Постанова № 47961203, 04.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р. Справа№ 910/10909/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Майданевича А.Г.

Від позивача - Грабова І.А. ( довір. №3619/18 від 25.11.14);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхова компанія "Нова"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015

у справі № 910/10909/15 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 266,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду мста Києва від 10.06.2015р. у справі №910/10909/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" грошові кошти: страхового відшкодування - 13 266 грн. 85 коп. та судовий збір в сумі 1 827 грн.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що у відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації засобу автомобіля "Хундай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати вартість мийки та прибирання, що відповідно до ремонтної калькуляції становить 100 грн. без ПДВ.

Скаржник зазначає й про те, що оцінка пошкодженого транспортного засобу позивачем не проводилась, що порушує вимоги законодавства та не дає об'єктивної можливості визначити вартість збитків, що підлягають відшкодуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015р. у складі головуючого судді Сухового В.Г., судді Жук Г.А., Мальченко А.О. розгляд апеляційної скарги призначено на 28.07.2015р.

Розпорядженням від 28.07.2015р. №09-52/1028/15 у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/10909/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/10909/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіна С.А., судді Сітайло Л.Г., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ «СК «Нова» та розгляд призначено на 04.08.2015р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 04.08.2015р. не з'явився представник відповідача.

Враховуючи те, що представники сторін про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, з урахуванням думки представника позивача щодо розгляду справи у відсутність представникам відповідача судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила.

Між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, 06.05.2014 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 127051Га/14к, відповідно до умов якого об'єктом договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Ренаулт", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

11.01.2013 у м. Києві відбулося зіткнення автомобіля "Ренаулт", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Хундай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_5.

В результаті ДТП автомобіль "Ренаулт", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою на ім'я ОСОБА_4 (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем перераховано на рахунок ремонтної організації страхове відшкодування в розмірі 13 266,85 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №121818 від 25.07.2014. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 1.001.14.04193/VESKO21634 від 23.07.2014 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва 23.12.2014 у справі № 757/21184/14-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п.п. 2.3, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Хундай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6749402 (належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/6749402, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "Хундай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації засобу автомобіля "Хундай", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до рахунку № АМСНС04031 від 21.07.2014, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Ренаулт", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП, що відбулося 18.07.2014, становить: 14 566,85 грн.

12.02.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію № ЛВ 6436 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 13 266,85 грн. (копія міститься в матеріалах справи), на яку відповідач не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що вартість відновлювального ремонту "Ренаулт", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 14 566,85 грн. Полісом № АС/6749402 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 0 грн. (тобто два відсотки від суми страхового відшкодування). Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині того, що судом не враховано при прийнятті рішення п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, відповідно до якого відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на відновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватись шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Отже, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати вартість мийки, що відповідно до ремонтної калькуляції становить 100 грн. без ПДВ, а оскільки вартість ремонту відповідно до рахунку СТО визначена з ПДВ, то відповідно сума відшкодування зменшується на 120 грн., отже з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 13146,85 грн. (13266,85 -120).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути покладені в основу рішення.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015р. підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхова компанія "Нова" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015р. у справі №910/10909/15 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вулиця Марини Раскової , будинок 11; ідентифікаційний код: 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 82; ідентифікаційний код: 20474912) грошові кошти: страхового відшкодування - 13146,85 (тринадцять тисяч сто сорок шість) грн. 85 коп. та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн.».

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10909/15.

Повний текст постанови складено та підписано 05.08.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

А.Г. Майданевич