Вирок № 47966396, 16.06.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2180/15-к

1-кп/369/192/15

В И Р О К

іменем України

16.06.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Дехтяренка Я.Г.,

за участю прокурора Козинчука С.Д.,

за участю захисника ОСОБА_1,

за участю представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Боярки, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

В С Т А Н О В И В:

25.01.2015 року об 18 годині ОСОБА_3, знаходячись біля будинку №27 по вул. Білогородській в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, під час сварки з ОСОБА_4, яка сталась на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, умисно наніс один удар кулаком лівої руки в область нижньої щелепи справа та один удар кулаком правої руки в ліву скроневу ділянку ОСОБА_4, чим заподіяв останньому згідно висновку експерта №12 від 05.02.2015 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, уламкового перелому суглобового відростка нижньої щелепи справа зі зміщенням відламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для зрощення перелому щелепи необхідно більше 21 дня.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, та суду пояснив, що 25.01.2015 року він разом зі свої товаришем ОСОБА_5 йшли по вулиці та раптом на тротуар заїхав автомобіль та почав рухатись в сторону ОСОБА_3 ОСОБА_3 хотів відійти в сторону, але автомобіль дзеркалом зачепив його. Зупинившись, з автомобіля вийшов ОСОБА_4, який був агресивно налаштований та почав щось з'ясовувати з ОСОБА_3, при цьому намагаючись вдарити останнього. Через непорозуміння виникла сварка між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_3 наніс декілька ударів рукою в область обличчя ОСОБА_4, від чого той впав.

Крім показів обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК України) підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані під час кримінального провадження та досліджені під час судового розгляду.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що 25.01.2015 року він, рухаючись на автомобілі БМВ, заїхав на тротуар щоб припаркуватись та побачив як попереду нього йшли два хлопці, один з яких, як потім зясувалось, був ОСОБА_3 Підїхавши до хлопців ОСОБА_4 побачив як з боку автомобіля один з хлопців наніс удар рукою по дзеркалу. ОСОБА_4 зупинився, вийшов з автомобіля та запитав навіщо ударили автомобіль, на що ОСОБА_3 відповів, що не потрібно їхати по тротуару та між ними виникла сварка. ОСОБА_4 відвернув голову в сторону та раптом ОСОБА_3 наніс удар кулаком в щелепу ОСОБА_4, після чого ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем побігли. ОСОБА_4 відчув після удару неправильний прикус. Крім того, потерпілий зазначив, що факт нанесення йому ОСОБА_3 удару також бачили ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які працювали в перукарні поруч.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що 25.01.2015 року вона разом з ОСОБА_7 виходила з приміщення перукарні в м. Боярка по вул. Білогородській та раптом побачила як ОСОБА_4 розмовляє з обвинуваченим. В ході розмови ОСОБА_4 відвернув голову в сторону та обвинувачений наніс приблизно 3 удари по обличчю в область правої сторони щелепи. Після нанесених ударів обличчя у ОСОБА_4 перекосило та він побіг за ОСОБА_3 Потім ОСОБА_6 дізналась, що конфлікт виник через те, що ОСОБА_4 зачепив автомобілем ОСОБА_3 коли паркувався.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 25.01.2015 року вона разомз ОСОБА_6 виходила з перукарні, що по вул. Білогородській в м. Боярка та побачила ОСОБА_4 разом з обвинуваченим, які голосно розмовляли з приводу дзеркала. В ході розмови ОСОБА_3 раптом вдарив ОСОБА_4 по обличчю. Коли ОСОБА_7 підбігла до них то вони вже лежали на землі, то ж ОСОБА_7 попросила товариша ОСОБА_3, який стояв поруч, розняти їх. Коли вони піднялись та сварка скінчилась, ОСОБА_3 разом з товаришем пішли. ОСОБА_4 казав, що після удару в нього дуже болить щелепа. Свідок зазначила, що ОСОБА_4 паркувався біля перукарні, через що й виникла сварка.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 25.01.2015 року він разом з ОСОБА_3 гуляли в м. Боярка. Проходячи по вул. Білогородській раптом на тротуар заїхав автомобіль та рухаючись в їхню сторону, проїхавши поруч, задів дзеркалом ОСОБА_3 Зупинившись, з автомобіля вийшов агресивно налаштований ОСОБА_4 та почав сваритись з ОСОБА_3, погрожуючи йому та провакував на конфлікт. В той час ОСОБА_5 відійшов від них метрів на 5 та раптом побачив як ОСОБА_4, підійшовши вблиз до ОСОБА_3, вдарив останнього долонею по обличчю, за що ОСОБА_3 відповів потерпілому ударом лівої руки в область обличчя. Через деякий час підійшли свідки та почали викликати міліцію, а ОСОБА_5 з ОСОБА_3 пішли. Відійшовши неподалік, їх догнав ОСОБА_4 та попросив номер мобільного телефону щоб поспілкуватись пізніше.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

даними з заяви потерпілого ОСОБА_4 від 25.01.2015 року, відповідно до якої 25.01.2015 року близько 18 години, знаходячись по вул. Білогородській, 27 в м. Боярка, невідома особа нанесла ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді перелому щелепи ( Т. 1 а.с. 7); даними з протоколу огляду місця події з фото таблицями до нього від 26.01.2015 року, відповідно до якого працівниками міліції в присутності двох понятих було оглянуто узбіччя дороги за адресою: м. Боярка, вул. Білгородська, 27, а саме тротуарна частина біля перукарні «Піраміда», де, зі слів, ОСОБА_4 йому було нанесено тілесні ушкодження (Т. 1 а.с. 9-10); даними з висновку експерта №12 від 05.02.2015 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога КОБСМЕ у ОСОБА_4 малась закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, уламковий перелом суглобового відростка нижньої щелепи справа зі зміщенням відламків. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету, за давністю можуть відповідати вказаному в постанові терміну та відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для зарощення перелому щелепи необхідно більше 21 дня ( т. 1 а.с. 29-30 ); даними з протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями до нього від 06.02.2015 за участю потерпілого ОСОБА_4, під час якого в присутності двох понятих, він вказав на механізм нанесення йому 25.01.2015 року тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ( Т. 1 а.с. 31-34); даними з протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями до нього від 06.02.2015 за участю свідка ОСОБА_7, під час якого в присутності двох понятих, вона відтворила та вказала на механізм нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_4, що мало місце 25.01.2015 року ( Т. 1 а.с. 35-38); даними з протоколу проведення слідчого експерименту з фото таблицями до нього від 06.02.2015 за участю свідка ОСОБА_6, під час якого в присутності двох понятих, вона відтворила та вказала на механізм нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_4, що мало місце 25.01.2015 року ( Т. 1 а.с. 39-42); даними з висновку експерта №55/Д від 06.02.2015 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога КОБСМЕ у ОСОБА_4 малась закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, уламковий перелом суглобового відростка нижньої щелепи справа зі зміщенням відламків. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитись за механізмом, вказаним ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 під час проведення слідчих експериментів 06.02.2015 року: від двох ударів кулаками в ділянку нижньої щелепи справа та в ліву скроневу ділянку ( т.1 а.с. 44 ); даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_6 в присутності двох понятих, впізнала ОСОБА_3, як особу, яка 25.01.2015 року нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 45-47 ); даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_7 в присутності двох понятих, впізнала ОСОБА_3, як особу, яка 25.01.2015 року нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 48-50 );

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_4 свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження в суді, давали правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

Покази свідка ОСОБА_5 в тій частині, що перший наніс удар ОСОБА_4, спровокувавши при цьому бійку, що обвинувачений наніс один удар рукою, суд визнає неправдивими, які спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до яких останні зазначили, що ОСОБА_3 перший наніс декілька ударів ОСОБА_4, слідчими експериментами, проведеними за участю потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 06.02.2015 року, які відтворили механізм нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та показами самого ОСОБА_3, в яких він не зазначив, що ОСОБА_4 першим наніс йому удар.

Суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доведена повністю, його дії кваліфікуються судом як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 122 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, обвинувачений за місцем проживання та громадської організації федерації панкратіону м. Києва характеризується позитивно ( Т. 1 а.с. 68, 69), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває ( Т. 1 а.с. 70 ), раніше не судимий ( Т. 1 а.с. 71).

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті та не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який раніше не судимий, його позитивні характеристики, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та, відповідно, звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Заявлений в судовому засіданні цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 624 ( п'ять тисяч шістсот двадцять чотири ) гривні 98 копійок та моральної шкоди у розмірі 80 000 ( вісімдесят тисяч ) гривень на думку суду підлягає частковому задоволенню.

Так, суд визнає доведеним, що внаслідок злочину ОСОБА_4 були понесені витрати на лікування на суму 3 773 ( три тисячі сімсот сімдесят три ) гривні 08 копійок, оскільки в цій частині вони підтверджуються наданими потерпілим копіями розрахункових документів.

Надані потерпілим розрахункові документи на придбання продуктів харчування та інших промислових товарів суд оцінює критично. Дані витрати є добровільними та не пов'язаними з заподіяною шкодою. В судовому засіданні позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою та даними витратами.

При вирішенні питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 80 000 ( вісімдесят тисяч ) гривень, суд виходить з наступного.

Суд визнає обґрунтованим твердження потерпілого ОСОБА_4, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 йому завдано моральні страждання, однак, розмір моральної шкоди в сумі 80 000 ( вісімдесят тисяч ) гривеньна користь потерпілого ОСОБА_4, суд вважає завищеним та з врахуванням засад розумності та справедливості, враховуючи глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_4, матеріальне становище обвинуваченого, який ніде не працює, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_4 в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Судові витрати відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді застави, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 5 624 ( п'ять тисяч шістсот двадцять чотири ) гривні 98 копійок та моральної шкоди у розмірі 80 000 ( вісімдесят тисяч ) гривень задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4, 3 773 ( три тисячі сімсот сімдесят три ) гривні 08 копійок, в якості відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 ( десять тисяч ) грн., в якості відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, обвинуваченим та його захисником, потерпілим та його представником.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.