Постанова № 4795341, 11.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.08.2009

Справа №2-19/7219-2008А

За позовом – Компанії «Nostra Terra (Overseas) Limited», м.Нікосія Кіпр

До відповідача – Державної податкової інспекції у м.Сімферополі, м.Сімферополь АР Крим

Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Хлебнікова Н.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до відповідача та просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0003551701/0 від 20 травня 2008 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 24502,12 грн. та фінансових санкцій у сумі 49004,24 грн., також просить зобов’язати ДПІ у м.Сімферополі утриматися від дій по зменшенню від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2005 рік у сумі 25312,00 грн., за 2006 рік – у сумі 86159,00 грн., за 2007р. у сумі 108122,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають діючому законодавству.

Позивач заявою, прийнятою у судовому засіданні 09.04.2009 року уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0003551701/0 від 20 травня 2008 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 24502,12 грн. та фінансових санкцій у сумі 49004,24 грн., зобов’язати ДПІ у м.Сімферополі утриматися від дій по зменшенню від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2005 рік у сумі 25312,00 грн., за 2006 рік – у сумі 86159,00 грн., за 2007р. у сумі 108122,00 грн.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 19.08.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено судову-бухгалтерську експертизу документів, після чого провадження по справі було відновлено.

Згідно висновкам експерта № 79/08 від 03.03.2009 р. висновки ДПІ в м.Сімферополі, викладені в акті № 3554/23-2/25881533 від 08.05.2008 р. підтвердити не уявляється можливим.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз’яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам’ятки про права та обов’язки сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд-

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2008 р. Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі (далі по тексту ДПІ у м.Сімферополі) проведено виїзну планову документальну перевірку Представництва «Ностра Терра (Оверсіз) Лімітед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складено акт № 3554/23-2/25881533 від 08.05.2008 року (а.с.23-40).

Перевіркою встановлено порушення п.п.5.4.8 п.5.4, п.п.5.3.9, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (№ 283/97-ВР від 22.05.97 р. із змінами та доповненнями). Перевіркою зменшене від’ємне значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2005 рік у сумі 25312,00 грн., за 2006 рік у сумі 86159,00 грн., за 2007 рік у сумі 108122,00 грн.; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (№ 889 від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями) не оподатковано доход, сплачений нерезидентам – членам керівного органу представництва «Ностра Терра» (Оверсіз) Лімітед у вигляді відшкодування вартості авіаційних білетів згідно авансових звітів про відрядження при відсутності посвідчень на відрядження (форма яких затверджена наказом ДПА України 28.07.1997 р. за № 260) з відмітками про прибуття-вибуття з пункту призначення, печаток приймаючих сторін, та документів, які б підтверджували зв'язок відрядження з господарською діяльністю підприємства (укладені договори та інші).

Всього на підставі п.п.9.11.1 б), п.9.1 ст.9, п.п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (№ 889 від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями) нараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 23944,78 грн.

Також встановлено порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не оподатковано дохід, сплачений керівнику підприємства у березні 2005 р. Згідно розрахункового касового ордеру № 11 від 04.03.2005 р. Звенігородцеву Ю.А. сплачено 3730,00 грн. як сума відшкодування витрат на відрядження Десмонду Невілл Смиту за дорученням не оформленим належним чином, передбаченим діючим законодавством без нотаріального посвідчення, або посвідчення організацією, установою з якою надавач доручення має трудові відносини. Нараховано податку з доходів фізичних осіб 557,34 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у м.Сімферополі прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2008 р. № 0003551701/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 24502,12 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 49004,24 грн, усього на суму 73506,36 грн. (а.с.8).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Позивач заявою, прийнятою у судовому засіданні 09.04.2009 року уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0003551701/0 від 20 травня 2008 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 24502,12 грн. та фінансових санкцій у сумі 49004,24 грн., зобов’язати ДПІ у м.Сімферополі утриматися від дій по зменшенню від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2005 рік у сумі 25312,00 грн., за 2006 рік – у сумі 86159,00 грн., за 2007р. у сумі 108122,00 грн.

Суд вважає, що вимоги Компанії «Nostra Terra (Overseas) Limited» підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( № 283/97 від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями) до складу валових витрат платника податку включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членом керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу).

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних розрахунків.

Протягом 2005-2007 року Представництво на підставі розпоряджень компанії здійснювало відшкодування вартості авіаквитків членам керівного органу Компанії «Ностра терра (Оверсіз) лімітед» Невілу Десмонду Сміту та Олегу Родькіну.

Відсутність самих лише посвідчень про відрядження у розумінні діючої інструкції, яка діє в Україна, про що вказано в акті перевірки не є підставою для невключення витрат на проїзд до складу валових витрат Представництва, оскільки було б нерозумним витребувати від осіб інших держав документи, які повинні відповідати вимогам другої держави. Таким чином, вибуття з одного місця роботи в одній державі до іншого місця роботи у другій державі може підтверджуватися документом, який не визнається контролюючим органом іншої держави. У такому випадку контролюючий орган повинен не спиратися на належним чином оформлене посвідчення про відрядження, оскільки у різних країнах воно може відрізнятися одне від одного або взагалі бути відсутнім, а перевірити факт відрядження та витрати, яки були фактично проведені особою.

Відповідно до наданого акту суд не може зробити безперечний висновок щодо здійсненої перевірки контролюючим органом щодо вказаного факту.

Проведення донарахування податку з доходів фізичних осіб є безпідставним, оскільки відповідно до п.п9.10.1 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткуванню підлягають надмірно витрачені кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт та не повернуті у встановлений строк.

Оформлення довіреності на отримання коштів неналежним чином ще не може свідчити про факт привласнення коштів тією чи іншою особою, оскільки у цьому випадку контролюючий орган не використав можливість проведення опитування чи іншим чином встановлення факту не отримання коштів від особи, яка нібито за його дорученням отримала кошти від його імені. З цих підстав донарахування податку особі, яка отримала кошти від імені іншої особи, є передчасним та не доведеним та основаному лише на припущеннях.

Ухвалою від 19.08.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено судово-бухгалтерську експертизу документів, після чого провадження по справі було відновлено.

Згідно висновкам експерта № 79/08 від 03.03.2009 р. висновки ДПІ в м.Сімферополі, викладені в акті № 3554/23-2/25881533 від 08.05.2008 р. підтвердити не уявляється можливим, оскільки нормативно не врегульоване питання щодо виплати витрат на відрядження особам нерезидентам – членам керівних органів представництв.

Згідно листа Державної податкової адміністрацієї від 13.01.2009 року № 405/7/12-0117 «Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування» відповідно до статті 7 Закону України «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Кіпром, Малайзією, Монголією, Японією.

Відповідно до ст.13 угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Республіки Кіпр від 29.10.1982 року про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна не перераховані в попередніх статтях цієї Угоди види доходів, що отримуються особою з постійним місцеперебуванням в одній Договірній Державі з джерел в іншій Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в цій іншій Державі.

З урахуванням викладеного та вимог п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) щодо обов’язку відповідача про доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд задовольняє позовні вимоги.

Суд вважає безпідставною і не основаною на нормах закону вимогу позивача щодо спонукання ДПІ у м.Сімферополі утриматися від дій по зменшенню від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2005 рік у сумі 25312,00 грн., за 2006 рік – у сумі 86159,00 грн., за 2007р. у сумі 108122,00 грн., оскільки дані функції по контролю за нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) податкового органу безпосередньо встановлені Законом України «Про державну податкову службу України», Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і не можуть бути скасовані судом, тому така вимога позивача не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає встановленим законом способом захисту прав.

Якщо відповідачем буде здійснено дії або прийнято рішення, яке не відповідає вимогам діючого законодавства позивач не позбавлений права на звернення до суду відповідно до встановленої підсудності з вимогами щодо усунення порушень.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· Адміністративний позов задовольнити частково.

· Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі від 20.05.2008 р. № 0003551701/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 24502,12 грн. та фінансових санкцій у сумі 49004,24 грн.

· В інший частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 11.08.2009 року у 10 год. 25 хв.

У судовому засіданні проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.