємною частиною. До договору додаються: перелік майна, що передається в оренду; розрахунок орендної плати; акт приймання-передачі орендованого майна (підписується на момент фактичної передачі майна в оренду); звіт експерта про оцінку майна.

30.07.2004р. сторонами у відповідності до умов договору оренди підписаний акт прийому-передачі майна, що передається в оренду (а.с.а.с.23-30 т.1), який, у тому числі, містив перелік майна, дату його введення в експлуатацію, первісну та остаточну вартість тощо, а також – посилання на Звіт про оцінку майна станом на 30.11.2003р.

Як вбачається із згаданого Звіту про оцінку майна (а.с.а.с.1-147 т.10), який є невід’ємною частиною договору оренди, експертом наведена характеристика технологічного обладнання Миронівської ТЕС з описом фізичного зносу відповідних механізмів, агрегатів або їх певних частин та необхідного ремонту.

Згідно довідки №07-15/658 від 26.03.2009р. (а.с.5 т.16) Відповідача в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” знаходиться лише частина промислово-виробничих фондів цілісного майнового комплексу Миронівської ТЕС – відомості щодо зазначених частин обладнання приведені у таблиці (а.с.а.с.7-19 т.16).

Додатковою угодою №2 від 27.10.2004р. (а.с.а.с.16,17 т.1) сторони дійшли згоди про зміну п. 3.1, додатку №2 (розрахунок орендної плати) у зв’язку із зміною оціночної вартості об’єкту оренди станом на 31.07.2004р., виклавши їх в наступній редакції: Орендна плата за користування майном за цим договором визначається за ставкою 6,5% вартості орендованого майна за рік і становить без ПДВ за перший місяць оренди 343932,96грн.; додаток №2 до договору викласти в редакції додатку №1 до даної додаткової угоди.

Згідно змісту додаткової угоди б/н від 06.06.2005р., сторонами внесені зміни до розділу 11 щодо реквізитів сторін (а.с.18 т.1).

31.08.2007р. додатковою угодою №3 (а.с.19 т.1) сторонами змінено орендну ставку – 7,15% вартості орендованого майна на рік.

Додатковою угодою б/н від 31.03.2008р. сторонами внесені зміни та доповнення до договору оренди №29/12/1-АР (а.с.а.с. 20-22 т.1), які, серед іншого, містили посилання на здійснення Орендарем Інвестиційної програми щодо поліпшення об’єкту оренди. Згідно вказаної Інвестиційної програми Позивача (а.с.а.с.150-156 т.10) визначається стан зношеності орендованого обладнання та передбачається з метою його (обладнання) утримання у працездатному стані, підвищення надійності роботи і коефіцієнту корисної дії, доведення параметрів роботи обладнання до нормативних значень виконання Орендарем вказаного обсягу ремонтних робіт за рахунок 5% рентабельності, введеної у розмір тарифу.

З листа від 23.04.2007р. №13/4-675 (а.с.а.с.40-42 т. 16) Фінансово-економічного департаменту Міністерства палива та енергетики України слідує погодження розробленої Позивачем Інвестиційної програми розвитку щодо Миронівської ТЕС на 2007-2008 роки.

01.09.2004 р. між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) укладений договір на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3 (а.с.а.с. 31-33 т1), згідно п.1.1, 7.1 якого Замовник доручає, а Виконавець забезпечує експлуатацію та технічне обслуговування об’єкта оренди – індивідуально визначеного майна згідно переліку (додаток №1 до договору оренди від 29.12.2003р.), відповідно до діючих державних і галузевих нормативних документів, до закінчення дії договору оренди.

Відповідно до умов п.2.1.2., 2.1.7., 2.1.11. цього договору Виконавець, серед іншого, зобов’язаний: забезпечити надійну, безпечну, економічну роботу об’єкту оренди відповідно до диспетчерських графіків несення навантаження у об’єднаній енергосистемі України та графіків теплових навантажень (з урахуванням зупинок та пусків енергоблоків по команді диспетчера НЕК „Укренерго”); здійснювати експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт обладнання об’єкту оренди. При цьому вести окремий облік витрат по експлуатації та технічному обслуговуванню і ремонту об’єкту оренди; безумовно і у повному обсягу виконувати усі положення і правила, які діють в об’єднаній енергосистемі України у частині виконання диспетчерського графіку навантаження об’єкту оренди, а також його експлуатаційного і технічного обслуговування. обслуговуванню зобов’язаний здійснювати експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт обладнання об’єкта оренди.

В свою чергу, п.2.2.6. договору на експлуатаційне і технічне обслуговування на Замовника в числі інших покладений обов’язок забезпечити виконання графіків виробництва електроенергії та теплової енергії, що доводяться до Виконавця диспетчером НЕК „Укренерго” відповідно Правилам енергоринку, без права зміни стаціонарного номеру енергоблоку по зверненню Замовника.

Пунктами 3.1., 3.2. цього договору визначено, що місячна ціна робіт по експлуатації, технічному обслуговуванню та ремонту об’єкту оренди складає орієнтовано 650010грн. в тому числі ПДВ 108335грн. та визначається кошторисом, складеним відповідно до п.2.1.7 цього договору, який щомісяця коригується та узгоджується сторонами і є невід’ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється по договору протягом поточного місяця у розмірі 100% від вартості кошторису згідно п. 3.1. цього договору.

Додатковими угодами №1 від 29.10.2004р. (а.с.а.с.35, 36 т.1) та №б/н від 03.08.2007р. сторони внесли зміни до договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкта оренди №01/09/3, якими доповнили договір п.6.5 та п. 3.4 відповідно.

Як вбачається із наданих Позивачем (а.с.а.с.7-115 т.13) та Відповідачем (а.с.а.с. 94-111 т.11) актів готовності до ремонту, актів розслідування порушень, протоколів технічних нарад, висновків з дослідження певних пошкоджень тощо, Виконавцем здійснювалися як самостійно, так із залученням інших осіб ремонтні роботи відносно об’єкту оренди. При цьому, жодних застережень Замовника щодо незабезпечення Виконавцем надійної, безпечної, економічної роботу об’єкту оренди відповідно до диспетчерських графіків несення навантаження у об’єднаній енергосистемі України та графіків теплових навантажень означені документи не містять.

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) починаючи з 28.10.2004р. укладена низка договорів на поставку теплової енергії в гарячій воді (а.с.а.с.44-101 т.16), згідно умов яких Постачальник зобов’язується відпустити Покупцю теплову енергію в гарячій воді у визначених обсягах, а Покупець зобов’язується її прийняти та оплатити з метою теплового забезпечення житлових фондів, підприємств та бюджетних установ селища Миронівський. Виробництво означеної теплової енергії передбачається здійснювати відповідним обладнанням Миронівської ТЕС.

28.12.2005р. між Державним підприємством „Енергоринок” (ДПЕ) та Позивачем (Енергогенеруюча компанія) укладений договір №3129/01 (а.с.а.с.37-42 т.1), згідно п.п.1.1., 2.1. якого Позивач зобов’язався продавати, а ДП „Енергоринок” купувати електричну енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору, визнаючи при цьому свої зобов’язання за Договором між членами Оптового ринку електричної енергії (ДЧОРЕ) України та його перевагу над положеннями договору №3129/01.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що Позивач зобов’язується здійснювати продаж всієї виробленої ним електричної енергії ДПЕ, а ДПЕ зобов’язується купувати всю вироблену Енергогенеруючою компанією електричну енергію згідно із умовами розділу 3 договору.

Відповідно до умов розділу 5, серед інших, визначені наступні та обов’язки сторін:

· Енергогенеруюча компанія зобов’язана: здійснювати виробництво та продаж електроенергії ДПЕ в необхідних обсягах та із дотриманням заданого графіку навантаження електростанції (п. 5.2.1.); надавати до ДПЕ обов’язкові фізичні дані, дані довгострокових та щоденних заявок, фактичні та інші дані відповідно до вимог Правил ОРЕ, ІПР, ІКО та іншими узгодженнями сторонами договору порядками. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюється ДПЕ (п.5.2.2.); виконувати команди диспетчера ДП „НЕК Укренерго” згідно з оперативно-деспетчерськими інструкціями (п.5.2.3.);

· ДПЕ зобов’язаний: надавати Енергогенеруючій компанії погоджений з ДП „НЕК „Укренерго” заданий графік навантаження електростанцій по кожному блоку (п. 5.5.1).

Додатковою угодою №3630/02 від 05.10.2006р. (а.с.а.с.43-47 т.1) сторони внесли зміни до договору №3129/01, зокрема: 5.2.1 – Позивач зобов’язаний здійснювати виробництво та продаж електроенергії ДП „Енергоринок” в необхідних обсягах та з дотриманням графіку навантаження, узгодженого НЕК „Укренерго” та доведеного ДП „Енергоринок”.

В подальшому між Позивачем та ДП „Енергоринок” також укладалися додаткові угоди від 20.03.2006р., від 20.12.2006р., від 28.12.2007р., від 22.06.2007р. (а.с. 48-51 т.1), якими, у тому числі, продовжували строк дії договору №3129/01.

Як вбачається із факсограми ДП „Енергоринок” від 12.10.2005р. №01/25-5758 (а.с.26 т.16) останнє вимагає від Позивача надсилати відомості щодо виробництва електричної енергії у вигляді макетів надсилати електронною поштою.

В перебігу орендного використання майна Миронівської ТЕС Орендарем укладалися договори з постачання вугільної продукції задля забезпечення об’єкту оренди паливом, в межах виконання яких, підтверджених рахунками, рахунками-накладними, актами приймання-передачі тощо відповідне паливо отримувалося Позивачем (а.с.а.с.76-152 т.1, 1-157 т.2, а.с.а.с.1-150 т.3, а.с.а.с. 1- 144 т.4, а.с.а.с.1-152 т.5, а.с.а.с. 1- 144 т.6, а.с.а.с.1-153 т.7, а.с.а.с. 1- 154 т.8, а.с.а.с. 1-17 т.9). Відомості щодо використання Позивачем палива для виробництва електричної та теплової енергії за період з січня по серпень 2008р. приведені у відповідних звітах останнього (а.с.а.с.18-25 т.9), що подаються до НКРЕ за формою 1-НКРЕ.

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі №12/2пн від 22.05.2006р. (а.с.а.с.59-64 т.1), залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного суду від 29.06.2006р. (а.с.а.с.65-71 т.1) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” про внесення змін до договору оренди від 29.12.2003р. № 29/12/1-АР. При цьому судом було встановлено, що частина переданого в оренду майна Орендарем не використовується з підстав знаходження цього майна на капітальному ремонті за договорами, які були підписані між Орендодавцем та третіми особами у проміжок часу з 08.11.2004р. по 12.01.2006р., зважаючи на що суд дійшов висновку про можливість зменшення орендної плати пропорційно майну, що знаходиться на ремонті і не може використовуватися Орендарем позивачем не використовувалася з підстав знаходження цього майна на ремонті.

Державним Донбаським підприємством з пуску, налагодження, удосконалення технології та експлуатації електростанцій і мереж (ДонОРГРЕМ) на замовлення Позивача складений технічний звіт виявлення резерву по виробництву електроенергії Миронівською ТЕС за період з 2004 по 2008рр. (а.с.а.с.26-114 т.9). Вказаний звіт містить розрахунок збитків (упущеної вигоди) у зв’язку із недовиробництвом і недовідпущенням електричної енергії за період з жовтня 2005р. по липень 2008р. на загальну суму 279628000грн., здійснений:

- на підставі: нормативних енергетичних характеристик основного обладнання і макету розрахунку нормативних техніко-економічних показників роботи обладнання, затверджених Мінтопенерго в 2004р.;

- за кожен місяць незалежно від того, працювало фактично обладнання або ні. При цьому час роботи основного обладнання приймався календарним;

- із використанням витрат електроенергії на власні потреби турбін і котлів на підставі даних заводських паспортів насосів, кращих фактичних даних витрат електроенергії на власні потреби, нормативних енергетичних характеристик, відповідних параметрів вугілля та його співвідношення із часткою спалюваного мазуту тощо.

Листом від 12.01.2008р. №21-01/5т (а.с.149 т.10) ДП „ДонОРГРЕМ” на запит Відповідача стосовно звіту з розрахунками збитків, поряд із іншим, повідомило, що:

- Підприємство не здійснює господарської діяльності по економічній та бухгалтерській оцінці діяльності суб’єктів господарювання, у зв’язку із чим не має відповідних фахівців;

- Звіт Підприємства, складений для Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” не може розглядатися як доказ для підтвердження збитків останнього у зв’язку із передачею обладнання Миронівської ТЕС згідно умов договору оренди №29/12-1-АР від 29.12.2003р.;

- при виконані звіту питання виконання договірних зобов’язань між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ісіда” не розглядалось, а висновки звіту взагалі є теоретичним обґрунтуванням можливості отримання прибутку Позивачем про роботі станції по проектній потужності в оптимальному режимі після її добудови та здійснення технологічних рішень щодо удосконалення технологічного циклу і на підставі показників якості вугільної продукції, що мала сплюватися на станції відповідно до технічної документації, але без врахування фактичних витрат по експлуатації обладнання (орендна плата, витрати на ремонт і експлуатацію станції тощо

В подальшому, листом від 10.02.2009р. №176/01/5а (а.с.65 т.11) ДП „ДонОРГРЕМ” зазначив, що Інструкція про розслідування та облік технологічних порушень на об’єктах електроенергетики та в об’єднаній енергетичній системі України від 29.12.2004р. №832 передбачає розрахунок шкоди на об’єктах енергетики лише при аваріях, вказав на необхідність врахування цілої низки чинників для встановлення і оцінки фактичних втрат та відкликав технічний звіт від 02.12.2008р., визнавши його положення недійсними для оцінки економічної шкоди об’єктів Миронівської ТЕС.

На підставі вказаних обставин Позивач наполягає на задоволені заявлених позовних вимог про стягнення збитків відносно періоду з жовтня 2005р. по липень 2008р. включно у вигляді втраченої вигоди.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №03см-003/09 від 12.01.2008р. (а.с.а.с.116-120 т.9), доповненнях до відзиву від 11.02.2009р. №03юр/91/09 (а.с.а.с.74-76 т.11), запереченнях від 17.06.2009р. №03юр-728/09 проти доводів Позивача (а.с.а.с.79-83 т.15) та письмових поясненнях від 27.03.2009р. №03юр297-09 (а.с.а.с.1-4 т. 16).

У зв’язку із призначенням колегіального складу розгляду справи, зміною складу колегії, клопотанням сторін та зверненням колегії суддів до керівництва Господарського суду Донецької області, процесуальний строк розгляду справи, визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово продовжувався і розпочинався спочатку.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди в межах орендних правовідносин та правовідносин за договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди, понесених у зв’язку із недовиробництвом електричної енергії та її нереалізації на оптовому ринку.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також - умовами договорів оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р. та на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р.

При цьому, зважаючи на дату укладання вказаного договору оренди в контексті приписів ст. 58 Конституції України, які встановлюють загальний принцип заборони ретроспективної дії нормативно-правових актів у часі, застосування умов договору при вирішенні розглядуваного спору судом буде здійснюватися в контексті законодавства, що діяло на момент його укладання, зокрема – Цивільного кодексу УРСР. Водночас, зважаючи на триваючий характер орендних правовідносин та період формування спірних збитків, з огляду на приписи ст.5, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, судом застосовуються і положення вказаних нормативних актів.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України та відтворюють приписи ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладання договору оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р. між сторонами.

Як встановлено ст. 262 Цивільного кодексу УРСР наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна. Наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені при укладенні договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим кодексом. В свою чергу, згідно ст. 767 Цивільного кодексу України, який вже діяв на момент підписання між сторонами акту приймання-передачі, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, а також - попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. При цьому, наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі, і якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

З урахуванням викладеного, укладений між сторонами договір оренди є належною правовою підставою для виникнення у Відповідача зобов’язань, передбачених його умовами, щодо передання Позивачеві об’єкту оренди, а у останнього – щодо перевірки його відповідності умовам договору.

В свою чергу, у світлі приписів ст.ст.837 та 901 Цивільного кодексу України, що встановлюють загальні положення у правовідносинах з підряду та надання послуг, і, за висновком суду, підлягають застосуванню до договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. у зв’язку із його змішаною правовою природою, означений договір є належною правовою підставою для виникнення у Відповідача зобов’язань щодо забезпечення надійної, безпечної, економічної роботи об’єкту оренди відповідно до диспетчерських графіків несення навантажень у об’єднаній енергосистемі України та графіків теплових навантажень (з урахуванням зупинок та пусків енергоблоків по команді диспетчера НЕК „Укренерго”).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказані норми діючого законодавства в цій частині відтворюють положення ст.161 Цивільного кодексу УРСР.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, сторони не мали підстав для ухилення від виконання зазначених обов’язків згідно умов укладених договорів.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі – необхідність відшкодування збитків. Обов’язок щодо відшкодування завданих збитків у разі порушення зобов’язання передбачався і ст.203 Цивільного кодексу УРСР, діючого на момент укладання договору оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

При цьому, і спеціальні у світлі правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.п.1, 41 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008 р. N 01-8/211 для господарських правовідносинах приписи ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, і положення ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України до складу збитків відносять неодержаний прибуток (втрачену/упущену вигоду), на який особа мала права розраховувати (могла б реально одержати) у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Оскільки обов’язки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що предметом стягнення у розглядуваній справі є саме збитки, завдані невиконанням зобов’язання, що випливає з договору, на обов’язковості з’ясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Роз’яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обов’язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов’язань покладені на боржника – особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона.

З огляду на те, що суб’єктом є боржник, об’єктом – правовідносини за договором оренди та експлуатаційного і технічного обслуговування об’єкту оренди, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак – і судового дослідження - є об’єктивна та суб’єктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також – вина зазначеної особи.

Відносно зазначених елементів складу господарського правопорушення суд зазначає наступне:

Виходячи із змісту п.7.1. та розділу 12 договору оренди, Орендар мав передати в оренду Позивача майно на умовах договору, складовою і невід’ємною частиною якого (договору) є Звіт експерта про оцінку майна.

Як було встановлено судом, означений Звіт містить відомості щодо технічного стану об’єктів, у тому числі – застереження відносно необхідних ремонтних робіт, перелік яких і складає об’єкт оренди.

На вказаний Звіт про оцінку майна містить посилання і підписаний сторонами акт приймання-передачі об’єкту оренди, до змісту якого (акту) Орендарем не було внесено жодних застережень щодо невідповідності отриманого майна умовам договору та його непрацездатності. Зазначена обставина у світлі положень ст. 262 Цивільного кодексу УРСР та ст. 767 Цивільного кодексу України дають підстави суду для висновку, що:

- по-перше, Орендодавець належним чином виконав свій обов’язок із передання майна, визначеного договором, обумовивши у додатку до договору всі відомі йому недоліки та особливості. При цьому, передане майно протягом орендних правовідносин використовувалося Орендарем згідно призначення, а саме – виробництва електричної та теплової енергії, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними угодами, укладеними Позивачем із ДП „Енергоринок” (на реалізацію електричної енергії) та Відповідачем (на реалізацію теплової енергії).

- підписання акту приймання-передачі Орендарем на підтвердження фактичного отримання об’єкту оренди без будь-яких застережень щодо якості і стану отриманого майна зумовлює застосування презумпції відносно належного стану об’єкту оренди (у розмінні – відповідності домовленостям сторін, визначеним у договорі).

При цьому, доводи Позивача про неможливість в силу природи об’єкту оренди і спеціального порядку його використання, що передбачає, зокрема, наявність ліцензії, встановити належність стану майна на момент передачі, викладені (доводи) у п. 5 пояснень від 11.02.2009р. №12/03, судом до уваги не приймаються, оскільки: положення ст.767 Цивільного кодексу України не містить жодних винятків щодо її застосування до майна такого роду; посилання на можливість перевірити стан об’єкту оренди лише після отримання відповідної ліцензії, а отже – і отримання майна є недоречними, оскільки перевірка стану майна законодавцем визначається саме до підписання акту приймання-передачі, а особистий запуск енерговиробничого комплексу ТЕС Миронівська Позивачем не доведений у якості єдино можливого способу перевірки технічного стану майна – наразі Орендарем не надано доказів відповідних звернень до Орендодавця щодо здійснення такої перевірки (у тому числі – шляхом здійснення запуску) до підписання акту приймання-передачі.

Отже, за відсутністю належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів неможливості в процесі використання об’єкту оренди виробництва електричної енергії у більшій, ніж фактично мало місце, кількості через недоліки технічного стану майна, які не були обумовлені у Звіті про оцінку, обов’язок з надання яких (доказів) ст.ст. 4-3, 33 вказаного Кодексу покладений на Позивача, у суду відсутні підстави для висновку про порушення Орендодавцем зобов’язань за договором оренди в частині передання майна.

При цьому, посилання Позивача на обґрунтованість своєї позиції в цій частині в силу преюдиціальності у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України фактів, встановлених господарським судом в межах справи №12/2пн судом кваліфікуються як юридично неспроможні, оскільки в означеній справі суд встановив лише перебування певного майна, що входить до об’єкту оренди, на капітальному ремонту у третіх осіб за договорами, які, до того ж, були укладені після передачі майна в оренду за актом від 30.07.2004р., а не наявність скритих дефектів майна, щодо яких не було застереження у Звіті про його оцінку.

В свою чергу, як за змістом ч.ч. 1, 2 ст.776 Цивільного кодексу УРСР, так і за змістом ч. 2 ст. 264, ч.1 ст. 265 Цивільного кодексу України за загальним правилом обов’язок із проведення капітального ремонту покладаються на наймодавця, а поточного – на наймача. Отже, здійснення Орендарем капітального ремонту певних складових елементів об’єкту оренди є правомірним виконанням обов’язків останнього, визначених законодавством, наслідком яких було відповідне зменшення орендних платежів в порядку ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України. Більш того, у світлі встановленого приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759, 762 Цивільного кодексу України взаємообумовленого зв’язку між здійсненням орендних платежів і користуванням відповідним майном звільнення (за наявністю підстав) від таких платежів зумовлює висновок і про відсутність права розраховувати на використання відповідного майна Орендарем протягом періоду звільнення від сплати, оскільки в протилежному випадку останній би отримував подвійне майнове надання (і користування майном, і збереження грошових коштів за таке користування) за рахунок іншої сторони, що не тільки суперечить принципу справедливості (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України), але й взагалі є несумісним із природою орендних правовідносин.

Таким чином, збитки Орендаря у вигляді упущеної вигоди через недовиробництво електричної енергії внаслідок правомірного виконання Орендарем обов’язків з капітального ремонту певних елементів об’єкту оренди, від оплати за користування якими Орендар звільнений протягом строку ремонту, за висновком суду в принципі не можуть обґрунтовуватися неможливістю належного (нормативного та оптимального) використання такого обладнання.

Враховуючи викладене, суд вважає відсутнім факт протиправної поведінки (порушення) в діях Відповідача з виконання обов’язку стосовно передання майна за договором оренди №29/12/1-АР від 29.12.2003р.

Означений висновок стосується і тверджень Позивача щодо порушення Відповідачем встановленого п.2.1.2. договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. щодо забезпечити надійної, безпечної, економічної роботи об’єкту оренди відповідно до диспетчерських графіків несення навантаження у об’єднаній енергосистемі України та графіків теплових навантажень (з урахуванням зупинок та пусків енергоблоків по команді диспетчера НЕК „Укренерго”). Дійсно, за змістом умов означеного договору, обов’язки Відповідача стосуються виключно об’єкту оренди – і в цих правовідносинах його перебування одночасно у статусі Виконавця та Орендодавця (за договором оренди) є збігом, що не має наслідком виникнення додаткової, підвищеної відповідальності або обсягу зобов’язань. Таким чином, саме те майно, яке за умовами оренди Позивач вправі був використовувати протягом періоду формування стягуваних збитків, мало і обслуговуватися Відповідачем як Виконавцем згідно умов договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р.

Отже, за відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів як невиконання Відповідачем своїх обов’язків, визначених п. 2.1.2. договору на експлуатаційне і технічне обслуговування об’єкту оренди №01/09/3 від 01.09.2004р. (в межах якого Відповідач експлуатує і обслуговує фактично наявний в користуванні Позивача об’єкт, а не об’єкт із характеристиками, щодо яких здійснено розрахунок збитків), так і неможливості виробництва Позивачем у зв’язку із цим додаткового обсягу електричної енергії, позиція Заявника позову в цій частині також визначається судом юридично і доказово не доведеною.

В свою чергу, відсутність підстав для встановлення судом факту порушення вказаних Позивачем договірних зобов’язань з боку Відповідача унеможливлює існування і інших складових елементів об’єктивної і суб’єктивної сторони - збитків та безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також – вина Відповідача, а отже – і потреби в їх досліджені з боку суду.

В контексті означеної позиції суду надані Позивачем через канцелярію 07.09.2009р. Висновки спеціалістів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з будівельно-технічних досліджень та спеціаліста економіста (а.с.а.с.124-131 т.16) щодо підтвердження розрахунку суми збитків, здійсненому ДП ДонОРГРЕМ у технічному звіті виявлення резерву по виробництву електроенергії Миронівською ТЕС за період з 2004 по 2008рр. (а.с.а.с.26-114 т.9), виходячи із наведених вихідних даних і проведених розрахунків останнього, не впливає на сутність висновків суду. Дійсно, за відсутністю доведеного факту порушення, встановлення якого здійснюється виключно судом в процесі оцінки наявним у справі доказів, правильність або неправильність певних розрахунків взагалі не має значення, оскільки дослідження цих обставин передбачає встановлення збитків (а отже – і порушення) як таких.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” відхиляються судом у повному обсягу, оскільки за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України обов’язковою умовою застосування відповідного способу судового захисту є порушення певних прав та/або суб’єктивних інтересів Позивача з боку Відповідача, чого, наразі, судом не встановлено.

В контексті такого висновку судом по суті не розглядається заява Відповідача про застосування наслідків позовної давності відносно збитків, нарахованих за 2005р., викладена (заява) у п. 5 відзиву на позовну заяву №03см-003/09 від 12.01.2008р. (а.с.а.с.116-120 т.9). Дійсно, оскільки за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України визначення моменту початку перебігу позовної давності передбачає наявність порушення прав Позивача, остільки суд, встановивши відсутність такого порушення, відмовляє у задоволенні позовних вимог саме з цих підстав.

Судова колегія, враховуючи слушні заперечення Позивача (а.с.а.с.2, 3 т. 13) також відхиляє клопотання Відповідача від 12.02.2009р. №03юр-88/09 (а.с.а.с.143-145 т.12) про залучення до участі у справу у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору – Державне підприємство „Енергоринок”, Державне підприємство „НЕК „Укренерго”, Державне Донбаське підприємство з пуску, налагодження, удосконалення технології та експлуатації електростанцій і мереж (ДонОРГРЕМ) та Національної комісії з питань врегулювання електроенергетики України. Дійсно, Заявником клопотання не доведено необхідної у розумінні ст. 27 Господарського процесуального кодексу України умови для надання означеним особам відповідного процесуального статусу – вплив результатів вирішення спору на їх права та обв’язки по відношенню до сторін. Оскільки вказані особи не є учасниками правовідносин з оренди та експлуатаційного і технічного обслуговування об’єкту оренди, в межах яких і заявлені розглянуті судом вимоги, і їх правовий статус, врегульований відповідними нормативними актами, не перебуває у залежності від результатів вирішення спору, остільки відсутні підстави для залучення цих осіб до участі у справи у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору. При цьому, ймовірність надання вказаними особами певних пояснень по суті спору не є підставою для застосування ст. 27 Господарського процесуального кодексу України – у такому випадку, за наявністю потреби, Відповідач повинен був звертатися із клопотанням в порядку ст. 38 вказаного Кодексу.

В своє чергу, зважаючи на відмову Відповідача від заявленого ним клопотання про призначення судової експертизи та відсутність потреби у застосуванні спеціальних знань при вирішенні цієї справи виходячи із власної позиції суду, таке клопотання задоволенню не підлягає.

Судова колегія також відхиляє клопотання Позивача №07/09-1 про відкладання розгляду справи (а.с.122 т.16), оскільки:

- Позивач належним чином повідомлений про судовий розгляд, що, підтверджується, зокрема, і фактом подання такого клопотання;

- протягом розгляду справи, який триває декілька місяців, у сторін було достатньо часу для подання до суду всіх наявних доказів і аргументів на підтвердження своєї позиції – посилання на наявність інших доказів, що можуть бути надані Позивачем пізніше, означене клопотання не містить;

- Позивач є юридичною особою, який в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України управнений забезпечити участь у справі шляхом надання відповідної довіреності будь-якій особі (незалежно від наявності трудових правовідносин) – явка конкретного представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда” судом обов’язковою не визнавалась. За таких обставин, наполягання на зв’язку між вільним часом певної особи з юридичної освітою і реалізацією гарантованих Конституцією України прав на судовий захист є безпідставним і кваліфікується судом як зловживання процесуальними правами і їх неналежне здійснення;

- відсутність представника учасників справи за змістом ст. 77 Господарського процесуального кодексу України може бути підставою для відкладення розгляду справи виключно у тому випадку, коли його відсутність унеможливлює вирішення спору. Між тим, представлені сторонами документи достатньою мірою доводять до відома суду позицію сторін та створюють умови для повного дослідження всіх обставин справи;

- встановлення положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., ратифікованої Україною у 1997р. права сторони на розгляд її справи впродовж розумного строку, зумовлюють обґрунтовані сподівання Відповідача на правову визначеність стосовно заявлених позовних вимог, що у сукупності із запереченнями представника Відповідача проти відкладання розгляду справи та попередніми діями Позивача з затягування її розгляду шляхом оскарження ухвали, перегляд якої не передбачений Господарським процесуальним кодексом України, вказують на безпідставність відкладання розгляду справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок у повному обсягу і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30277521) до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) про стягнення збитків в розмірі 279 628 000,00 грн. у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Відповідача у судовому засіданні 07.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 07.09.2009р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя