Постанова № 4796087, 04.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-26847/08/0570

час прийняття постанови: 11.20 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В.

за участю представника позивача – Максимчук С.П.

представника відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Селидіввугілля” до Державної податкової інспекції у Мар’їнському районі про визнання неправомірними дій по зарахуванню сум сплачених поточних податкових зобов’язань у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, спонукання внести зміни до особових рахунків з врахуванням призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях по сплаті податкових зобов’язань з податку на землю за 2007 рік,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Селидіввугілля”, звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Мар’їнському районі про визнання неправомірними дій по зарахуванню сум сплачених поточних податкових зобов’язань у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, спонукання внести зміни до особових рахунків з врахуванням призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях по сплаті податкових зобов’язань з податку на землю за 2007 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, проведені податковим органом з порушенням чинного законодавства. Також позивач вказує, що підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом платежів, сплачених у 2007 році в рахунок сплати поточних зобов’язань з податку на землю та орендної плати за землю, в погашення податкового боргу інших періодів, а не тих, що визначенні у платіжних дорученнях. Позивач зазначає, що право податкового органу змінювати податкові зобов’язання, в рахунок яких платник спрямував кошти, не передбачено чинним законодавством. Проведення податковим органом операцій в особових рахунках платника в іншому порядку, ніж визначено у платіжному дорученні, означає право на зміну напрямку платежу, котре є безпідставним. Оскільки фактично сплати попереднього податкового боргу не було, у податкового органу були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Державне підприємство „Селидіввугілля” зареєстроване як юридична особа 06.06.2005, ідентифікаційний код юридичної особи 33426253. ДП „Селидіввугілля” має у постійному користуванні і на правах оренди земельні ділянки та є суб’єктом плати за землю (платником земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності).

ДПІ у Мар’їнському районі проведена перевірка Державного підприємства „Селидіввугілля”, за наслідками якої складений акт №707,708,709,715/15-014-9 від 07.09.2007 про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання. Під час проведення перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1 п.5. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

ДПІ у Мар’їнському районі проведена перевірка Державного підприємства „Селидіввугілля”, за наслідками якої складений акт № 712,713/15-014-9 від 07.09.2007 про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання. Під час проведення перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1 п.5. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд зазначає, що перевірки проведені податковим органом з порушенням встановленого порядку.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, акт перевірки – це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Відповідно до п.1.5 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п.1.6 Порядку). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку). До підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу (п.4.1, 4.3 Порядку).

В актах перевірки взагалі не зазначені вид перевірок, дати їх проведення, період, за який проводилися перевірки. Акти перевірок не містять інформації стосовно встановлених порушень, не зазначені підстави виникнення зобов’язань, граничні строки їх сплати, не досліджувалися питання сплати зобов’язань, коли та яким документом здійснена сплата, призначення платежу у платіжних дорученнях. В актах взагалі відсутні відомості щодо дослідження під час проведення перевірки будь-яких документів.

Також суд зазначає, що акти перевірок не лише не підписані посадовими особами платника податків, а навіть не передбачають такого підпису.

Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Суд визнає, що надані податковим органом акти про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання не є актами перевірок в розумінні Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, та, відповідно, не є належними доказами по справі вчиненого порушення.

Щодо суті встановлених порушень, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Державним підприємством „Селидіввугілля” надані до податкового органу податкові розрахунки земельного податку від 13.07.2005 №11558 (с. Новоселидівка, сплата за грудень 3168,12 грн.), від 13.07.2005 №11567 (Зорянська сільрада, сплата за грудень 2420,48 грн.), від 24.07.2006 №12445 (м. Курахове, сплата 1297 грн.) та від 30.01.2006 №1002 (Зорянська сільрада, щомісячна сплата 2505,01 грн.), відповідно до яких задекларовані податкові зобов’язання з земельного податку. Також Державним підприємством „Селидіввугілля” надана по податкового органу декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 30.01.2007 №1053 (м. Курахове, щомісячна сплата 300 грн.), відповідно до якої задекларований розмір орендної плати.

Факт декларування позивачем податкових зобов’язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не є спірним між сторонами та не заперечується ними.

У суду відсутні сумніви щодо достовірності таких обставин та добровільності їх визнання сторонами.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до даних розрахунку штрафних санкцій до акту №715 від 07.09.2007 (№707,708,709,715/15-014-9), датою нарахування земельного податку за розрахунком №11558 від 13.07.2005 є 30.01.2006. Оскільки в акті перевірки відсутній звітний період, за який застосовані штрафні санкції, виходячи із законодавчо визначених строків сплати податкового зобов’язання, можна дійти висновку, що таким періодом є грудень 2005 року. Сплачена сума складає 2950,51 грн.

Відповідно до даних розрахунку штрафних санкцій до акту №707 від 07.09.2007 (№707,708,709,715/15-014-9), датою нарахування земельного податку за розрахунком №12445 від 24.07.2006 є 25.07.2006, датою нарахування земельного податку відповідно до рішення про правонаступництво №454 від 06.07.2006 є 06.07.2006. В акті перевірки відсутній звітний період, за який застосовані штрафні санкції. Сплачена сума складає 2173,46 грн.

Суд зазначає, що визначення рішення про правонаступництво як підстави для нарахування податкового зобов’язання не відповідає положенням Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Зазначений нормативно-правовий акт передбачає лише визначення платниками податків податкових зобов’язань самостійно, шляхом надання до контролюючого органу відповідної декларації, чи визначення такого зобов’язання контролюючим органом шляхом надіслання платнику відповідного податкового повідомлення-рішення. До того ж Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачає такого граничного терміну сплати узгоджених податкових зобов’язань, як дата прийняття рішення про правонаступництво.

Відповідно до даних розрахунку штрафних санкцій до акту №708 від 07.09.2007 (№707,708,709,715/15-014-9), датою нарахування земельного податку за розрахунком №11567 від 13.07.2005 є 30.01.2006. Оскільки в акті перевірки відсутній звітний період, за який застосовані штрафні санкції, виходячи із законодавчо визначених строків сплати податкового зобов’язання, можна дійти висновку, що таким періодом є грудень 2005 року. Датою нарахування земельного податку за розрахунком №1002 від 30.01.2006 є 02.03.2006. Оскільки в акті перевірки відсутній звітний період, за який застосовані штрафні санкції, виходячи із законодавчо визначених строків сплати податкового зобов’язання, можна дійти висновку, що таким періодом є січень 2006 року. Сплачена сума складає 4444,83 грн.

Відповідно до даних розрахунку штрафних санкцій до акту №709 від 07.09.2007 (№707,708,709,715/15-014-9), датою нарахування земельного податку за розрахунком №11558 від 13.07.2005 є 30.12.2005. Оскільки в акті перевірки відсутній звітний період, за який застосовані штрафні санкції, виходячи із законодавчо визначених строків сплати податкового зобов’язання, можна дійти висновку, що таким періодом є листопад 2005 року. Сплачена сума складає 2779,56 грн.

Відповідно до даних розрахунку штрафних санкцій до акту №712 від 07.09.2007 (№ 712,713/15-014-9), датою нарахування орендної плати за землю за декларацією №1053 від 30.01.2007 є 02.07.2007. Оскільки в акті перевірки відсутній звітний період, за який застосовані штрафні санкції, виходячи із законодавчо визначених строків сплати податкового зобов’язання, можна дійти висновку, що таким періодом є травень 2007 року. Сплачена сума складає 12,74 грн.

Відповідно до даних розрахунку штрафних санкцій до акту №713 від 07.09.2007 (№ 712,713/15-014-9), датою нарахування орендної плати за землю за декларацією №1053 від 30.01.2007 є 30.07.2007. Оскільки в акті перевірки відсутній звітний період, за який застосовані штрафні санкції, виходячи із законодавчо визначених строків сплати податкового зобов’язання, можна дійти висновку, що таким періодом є червень 2007 року. Сплачена сума складає 300 грн.

Датою сплати зобов’язань за всіма деклараціями (розрахунками) в розрахунках штрафних санкцій визначено 21.08.2007. Номери платіжних доручень чи інших документів, якими здійснена сплата, відсутні.

Згідно з наданими позивачем копіями платіжних доручень, 21.08.2007 ним здійснено перерахування у сумі 6557,22 грн. платіжним дорученням №1175, одержувач – Новоселидівська сільрада, призначення платежу – „податок на землю за червень, липень 2007 р.”.

21.08.2007 здійснено перерахування у сумі 5010,02 грн. платіжним дорученням №1170, одержувач – Зорянська сільрада, призначення платежу – „податок на землю за червень, липень 2007 р.”.

21.08.2007 здійснено перерахування у сумі 2260,5 грн. платіжним дорученням №1166, одержувач – місцевий бюджет м. Курахове, призначення платежу – „податок на землю за червень, липень 2007”.

21.08.2007 здійснене перерахування у сумі 600 грн. платіжним дорученням №1176, одержувач – Курахівська міська рада, призначення платежу „оренда землі по Курахівській міськраді”.

Податковим органом не надано до суду доказів сплати позивачем сум податкового боргу минулих періодів (минулих років) іншими платіжними дорученнями.

За таких обставин наведеними доказами, дослідженими судом, доводиться відсутність факту сплати позивачем 21.08.2007 податкового боргу минулих податкових періодів (минулих років) з земельного податку та підтверджується факт сплати податкових зобов’язань червня – липня 2007 року згідно з призначенням платежу, вказаним у платіжних дорученнях.

Обставини справи свідчать про зарахування податковим органом сплачених позивачем сум поточних податкових зобов’язань з земельного податку в рахунок погашення податкового боргу всупереч призначенню платежу, зазначеному позивачем у платіжних дорученнях.

Відповідно до положень п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Проте, зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, або іншими законами з питань оподаткування. Не встановлюють норми вказаного Закону й відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов’язання для погашення податкового боргу, що виник раніше. З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань з земельного податку, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

За таких обставин вимога позивача щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Мар’їнському районі по зарахуванню сум сплачених поточних податкових зобов’язань у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні, є обґрунтованою.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підставою для застосування встановлених цим пунктом штрафних санкцій є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, у відсотковому розмірі, який обчислюється виходячи із несплаченої суми і залежить від періоду затримки. Оскільки у податкової інспекції не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені позивачем суми земельного податку за інші періоди, визначення періоду протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання, виходячи із дати погашення позивачем інших зобов'язань, є помилковою. Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ставить у залежність розмір штрафних санкцій від погашеної суми податкового боргу. Відповідно, для визначення розміру штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, має бути наявним об'єкт застосування штрафних санкцій, а саме: погашення податкового боргу. За таких обставин застосування податковим органом штрафних санкцій на несвоєчасну сплату податкового боргу, фактична сплата якого позивачем не здійснена, не відповідає чинному законодавству.

Щодо перерахування орендної плати, позивачем у платіжному дорученні не вказаний період, за який здійснене таке перерахування. Також позивачем не надано доказів сплати належних платежів з оренди землі за травень, червень 2007 року з дотриманням законодавчо встановлених строків такої сплати. Сплата зобов’язань за травень, червень 2007 року згідно із платіжним дорученням №1176 від 21.08.2007 здійснена з порушенням законодавчо встановлених граничних строків такої сплати, передбачених ст. 17 Закону України „Про плату за землю”. За таких обставин матеріалами справи підтверджений факт самостійного узгодження позивачем податкових зобов’язань з орендної плати та факт несвоєчасної сплати таких зобов’язань, що свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій до платника податків.

Щодо спонукання податковий орган внести зміни до облікової картки, слід врахувати таке.

На виконання покладених на податковий орган функцій наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276 затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України. Норми зазначеної Інструкції, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства, також не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно, є безпідставним відображення податковим органом при веденні оперативного обліку податків в обліковій картці погашення податкового боргу, сплата якого платником податків не здійснювалося, та відображення податкового боргу за деклараціями (розрахунками), сплата зобов’язань за якими підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

З наданих до суду платіжних доручень, актів перевірок та розрахунків штрафних санкцій вбачається зарахування податковим органом сплачених позивачем податкових зобов’язань з земельного податку за червень-липень 2007 року у загальній сумі 12348,36 грн. в рахунок погашення податкового боргу минулих років. Зазначене підтверджується й даними облікових карток позивача.

З огляду на вищенаведене, при веденні податковим органом обліку надходжень до бюджету сплачені суми у розмірі 12348,36 грн. мали бути зараховані в погашення податкових зобов’язань платника відповідно до визначеного ним самостійно призначення платежу.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом не доведена правомірність дій щодо зарахування сум сплаченого земельного податку за інші податкові періоди, ніж визначені платником податків, а також застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з земельного податку.

Одночасно, матеріалами справи підтверджений факт несвоєчасного перерахування сум орендної плати за землі державної та комунальної власності та, відповідно, правомірності застосування штрафних санкцій в цій частині.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій по зарахуванню сум сплачених поточних податкових зобов’язань у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0007071540/0 від 07.09.2007, №0007081540/0 від 07.09.2007, №0007091540/0 від 07.09.2007, №0007151540/0 від 07.09.2007, №0007131540/0 від 07.09.2007, №0007121540/0 від 07.09.2007, спонукання внести зміни до облікових карток з врахуванням призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях по сплаті податкових зобов’язань з податку на землю за 2007 рік підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Селидіввугілля” до Державної податкової інспекції у Мар’їнському районі про визнання неправомірними дій по зарахуванню сум сплачених поточних податкових зобов’язань у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0007071540/0 від 07.09.2007, №0007081540/0 від 07.09.2007, №0007091540/0 від 07.09.2007, №0007151540/0 від 07.09.2007, №0007131540/0 від 07.09.2007, №0007121540/0 від 07.09.2007, спонукання внести зміни до облікових карток з врахуванням призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях по сплаті податкових зобов’язань з податку на землю за 2007 рік задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Мар’їнському районі щодо зарахування сум сплачених поточних податкових зобов’язань з земельного податку у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному дорученні.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення №0007071540/0 від 07.09.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення №0007081540/0 від 07.09.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення №0007091540/0 від 07.09.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення №0007151540/0 від 07.09.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

Спонукати Державну податкову інспекцію у Мар’їнському районі внести зміни до облікових карток Державного підприємства „Селидіввугілля” з земельного податку за 2007 рік шляхом відображення погашення податкових зобов’язань у сумі 12348,36 грн. відповідно до призначення платежу, зазначеного Державним підприємством „Селидіввугілля” у платіжних дорученнях.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Селидіввугілля”, код ЄДРПОУ 33426253, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 04 березня 2009 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.03.2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.