Рішення № 479614, 27.02.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.07р.

Справа № 8/361

За позовом: Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Укрнафтатранс" (м. Київ)

до: Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг)

про: стягнення 1 945 050,00 грн.

за зустрічною позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг)

до: Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Укрнафтатранс" (м. Київ)

про: визнання недійсними простих векселів

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Негреша М.О. –представник (дов. № 18/06 від 03.07.06 р.)

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Укрнафтатранс" звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення з останнього заборгованості по оплаті трьох простих векселів, емітованих відповідачем і не оплачених останнім, в загальній сумі 1 500 000,00 грн., а також річних, нарахованих з дня строку платежу по 19.09.05 р., в сумі 445 050,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не надав доказів придбання названих простих векселів та обгрунтованого розрахунку суми річних. Крім того відповідач вважає, що векселі, виступаючи об'єктом купівлі-продажу, втрачають вексельну силу.

До прийняття рішення по справі відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про визнання недійсними вказаних простих векселів, як таких що не мають вексельної сили.

Зустрічний позов мотивований тим, що підписи на згаданих векселях не відповідають підпису голови правління Мовчана В.П., а отже –ці векселі підписані неуповноваженою особою.

Ухвалою від 18.10.05 р. зустрічний позов було прийнято до розгляду сумісно з первісним.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що вищезгадані прості векселі були емітовані відповідачем і в подальшому останнім були внесені зміни до цих векселів в частині строку платежу. Як первісні підписи керівника та головного бухгалтера відповідача, так і їх підписи, якими посвідчувалось внесення змін до векселів, були скріплені печаткою відповідача. Згідно вексельному законодавству, наведені відповідачем обставини не є підставою недійсності векселів.

01.11.05 р. відповідачем було заявлено клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи для встановлення приналежності підпису на векселях.

Ухвалою від 01.11.05 р. по справі була призначена почеркознавча експертиза, провадження у справі було зупинене.

16.11.06 р. з експертної установи надійшло повідомлення про неможливість надання висновку по справі, мотивоване тим, що експерту не були надані на його вимогу необхідні для проведення експертизи матеріали, зокрема –експериментальні зразки підписів посадових осіб відповідача Мовчана В.П., Федіна В.В. та Кудрявцевої Л.М.

Згідно листу відповідача від 30.05.06 р. № 8/361-4, вказані колишні посадові особи на теперішній час у відповідача не працюють, за відомими відповідачу адресами не проживають, їх теперішнє місцезнаходження відповідачу не відоме.

Розпорядженням голови господарського суду від 17.01.07 р. справу було передано для розгляду судді Ліпинському О.В. у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Дубініна І.Ю.

Ухвалою господарського суду від 18.01.07 р. справу було призначено до розгляду на 13.02.07 р. о 12-30 год.

Розпорядженням голови господарського суду від 12.02.07 р. справу було передано для розгляду судді Дубініну І.Ю. у зв'язку з обранням останнього на посаду судді безстроково.

Ухвалою господарського суду від 12.02.07 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю., провадження у справі поновлене.

По справі оголошувалась перерва з 13.02.07 р. по 19.02.07 р.

В судове засідання 26.02.07 р. відповідач не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Укрнафтатранс" (далі-позивач) є векселедержателем наступних простих векселів, емітованих Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" (далі-відповідач):

Ш № 65305750373038 від 13.12.99 р., номіналом 300 000,00 грн., зі строком оплати –за пред'явленням, не раніше 31.12.00 р.;

Ш № 65305750373039 від 13.12.99 р., номіналом 600 000,00 грн., зі строком оплати –за пред'явленням, не раніше 31.12.00 р.;

Ш № 65305750373041 від 13.12.99 р., номіналом 600 000,00 грн., зі строком оплати –за пред'явленням, не раніше 31.12.00 р.

23.12.01 р. відповідачем було внесено зміни до вказаних простих векселів в частині строку оплати, якими встановлено, що строк оплати - за пред'явленням, не раніше 14.01.02 р.

Оригінали згаданих простих векселів були оглянуті в судовому засіданні представником відповідача та судом, про що зроблено відмітку на копіях цих векселів.

Факт законності векселедержання позивача щодо названих простих векселів підтверджується іменними індосаментами на користь позивача, вчиненими на звороті цих векселів.

Доказів пред'явлення вказаних векселів до платежу відповідачу у встановлений строк позивачем суду не надано.

Доказів оплати згаданих простих векселів відповідачем суду також не надано, що підтверджується відзивом на позов та поясненнями представників сторін.

Ухвалою господарського суду від 01.11.05 р. по справі була призначена почеркознавча експертиза, провадження у справі було зупинене.

16.11.06 р. з експертної установи надійшло повідомлення про неможливість надання висновку по справі, мотивоване тим, що експерту не були надані на його вимогу необхідні для проведення експертизи матеріали, зокрема –експериментальні зразки підписів посадових осіб відповідача Мовчана В.П., Федіна В.В. та Кудрявцевої Л.М.

Згідно листу відповідача від 30.05.06 р. № 8/361-4, вказані колишні посадові особи на теперішній час у відповідача не працюють, за відомими відповідачу адресами не проживають, їх теперішнє місцезнаходження відповідачу не відоме.

Таким чином, проведення почеркознавчої експертизи є неможливим, справу слід розгядати за наявними в ній матеріалами.

Вексель, відповідно до ст. 21 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, є цінним папіром, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

За своєю правовою природою зобов’язання за векселем відрізняється від інших грошових зобов’язань, а саме: воно є абстрактним, тобто незалежним від обставин, які обумовили видачу векселя; вексельне зобов’язання є безспірним і безумовним –сторони не можуть обумовлювати платіж настанням якихось подій; окрім того вексель може бути переданий за індосаментом. За таких умов відносини учасників вексельного обігу регулюються нормами вексельного законодавства.

Згідно ст. 2 Женевської Конвенції від 07.06.30 р., Уніфікований закон не застосовується до переказних і простих векселів, складених до моменту введення в дію дійсної Конвенції.

Враховуючи, що спірні правовідносини за векселями, які є предметом розгляду у справі, виникли 13.12.99 р., до них застосовуються норми вексельного обігу, що діяли у той час, а саме Положення про переказний i простий вексель, затверджене постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 7 серпня 1937 р. № 104/1341 (далі –Положення).

Крім того, до спірних правовідносин також не застосовується і Закон України “Про обіг векселів в Україні”, який визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (преамбула Закону).

Оскільки до спірних векселів не застосовується Уніфікований закон, то не застосовується і прийнятий на виконання цього закону Закон України “Про обіг векселів в Україні”.

Встановлений Положенням порядок передачi векселiв не передбачає вiдчуження їх шляхом здiйснення цивiльно-правових угод, зокрема, купiвлi-продажу. Водночас чинне законодавство України не забороняє торгiвлю векселями. У цьому випадку, якщо на векселi вiдсутнiй iндосамент, послiдовну передачу векселя слiд вважати перерваною, питання, пов'язанi iз стягненням заборгованостi за векселем, регулюються нормами цивiльного права, а не вексельним законодавством.

Оскільки спірні векселі містять іменні індосаменти на позивача, до них застосовується вексельне законодавство.

До простого векселя застосовуються, оскiльки вони не є несумiсними з природою цього документа, постанови, якi стосуються переказного векселя i якi стосуються індосаменту (статті 11-20), термiну платежу (статтi 33-37); платежу (статтi 38-42); позову у разi неакцепту або неплатежу (статтi 43-50, 52-54), відповідно до ст. 77 Положення.

Простий вексель (як і переказний) строком по пред’явленні, згідно зі ст. 34 Положення, підлягає оплаті при його пред’явленні. Він повинен бути пред’явлений до платежу протягом одного року від дати його видачі. Векселедавець може скоротити цей строк або обумовити строк більш тривалий. Векселедавець може встановити, що переказний вексель строком за пред'явленням не може бути пред'явленим до платежу раніше визначеного строку. В цьому разі строк для пред'явлення починається з цього строку.

Таким чином, останнім днем строку пред'явлення векселів до платежу є 14.01.03 р. –тобто –протягом одного року з дати, визначеної відповідачем у векселях –14.01.02 р.

Позивач не пред’являв відповідачу спірні векселі до платежу протягом встановленого строку.

Своєчасно несплачений простий вексель (як і переказний) зберігає за собою своє вексельне боргове зобов’язання лише у разі своєчасного протесту, під яким розуміється офіційно засвідчена вимога платежу (акцепту) і його неодержання (ст. 44 Положення).

Спірні векселі позивачем не опротестовувавались в неплатежі, що підтверджується матеріалами справи та представниками сторін в судовому засіданні.

Непротестування векселів позбавляє позивача права регресу до усіх зобов’заних за векселями осіб, крім акцептанта переказного векселя (ст. 53 Положення) та векселедавця простого векселя, оскільки векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем (ст. 78 Положення).

Відповідно до ст. 48 Положення, векселедержатель може вимагати вiд того, кому вiн пред'являє позов: 1) суму переказного векселя, неакцептовану або неоплачену, з вiдсотками, якщо вони були обумовленi; 2) вiдсотки, в розмiрi шести вiд дня строку платежу.

Згідно ст. 70 Положення, позовнi вимоги, якi випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються пiсля закiнчення трьох рокiв з дня строку платежу. Вказане стосується і простого векселя.

Позовну заяву позивачем було подано в межах вказаного трирічного строку.

Виходячи з наведеного, господарський суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але частково, в сумі основного боргу –1 500 00,00 грн. та сумі 6% річних, нарахованих від дня строку платежу (ст. 48 Положення) по 19.09.05 р. –241 397,26 грн., всього в сумі 1 741 397,26 грн.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив також з наступного:

Як було встановлено судом вище, спірні правовідносини сторін не підпадають під дію Уніфікованого закону та Закону України “Про обіг векселів в Україні”, а регулюються Положенням.

При викладених обставинах, позивач при розрахунку суми річних неправомірно використав п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, застосувавши облікову ставку НБУ, а не вимоги ст. 48 Положення, яка встановлює річні, нараховані від дня строку платежу, у розмірі 6%.

Крім того, позивач невірно визначив кількість днів від дня строку платежу –989 днів, в той час, як фактично ця кількість становить 979 днів.

Наведене призвело до необгрунтованого нарахування позивачем відсотків в сумі 203 652,74 грн., в стягненні яких слід відмовити.

Заперечення відповідача стосовно підписання спірних векселів не головою правління Мовчаном В.П., а іншою особою спростовуються наступним:

Згідно п. 1 розділу другого Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою КМ України та НБУ від 10.09.92 р. № 528 (яка діяла на момент емітування векселів відповідачем), вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи та завірюється печаткою.

Спірні векселі містять підписи головного бухгалтера відповідача та особи, яка підписала вексель за голову правління Мовчана В.П., вказані підписи скріплені печаткою відповідача.

Дійсність підпису головного бухгалтера та печатки відповідача на векселях представник відповідача підтвердив у судовому засіданні.

Скріплення вчинених на векселях підписів печаткою юридичної особи (відповідача) вказує на підтвердження юридичною особою своїх зобов’язань за векселями.

Крім того, спірні векселі були випущені відповідачем у вексельний обіг, що підтверджується численними індосаментами на звороті цих векселів.

В подальшому, 23.12.01 р. відповідачем було внесено зміни до вказаних простих векселів в частині строку оплати, якими встановлено, що строк оплати становить за пред'явленням, не раніше 14.01.02 р.

Вказані зміни посвідчені підписами керівника та головного бухгалтера і також скріплені печаткою відповідача.

Після внесення вказаних змін до векселів, останні продовжували знаходитись у вексельному обігу.

Враховуючи, що вексель за своєю правовою природою є односторонньою угодою, відповідач своїми діями фактично неодноразово схвалив вказані угоди і підтвердив дійсність емітованих ним векселів.

До того ж, відповідач не довів належним чином того факту, що згадані прості векселі були підписані неуповноваженою особою.

Згідно ст. 2 Положення, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у попередній статті, не має сили переказного векселя.

З огляду спірних векселів вбачається, що вони містять усі необхідні реквізити, вичерпний перелік яких вказано у ст. 1 Положення.

Таким чином, підстав для визнання вказаних простих векселів недійсними не вбачається, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати за первісним позовом слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом –на відповідача.

Керуючись Положенням про переказний i простий вексель, Законом України “Про обіг векселів в Україні”, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" (50066, м. Кривий Ріг, п/р № 26000050000150 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код 00190977) на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Укрнафтатранс" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 3-А, кв. 143; п/р № 265090761 в АБ "Кліринговий Дім" у м. Києві, МФО 300647, код 30373178) - 1 500 00,00 грн. основного боргу, 241 397,26 грн. відсотків, 17 413,97 грн. витрат на держмито, 105,65 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу, видавши наказ.

В решті первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя І.Ю. Дубінін