Рішення № 47958201, 29.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015Справа №910/26665/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6 228,95 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М., за довіреністю

від відповідача: Магратій Я.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6 228,95 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/26665/14.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2015 р. у справі № 910/26665/14 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в сумі 4 911,69 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р. рішення суду від 23.01.2015 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2015 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2015 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно з Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-23/592 від 02.06.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/26665/14, за результатами якого зазначену справу передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2015 р. справа № 910/26665/147 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 29.07.2015 р.

У судове засідання 29.07.2015 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.07.2015 р. з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та письмової пояснення, проти позову заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2013 року між Левковським Владиславом Павловичем (далі - страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №23/ТЗ/0009896/2.1.5.1 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля "Geely", державний номерний знак АА 7013 КН.

17.12.2013 р. о 05 год. 45 хв. по проспекту Ватутіна в м. Києві Лисенко Євгеній Іванович, керуючи тролейбусом "ЛАЗ", бортовий номер 4636, не переконавшись в безпеці маневру допустив зіткнення з автомобілем "Geely", реєстраційний номер АА 7013 КН, під керуванням Мазітова Олександра Фідельовича, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2014 р. Лисенка Є.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку автомобіля з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 1926 від 28.04.2014 р. (далі - Звіт), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Geely», державний номерний знак АА 7013 КН, внаслідок його пошкодження під час ДТП, яка сталась 17.12.2013 р. о 05 год. 45 хв. по проспекту Ватутіна в м. Києві, складає 5 121,69 грн., в свою чергу, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 6 438,95 грн.

Позивачем було складено та підписано страховий акт № 23/31160/2.1.5.1 від 19.06.2014 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Geely», державний номерний знак АА 7013 КН, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6 228,95 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 23/31160/2.1.5.1 від 19.06.2014 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6 228,95 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2635 від 19.06.2014 р.

16.07.2014 р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу вих. № 4509.

31.07.2014 р. відповідачем за вих. № 4697 було направлено позивачу лист № 1076 від 29.07.2014 р. з вимогою надати документи на підтвердження розміру матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Листом від 01.08.2014 р. вих. № 4834 позивачем було направлено відповідачу витребувані останнім документи, однак відшкодування відповідач так і не здійснив, що змусило позивача звернутись до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що тролейбус, бортовий номер 4636, належить відокремленому підрозділу Комунального підприємства "Київпастранс" - Куренівському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному депо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, оскільки винною у скоєнні вищезазначеної ДТП особою було завдано матеріальної шкоди страхувальнику позивача, останній, виплативши страхове відшкодування своєму страхувальнику (потерпілому) за договором майнового страхування, правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди, завданої його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля може бути здійснено лише внаслідок фактичного надання послуг з проведення такого ремонту, однак в матеріалах справи відсутні документи підтверджуючі розмір витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом.

Крім того, відповідач зазначає, що сума матеріального збитку, зазначена у Звіті, є меншою, від суми страхового відшкодування, сплаченої позивачем своєму страхувальнику за вищевказаним страховим випадком.

Проте, до даних правовідносин, які виникли між сторонами, положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не можуть бути застосовані, оскільки цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відповідач не є суб'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, на якого поширюються положення зазначеного Закону.

Разом з тим, згідно з частинами 4, 16, 17, 18 ст. 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Підпунктами 18.10.1 та 18.10.2 пункту 18.10 Договору сторони узгодили, що визначення розміру страхового відшкодування здійснюється страховиком виходячи з цін, що діють в період врегулювання страхового випадку на підставі:

- висновку (акту) або звіту автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та/або матеріального збитку, заподіяного власнику застрахованого ТЗ, підготовленого спеціалізованою та вповноваженою експертною організацією, експертом, оцінювачем або калькуляції працівника страховика, складеної за допомогою програмного продукту Audatex;

- рахунків, виставлених СТО, враховуючи умову визначену в частині 1 цього договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору розмір безумовної франшизи складає 0,5%.

Позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування шляхом відняття від вартості відновлювального ремонту згідно Звіту про оцінку № 1926 від 28.04.2014 р., що становить 6 438,95 грн., безумовної франшизи, визначеної п. 7.1 Договору, в розмірі 210,00 грн., що в результаті складає 6 228,95 грн. Отже, розмір страхового відшкодування за вказаним страховим випадком визначено позивачем у відповідності з п.п. 18.10.1 Договору.

Таким чином, доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та приписами чинного законодавства України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 6 228,95 грн., сплаченої позивачем своєму страхувальнику (потерпілому) за Договором, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Згідно з п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2; ідентифікаційний код: 31725604) в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 25; ідентифікаційний код: 23390156) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вулиця Електриків, будинок 29А; ідентифікаційний код: 20842474) суму страхового відшкодування в розмірі 6 228 (шість тисяч двісті двадцять вісім) грн. 95 коп. та судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 03.08.2015 р.

Суддя О.В. Нечай