Рішення № 47951977, 30.07.2015, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2380/14-ц

Провадження № 2/307/466/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М.,при секретарі Цех Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ « Банк Форум» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і позов мотивує тим, що 13 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0021\08\26-КЕ, згідно якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти у формі кредиту в сумі 73000 доларів США на споживчі цілі строком до 12 червня 2015 року під 14 % річних.

В забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору між Акціонерно-комерційним банком «Форум» та відповідачем ОСОБА_1, було укладено договір застави, за яким в заставу банку було передано автомобіль НОМЕР_1, 2001 року випуску, білого кольору , та «Renault Magnum» даржномер АО 6522 АМ, 2002 року випуску, сірого кольору.

В порушення взятих на себе зобовязань відповідач ОСОБА_1 станом на 5 травня 2015 року допустив заборгованість за кредитним договором без штрафних санкцій на суму 75933 дол. США 96 центів та 1176406.50 гривень штрафних санкцій.

З урахуванням збільшених позовних вимог просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0021\08\26-КЕ від 13 червня 2008 року в сумі 75933 дол. США 96 центів та 1176406.50 гривень штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання не зявився, так як згідно до поданої письмової заяви просив розглянути справу у його відсутності, позов підтримав, а тому суд в порядку ст.. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю посилаючись на те, що позивач в односторонньому порядку змінив кінцевий термін погашення кредиту звернувшись з заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису і де згідно до виконавчого напису 19 квітня 2010 року було вирішено стягнути всю суму заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно та тим самим позивач вже скористався своїм правом на примусове стягнення боргу. Тоді ж і виникло у позивача право на позов, а дана позовна заява подана ним у 2014 році, тобто за межами строку позовної давності.

Представник відповідача вказує, що перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають із порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами( щомісячними платежами) починається щодо кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем. Не сплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягнення в межах позовної давності за кожним платежем. А відповідно до вимог ст.ст. 258, 266 ЦК України стягнення неустойки(пені, штрафу) взагалі обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду і до цього, на його думку, позов збільшив неповноважний представник.

Також представник відповідача вважає, що оскільки законним платіжним засобом на території України є гривня, то відповідно грошове зобовязання повинно бути виконано в гривнях, а не іноземній валюті.

Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На думку представника відповідача в задоволенні позову повинно бути відмовлено як за недоведеністю, так і у звязку із закінченням строку позовної давності.

Дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що позов підставний і в судовому засіданні доведений.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до кредитного договору № 0021\08\26-КЕ від 13 червня 2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», було надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 73500 доларів США на споживчі цілі строком до 12 червня 2015 року під 14 % річних( а.с. 8-10).

Умови вказаного кредитного договору Банком виконані в повному обсязі і згідно заяви на видачу готівки № 10026 від 13 червня 2008 року кошти в сумі 73500 дол. США були видані позичальнику( а.с.16).

В порушення взятих на себе зобовязань відповідач ОСОБА_1 станом на 5 травня 2015 року допустив заборгованість за кредитним договором без штрафних санкцій на суму 75933 дол. США 96 центів та 1176406.50 гривень штрафних санкцій, з яких прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів 65710.99 дол. США, що еквівалентно 1388630 гривень 60 копійок, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 10 222.97 дол. США, що еквівалентно 216035.84 гривень, пеня з розрахунку 0.2% річних за простроченим кредитом та процентами у розмірі 1171406.50 гривень та штраф за порушення умов кредитного договору у розмірі 5000 гривень, що стверджується складеним позивачем письмовим розрахунком заборгованості( а.с. 112-113).

Згідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

А згідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач свої зобовязання за вищевказаним кредитним договором виконав не в повному обсязі і станом на 5 травня 2015 року допустив заборгованість за кредитним договором без штрафних санкцій на суму 75933 дол. США 96 центів та 1176406.50 гривень штрафних санкцій.

У звязку з цим доводи представника відповідача про те, що позивач в односторонньому порядку змінив кінцевий термін погашення кредиту звернувшись з заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису і де згідно до виконавчого напису 19 квітня 2010 року було вирішено стягнути всю суму заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно та тим самим позивач вже скористався своїм правом на примусове стягнення боргу, суд вважає безпідставними, оскільки згідно до ст. ст.. 3, 4 ЦПК України кожному гарантується право на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів у спосіб, визначений законами України. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Заперечуючи проти позову представник відповідача не спростував складений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором і не надав іншого розрахунку, а також не надав докази щодо погашення відповідачем допущеного боргу за кредитним договором, а відтак суд вважає факт наявності заборгованості за вказаним кредитним договором доведеним у визначеному позивачем розмірі.

При цьому, суд вважає, що наявність не виконаного виконавчого напису від 19 квітня 2010 року про звернення стягнення на заставлено майно за вказаним кредитним договором(а.с.103-105) не може бути перешкодою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором.

Не є доведеним також заперечення представника відповідача проти позову з тих підстав, що на його думку, оскільки законним платіжним засобом на території України є гривня і відповідно грошове зобовязання повинно бути виконано в гривнях, а не іноземній валюті, так як такі доводи представника відповідача не узгоджуються з нормами ст. 533 ЦПК України, а тому є безпідставними.

Разом з цим , згідно до ст. 551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків , та за наявності інших обставин , які мають істотне значення.

Беручи до уваги , що визначений позивачем розмір пені значно перевищує реальний розмір збитків та позов предявлено через значний час з моменту настання строку виконання основного зобовязання , суд вважає , що на підставі ст. 551 ч.3 ЦК України розмір пені за порушення строку сплати платежу повинен бути зменшений до суми 130000 гривень, що узгоджується з заявленою позивачем сумою до збільшення позовних вимог.

За змістом ст.256 ЦК України позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 цього Кодексу встановлений загальний трирічний строк позовної давності.

В даному випадку, згідно кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту становить 12 червня 2012 року ( а.с.8 , 9).

Даний позов предявлено 16.06.2014 року, тобто в межах передбачених ст. 257 ЦК України трьохрічного строку загальної позовної давності, а тому суд вважає, що строк позовної давності до позовних вимог в частині простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та за нарахованими процентами не сплив.

Що стосується застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог в частині стягнення нарахованої пені, до яких позовна давність обмежена роком( ст.. 258 ч.2 п.1 ЦК України), то такі також до застосування не підлягають, оскільки до правовідносин сторін вже застосовані норми ст. 551 ч.3 ЦК України і розмір пені зменшений в межах нарахувань за один рік.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 1734666.44 гривень, з яких 65710.99 дол. США, що еквівалентно 1388630 гривень 60 копійок, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 10 222.97 дол. США, що еквівалентно 216035.84 гривень, пеня з розрахунку 0.2% річних за простроченим кредитом та процентами у розмірі 125000 гривень та штраф за порушення умов кредитного договору у розмірі 5000 гривень , а в решті позову відмовити.

Судові витрати в частині сплаченого судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 , 10 , 11 , 60 , 169 , 209-213 ЦПК України , ст.ст. 526, 530, 1048-1050 ЦК України, суд ,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 1734 666 ( один мільйон сімсот тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 44 копійки заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету 3654 гривні судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії, а особами, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Г о л о в у ю ч и й: ОСОБА_2