Рішення № 47960697, 03.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2015 р.Справа № 922/3412/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків до Відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації, м. Богодухів про стягнення 189032,18 грн. за участю представників сторін:

позивача - Басарт Л.А. довіреність №159/1 від 03.03.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації, в якій позивач просить стягнути з відповідача: суму боргу за надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2014р. по січень 2015р. - 118222,03 грн.; 3% річних у розмірі 1719,89 грн. за період з 16.12.2014р. по 10.06.2015р.; інфляційні втрати у розмірі 41850,60 грн. за період з січня 2015р. по травень 2015р.; пеня - 27239,66 грн. за період з 16.12.2014р. по 10.06.2015р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору про надання послуг №2002/Т14/1 від 24.12.2014 р., який укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3780,64 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Надав через канцелярію суду документи згідно супровідного листа за вх. № 30848, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі повноважному представнику відповідача 18.06.15 р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Між позивачем (теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладено договір про надання послуг № 2002/Т14/1 від 24.12.2014р. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати в 2014 році відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни встановленими цим договором.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору позивач поставив теплову енергію в приміщення споживача у повному обсязі та виконав свої обов'язки за договором, що підтверджується підписаними відповідачем актами виконаних робіт, а саме: за листопад 2014р. на суму 118222,03 грн. (акти №1571 від 30.11.2014р. на суму 130091,67 грн.; №16 від 27.01.2015р. на суму 11869,64 грн. аркуш справи №25); за грудень 2014р. на суму 352713,85 грн. (акт виконаних робіт №1601 від 15.12.2014р. на суму 352713,85 грн. аркуш справи №26); за січень 2015р. на суму 99960,61 грн. (акт №15 від 27.01.2015р. на суму 99960,61 грн. аркуш справи №26).

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 4.4 договору споживач за 3дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в додатку-1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків початок розрахункового періоду.

Згідно п. 4.5 договору, остаточний рахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України №630 від 21.07.2005 р. плата за житлово - комунальні послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідач сплачував послуги надані позивачем несвоєчасно, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 118222,03 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 118222,03 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того позивачем заявлені до стягнення: 3% річних у розмірі 1719,89 грн. за період з 16.12.2014р. по 10.06.2015р.; інфляційні втрати у розмірі 41850,60 грн. за період з січня 2015р. по травень 2015р.; пеня - 27239,66 грн. за період з 16.12.2014р. по 10.06.2015р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2.3. договору, у разі несвоєчасного виконання відповідачем (споживачем) розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних, інфляційних та пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації (62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Урицького, буд. 15, код ЄДРПОУ 22719536, р/р 35417003010643 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва,3, код ЄДРПОУ 31555944, р/р (зі спец. режимом використання) 26037302003582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823, р/р 260053013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823) суму боргу за надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2014р. по січень 2015р. - 118222,03 грн. (на п/р зі спеціальним режимом використання № 26037302003582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823); 3% річних у розмірі 1719,89 грн. за період з 16.12.2014р. по 10.06.2015р. (на р/р № 260053013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823); інфляційні втрати у розмірі 41850,60 грн. за період з січня 2015р. по травень 2015р. (на р/р № 260053013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823); пеня - 27239,66 грн. за період з 16.12.2014р. по 10.06.2015р. (на р/р № 260053013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823).

3. Стягнути з Відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації (62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Урицького, буд. 15, код ЄДРПОУ 22719536, р/р 35417003010643 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва,3, код ЄДРПОУ 31555944, р/р 260053013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823) судовий збір у розмірі 3780,64 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.08.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний