Рішення № 47957014, 04.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.15р. Справа № 904/5547/15

За позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, інн НОМЕР_1

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема", 49098, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 98, ЄДРПОУ 00218911

про стягнення заробітної плати

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1;

Маркело В.О., адвокат згідно договору №37 від 15.07.15р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

25.06.15р. до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява про стягнення суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 19 808,02 грн. та 10 000,00 грн моральної шкоди з відповідача Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖПАПІРМАШ ім. Артема", 49098, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 98, ЄДРПОУ 00218911.

Суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою суду від 02.07.15р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Справу призначено до розгляду в засіданні на 21.07.15 р. У порядку попередньої підготовки справи до розгляду зобов'язано сторони представити: позивача - надати суду оригінали доданих до позову документів (для огляду); докази на підтвердження обставин та фактів, викладених в заяві, нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, копії витребуваних документів - у справу; відповідача - надати документи, підтверджуючі правовий статус; пояснення по суті позову, їх нормативне і документальне обґрунтування, нормативне та документальне обґрунтування заперечень на позов; довіреність на представника, копії витребуваних документів - у справу. Явка в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов'язковою.

16.07.15р. до господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшло клопотання, в якому просить відкласти судове засідання на іншу дату.

У судовому засіданні 21.07.15р. позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

21.07.15 р. ухвалою господарського суду було відкладено розгляд справи на 04.08.2015р.

Відповідач у судове засідання 04.08.2015 р. не з`явився, відзив на позов не подав.

У судовому засіданні 04.08.15 р. в порядку ст.85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

25.06.2015 р. до господарського суду Дніпропетровскої області надійшла заява № б/н від 22.06.2015 р. ОСОБА_1.(надалі позивач) про стягення суми заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивач перебуває в трудових відносинах з ВАТ "Дніпроважпапірмаш" з червня 2011 року. Спочатку на посаді прибиральниці, а з жовтня 2013 р. черговою по гуртожитку.

Заробітна плата відповідачем позивачу не виплачується.

Заробітна плата за період з червня 2011 року по травень 2014 року стягується в примусовому порядку Амур-Нижньодніпровським відділом виконавчої служби ДМУЮ на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.12.14р.

Позивач ззвернувся з позовом до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська. Але ухвалою суду від 08.06 2015 р.позивачу було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що відносно відповідача порушена справа про банкрутство у господарському суді Дніпропетровської області та спір про стягення заробітної плати підвідомчий господарському суду.

Відповідно до ч.4 с.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.

Таким чиному у зв`язку з порушенням справи про банкрутство відносно Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема, код ЄДРПОУ 00218911, даний спір про стягення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди підвідомчий господарському суду Дніпропетровської області.

25.06.15 р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди на загальну суму 29 808, 02 грн., з яких:

- 10 558, 26 грн., заборгованість по заробітній платі за період з травня по грудень 2014 р.;

- 5 332, 65 грн. заборгованість по заробітній платі за період з лютого по квітень 2015р.;

- 3 917, 11 грн. індексація заробітної плати зсічня по квітень 2015р.;

- 10 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до розрахункових листів (оригінали яких було досліджено в судовому засіданні), доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що відповідач нарахував позивачу заробітну плату в 2014 р. за травень - 1 535,79 грн., червень - 1 875 грн., липень - 1 583,34 грн., серпень - 1 633,22 грн., вересень - 1 588,68 грн., листопад - 1 443,02 грн. грудень - 899,14 грн.; в 2015 р. за січень - 1 477,88 грн., лютий - 1074,65 грн., березень - 1 322,21 грн., квітень - 1 457, 91 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Отже, зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що вимога щодо стягення заборгованості із виплати заробітної плати у сумі 15 890,91 грн. підлягає задоволенню.

Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 15 890,91 грн.

Позивач також просить про стягненя заробітної плати з урахуванням індексації, яка нараховується з урахуванням інфляції .

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Тому суд вважає за доцільне задовольнити вимогу про виплату заробітної плати з урахування індексації за термін з січня по квітень 2015 р., у розмірі 3 917,11 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Позивач вважає, що незаконними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода. Позивач вказує на те, що він є людиною похилого віку, отримує невелику пенсію, якої не вистачає для забезпечення достатнього рівня життя, тому зобов`язаний працювати, щоб отримати додатковий дохід.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі ст.1167 Цивільного кодксу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню з таких підстав.

Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного або психічного стану, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. № 4 (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат та урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Відповідно до с.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вирішив, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст..ст. 23,1167 Цивільного кодексу України, ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 21, 33 Закону України "Про оплату праці", ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.32, 33, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема" (49098, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 98, ЄДРПОУ 00218911) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інн НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 15 890,91 грн., індексація заробітної плати у розмірі 3 917,11 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім.Артема" (49098, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 98, ЄДРПОУ 00218911) судовий збір у розмірі 1214,04 грн. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.08.2015 р.

Суддя С.А. Примак