Рішення № 47958191, 27.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015

Справа №910/8262/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Надра України”

до Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”

про стягнення 114 674,44 грн.

за участю представників:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Надра України” з позовом до Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” про стягнення 114 674,44 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору № 7/3004-10-97М/13 від 19.12.2013 р. про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування в частині своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаній сумі.

У позові ПАТ “НАК “Надра України” просить суд стягнути з ПАТ “Укрнафта” основну заборгованість в сумі 91 503,40 грн., пеню у сумі 11 406,59 грн., суму інфляційної складової боргу у сумі 10 816,83 грн. та 3 % річних у сумі 947,62 грн., а всього - 114 674,44 грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без їх участі до суду не подали.

У минулому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 19.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Надра України” (виконавець) та Публічним акціонерним товариством “Укрнафта” (замовник) укладено договір № 7/3004-10-97М/13 про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, відповідно до якого замовник доручає та гарантує проведення оплати, а виконавець приймає на себе зобов’язання з надання послуг з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування з метою видобування корисних копалин на Монастирищенському родовищі відповідно до умов цього договору (п.п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в календарному плані (додаток 1), який є невід’ємною частиною договору та складається виконавцем щорічно.

Строки виконання робіт або їх етапів (підетапів) визначаються календарним планом (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що по завершенню кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику підписаний ним акт здавання-приймання виконаних робіт в 2-х примірниках та звіт у письмовій формі.

Відповідно до п. 4.2 договору замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звіту та акту здавання-приймання виконаних робіт, якщо вони відповідають умовам договору, зобов’язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 договору вартість робіт за договором визначається протоколами узгодження договірної ціни у додатках до договору, які є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 5.2 договору замовник перераховує виконавцю попередню оплату у розмірі 100% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування попередньої оплати здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.

Календарним планом на 2013 рік (Монастирищенське родовище), який є додатком № 1 до договору та протоколом узгодження договірної ціни на 2013 р. визначено роботи та етапи проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування вказаного родовища, встановлено строк виконання даного етапу робіт – грудень 2013 року та вартість робіт – 91 503,40 грн.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі календарного плану на 2013 р. позивач надав відповідачу послуги з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування на загальну суму 91 503,40 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-прийняття робіт № Н-00000050 від 14.01.2014 р., рахунком-фактурою № Н-00000742 від 31.10.2014 р. (який був направлений на адресу відповідача листом № 1783/2/01/13 від 03.11.2014 р., та отриманий останнім 06.11.2014 р.) та поясненнями представника позивача.

Разом з тим, відповідач у порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг згідно з договором не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 91 503,40 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 91 503,40 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 11 406,59 грн. за період з 21.11.2014 р. по 26.03.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.2 договору визначено, що разі несвоєчасного перерахування попередньої оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов’язань з оплати.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перерахувавши заявлену позивачем суму штрафних санкцій відповідно до вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за порушення зобов'язання у сумі 11 406,59 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 10 816,83 грн. та 3 % річних у сумі 947,62 грн. за період з 21.11.2014 р. по 26.03.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 10 816,83 грн. та 3 % річних у сумі 947,62 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Надра України” до Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” про стягнення 114 674,44 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, провулок Несторівський, б. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії “Надра України” (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 54; ідентифікаційний код 31169745) заборгованість у сумі 91 503 (дев’яносто одну тисячу п'ятсот три) грн. 40 коп., пені у сумі 11 406 (одинадцять тисяч чотириста шість) грн. 59 коп., інфляційну складову боргу у сумі 10 816 (десять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 83 коп., 3 % річних у сумі 947 (дев’ятсот сорок сім) грн. 62 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, провулок Несторівський, б. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії “Надра України” (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 54; ідентифікаційний код 31169745) судовий збір у сумі 2 293 (дві тисячі двісті дев'яносто три) грн. 49 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 27 липня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 3 серпня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна