Ухвала суду № 47957106, 04.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.08.15р. Справа № 904/4107/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

До: Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ

Про: стягнення 30 592 023, 50 грн. (розгляд скарги на дії ВДВС )

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Конопліцький І.В. (дов.№14-10 від 14.01.15р.);

Від відповідача: Кісілевич Є.Є. (дов.№28 від 15.07.15р.;

Від ДВС : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014р. (суддя Петренко І.В. ) у справі №904/4107/14 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 27984333,29грн. - основного боргу; 647166,51грн. - пені; 1510154,94грн. - інфляційних втрат; 173011,69грн. - три відсотки річних; 73080,00грн. - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. 08.08.14р. на виконання рішення суду було видано відповідний наказ. Постановами ДАГС від 15.09.14р. та ВГСУ від 11.11.14р. вищезазначене рішення було залишено без змін

19.01.2015р. позивач звернувся до господарського суду зі скаргою за вих.№14/2-9в від 16.01.2015р. про визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови від 26.12.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44736616 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. по справі №904/4107/14; визнання недійсною постанови від 26.12.2014р. ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. у справі №904/4107/14; зобов'язання органу ДВС скасувати постанову від 26.12.2014р. ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження; та зобов'язання орган ДВС поновити виконавче провадження ВП№44736616, про що винести відповідну постанову.

Скарга обґрунтована посиланням на наступні обставини: після набранням чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.14р. судом було видано наказ № 904/4107/14 від 08.08.14р. про стягнення з відповідача 27984333,29грн. - основного боргу; 647166,51грн. - пені; 1510154,94грн. - інфляційних втрат; 173011,69грн. - три відсотки річних; 73080,00грн. - судового збору; вищезазначений наказ було пред'явлено для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; але відповідно до постанови старшого державного виконавця Відділу ПВР ДВСУ - Кеда М.В. від 26.12.14р. ВП №44736616 було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу на підставі того, що боржника внесено до Реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Вищезазначену постанову державного виконавця позивач вважає безпідставною та незаконною, посилаючись на те, що ВДВС невірно застосував положення п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не взяв до уваги рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі №1-26/2012, незаконно зупинив виконавче провадження, хоча зупиненню згідно названих вище нормативних актів підлягало виконавче провадження лише щодо стягнення заборгованості, що підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату - до 01.01.2013, в той час коли заборгованість відповідача з пенею, трьома відсоткам річних, інфляційними втратами у стягнутому розмірі виникла після 01.01.2013р.

Ухвалою суду від 23.02.2015р. ( залишену без змін постановою ДАГС від 14.04.15р.) у справі №904/4107/14 було відмовлено в задоволенні вищезазначеної скарги.

Постановою ВГСУ від 01.07.15р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.15р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.15р. у справі №904/4107/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

20.07.15р. системою автоматичного розподілу справ, справу №904/4107/14 передано судді Васильєву О.Ю. Ухвалою суду від 21.07.15р. вищезазначену скаргу було прийнято до свого провадження та її розгляд було призначено на 04.08.15р.

До судового засідання 04.08.15р. з'явилися лише представники відповідача, ВПВР ДВСУ явку повноважного представника не забезпечив витребуваних судом письмових пояснень з урахуванням висновків постанови ВГСУ від 01.07.15р. не надав.

Під час судового засідання представник позивача на полягав на задоволені скарги; представник відповідача просив відмовити в задоволенні скарги , стверджуючи , що дії органу державної виконавчої служби відповідають вимогам закону , оскільки відповідач з 28.11.2005 року внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що підтверджується випискою з реєстру від 26.11.2014 року.

Відповідно до приписів ст.121-2 ГПК України : скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку. Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження»: виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( ст.1 ) Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ( ст. 6 ) Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ст.11 ) Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою ( поміж іншим ) такі виконавчі документи : накази господарських судів ( ст.17 )

Як вбачається з матеріалів справи : постановою старшого державного виконавця Відділу ПВР ДВСУ - Кеда М.В. від 26.12.14р. ВП №44736616 було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2014 року у справі № 904/4107/14 на підставі того, що боржника внесено до Реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Наказом Міністерства палива та енергетики України №568 від 10.11.2005 затверджено Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Товариство вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Вказаному положенню законодавства Конституційним Судом України було дано офіційне тлумачення в рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі №1-26/2012.

Так у названому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року N 2711-IV з наступними змінами, треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Отже, внесення юридичної особи до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є самодостатньою підставою для зупинення виконавчого провадження. Для застосування п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" обставини внесення до Реєстру повинні поєднуватись з характеристикою заборгованості боржника у виконавчому провадженні, що передбачена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", така заборгованість має бути визначена за цим Законом.

Метою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - Закон N 2711-IV) є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості (преамбула вказаного Закону).

Частиною 2 статті 2 Закону N 2711-IV чітко визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону N 2711-IV до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону N 2711-IV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону N 2711-IV, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 606-XIV) щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, про що безпосередньо вказано у п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче впровадження".

Згідно пункту 3.1. Закону N 2711-IV для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно підпункту 3.2.1. цього Закону для внесення до Реєстру підприємство паливно-енергетичного комплексу протягом одного місяця з дня набрання чинності цією статтею подає до розрахункового центру підтверджувальні документи, у тому числі: копію рішення органу управління підприємства щодо участі у процедурі погашення заборгованості; копію установчих документів; копії наявних ліцензій; копію балансу підприємства та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; довідку, складену підприємством у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період. Підтверджувальні документи підписуються або засвідчуються уповноваженою особою підприємства. Повноваження особи, яка подає підтверджувальні документи, встановлюються відповідно до вимог законодавства. Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у підтверджувальних документах, несуть учасники розрахунків.

Однак згідно пункту 1.4 статті 1 Закону N 2711-IV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату.

Положеннями пункту 1.8 статті 1 Закону N 2711-IV визначено, що розрахункова дата - це дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

З приписів наведених норм права вбачається, що обов'язковою умовою застосування до відповідача передбачених Законом N 2711-IV процедур та, відповідно, застосування п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче впровадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, є необхідним фіксація учасниками розрахунків сум заборгованості, визначеної у наказі господарського суду, примусове стягнення за яким було зупинено, у відповідності із наведеними положеннями Закону N 2711-IV, та підтвердження цієї суми учасниками розрахунків на розрахункову дату.

Як зазначалось вище, ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про стягнення заборгованості за договором від 18 грудня 2013 року № 795/14-ТЕ-3 купівлі-продажу природного газу. Тобто, заборгованість, яка була предметом розгляду справи № 904/4107/14 виникла після 01 січня 2013 року. Таким чином, до заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", та не передбачають зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та приписи чинного законодавства України , суд дійшов до висновку про незаконність дій державного виконавця під час винесення оскаржуваної постанови від 26.12.2014р. ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження ; а відтак скарга позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; ЗУ «Про виконавче провадження»; ст.ст.86,121 ГПК України; господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України .

2. Визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Кеда М.В. щодо винесення постанови від 26.12.14р. ВП №44736616 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.14р. у справі №904/4107/14 - незаконними.

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.12.14р. ВП №44736616 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.14р. у справі №904/4107/14.

4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження ВП №44736616 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.14р. у справі №904/4107/14 та винести відповідну постанову про поновлення виконавчого провадження.

Суддя Васильєв О.Ю.

задовольнити