Рішення № 47958739, 03.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2015 р.Справа № 916/2432/15

За позовом: Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: - Власенко О.Н. - довіреність від 03.12.2014р.

Від відповідача: - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 39 642,33грн., а саме: основного боргу у розмірі 31 154,27грн., пені у розмірі 3532,82грн., індексу інфляції у розмірі 4955,24грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2015р. порушено провадження у справі №916/2432/15.

03.08.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 3 532,82грн., інфляційні витрати - 4955,24грн., у звязку з тим, що під час розгляду справи №916/2432/15 відповідачем було частково погашено борг у сумі 33 800грн.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 03.08.2015 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02.09.2008 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме частину не житлових приміщень №61-64, 66-76, 1-го поверху 5-ти поверхової службово - технічної будівлі ДП "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ", загальною площею 293,9 кв.м., яка перебуває на балансі Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" (Балансоутримувач) за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.5. договору від 02.09.2008р. орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві.

Позивач зазначає, що за час користування приміщенням позивач виставляв відповідачу на оплату рахунки на загальну суму 31 154,27грн. Відповідачем оплата здійснена не булла.

Відповідно до п. 3.6. договору від 02.09.2008р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума пені - 3532,82грн. та інфляційні - 4955,24 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором від 02.09.2008р. обов'язку щодо оплати заборгованості за орендоване приміщення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

03.08.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 3 532,82грн., інфляційні витрати - 4955,24грн., у звязку з тим, що під час розгляду справи №916/2432/15 відповідачем було частково погашено борг у сумі 33 800грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3.6. договору від 02.09.2008р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що розрахунок здійснений належним чином, а тому сума пені підлягає задоволенню в розмірі 3532,82грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 4955,24грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом несвоєчасного проведення відповідачем проплат за орендоване приміщення, заявлена позивачем позовна вимога щодо стягнення з відповідача 4955,24 грн. інфляційні, підлягає судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 01128110) -пеню у розмірі 3532,82грн., індексу інфляції у розмірі 4955,24грн.; 1827грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 серпня 2015 р.

Суддя О.Ю. Оборотова