Постанова № 47935307, 11.06.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10208/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.,

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком,

в с т а н о в и в:

15 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва, як місцевого адміністративного суду, з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва з вимогою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії позивача, з урахуванням заробітку, отриманого в період з грудня 1982 року по грудень 1986 року під час роботи в Алжирі, що є предметом позову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва Ігнатьєв Д.О., в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва, як такий, що отримує пенсію за віком в розмірні 1098,05 грн., відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхання», при загальному страховому стажі роботи 34 роки 29 днів (стаж зараховано по 31 жовтня 2008 року), з урахуванням заробітної плати за період з 01.12.1981 по 18.12.1986 та даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.10.2008 року.

12 серпня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі міста Києва із заявою про перерахунок призначеної пенсії, мотивуючи тим, що при призначенні пенсії за віком не було враховано заробітну плату, яка отримана позивачем під час роботи в Алжирі, де він працював у Відкритому акціонерному товаристві «Закордонгеологія» в період з грудня 1982 року по грудень 1986 року, що підтверджується довідкою ВАТ «Зарубежгеология» від 19 лютого 2009 року за вих. №22.

15 листопада 2013 року Управління Пенсійного Фонду України у Дніпровському районі міста Києва листом (вих..№419/09/А-278) відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на те, що пенсійна справа ОСОБА_1 з 01 грудня 2013 року приведена у відповідність із зарахуванням заробітної плати позивача на підставі довідки від 20.02.2009 р. №21, що видана ВАТ «Зарубежгеология» за період з 01.01.1983 по 31.12.1986 р. та даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.10.2008 року, однак зарахувати заробіток в іноземній валюті відповідно до довідки від 19.02.2009 р. №22, що видана ВАТ «Зарубежгеология» за період з грудня 1982 р. по грудень 1986 року, не можливо, оскільки це не передбачено Законами України.

Відповідно до ч.1,4 та 5 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим законом на умовах, передбачених абз.1 цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно п. 2 ст. 41 зазначеного Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положенням про Порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. № 590 було встановлено, що в заробіток для нарахування пенсії включаються усі види заробітної плати, на які відповідно до діючих правил нараховуються страхові внески. У разі, коли страхові внески нараховуються на умовні суми заробітку, в середній заробіток для нарахування пенсії включаються ці умовні суми (п. 124). Цим же Положенням встановлено, що при визначенні середньомісячного заробітку робітників та службовців, які працювали в установах СРСР за кордоном або в міжнародних організаціях не враховується та частина заробітної плати, яка виплачувалась в іноземній валюті.

Однак, згідно ст. 72 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.

Таким чином, діюче законодавство в сфері пенсійного забезпечення головною умовою зарахування сум заробітку, отриманого позивачем за місцем постійної роботи за період з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року, включаючи період роботи за кордоном, ставить підтвердження факту сплати із заробітку позивача страхових внесків до страхових фондів.

Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, згідно довідки ВАТ «Зарубежгеология» від 19 лютого 2009 року за вих. №22, ОСОБА_1 працював у ВАТ «Зарубежгеология» з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року, знаходився у закордонному відрядженні в Алжирі, отримував заробіток в інвалютних рублях, відрахування в соцстрах СРСР проведені повністю зі всіх сум, довідка видана на підставі платіжних відомостей. (а.с.7)

Як слідує з листа - роз'яснення Зовнішекономбанку від 26.12.2001 року №6962/620303 відповідно до раніше діючих нормативних документів поточні рахунки радянських працівників, які працювали за кордоном у Зовнішекономбанку до 1993 року велись у інвалютних карбованцях, з умовним визначенням валюти внеску. Зачислення на рахунок здійснювалось на підставі платіжних доручень організацій, які направляли співробітників на роботу за кордон, суми вказувались також у інвалютних карбованцях. Інвалютні карбованці використовувались тільки у безготівкових рахунках і в цей, тобто до 1993 року, інвалютні карбованці обмінювались на радянські карбованці у відношенні 1:1 (а.с.25, т.1).

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» іноземна валюта це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Таке саме визначення іноземної валюти дає ч.4 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Як зазначено у п.42 Постанови Державного комітету СРСР з праці та соціальним питанням від 25.12.1974 №365, якою затверджено Правила про умови праці радянських працівників за кордоном, які діяли на той час та згідно яких на соціальне страхування працівників установ СРСР за кордоном, направлених з СРСР відповідні міністерства і відомства виплачують в СРСР у централізованому порядку страхові внески у процентах, встановлених Урядом СРСР від суми заробітної плати, яка виплачується вказаним працівникам у радянській та іноземній валюті.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у вищевказаний період, працюючи у ВАТ «Зарубежгеология» в період з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року перебував у закордонному відрядження в Алжирі, заробітну плату не одержував у іноземній валюті, оскільки інвалютний карбованець не є іноземною валютою.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 28.08.2009 р. № 15714/02-20 зазначено, що згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.09.2006 р. в аналогічній справі судом було визначено, що при встановленні розміру пенсії необхідно враховувати суму заробітної плати одержаної в іноземній валюті.

Така правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2014 року у справі №К/800/31300/13.

З урахуванням викладеного, суд критично відноситься до позиції Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про те, що обчислення пенсії із заробітку позивача за період роботи з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року з урахуванням заробітків, отриманих в іноземній валюті пенсійним законодавством не передбачене, оскільки ст.72-73 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за межами України для призначення (перерахунку) пенсії враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах. З положень цих норм випливає, що головною умовою врахування заробітку для призначення (перерахування) пенсії є відрахування страхових внесків із цих сум.

Згідно ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст. 35, ч.2 ст. 38, ч.3 ст. 42 і ч.5 ст. 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Перерахунок пенсії проводиться у строки, передбачені ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але не раніше звернення пенсіонера за таким перерахунком.

Таким чином, суд вважає, що в межах даного спору позивачем доведено факт порушення його прав на проведення перерахунку пенсії за віком, включаючи період роботи за кордоном з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року, а відновлення порушених прав позивача шляхом проведення перерахунку пенсії за віком має відбуватись з дати звернення позивача з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, тобто з 12 серпня 2013 року.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу Адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За нормою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, задовольняючи позов суд зобов'язує Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітної плати в інвалютних рублях, отриманої в період роботи у ВАТ «Зарубежгеология» з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року, включаючи період роботи за кордоном в Алжирі, виходячи з розрахунку середньомісячного заробітку за цей період, на підставі Довідки ВАТ «Зарубежгеология» від 19 лютого 2009 року за вих. №22, починаючи з 12 серпня 2013 року.

Відповідно до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 грн.08 коп., які споалчено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 40, 41, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 66, 72, 73 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ч.4 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.ст. 1, 2, 5, 11, 90, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітної плати в інвалютних рублях, отриманої в період роботи у ВАТ «Зарубежгеология» з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року, включаючи період роботи за кордоном в Алжирі, виходячи з розрахунку середньомісячного заробітку за цей період, на підставі Довідки ВАТ «Зарубежгеология» від 19 лютого 2009 року за вих. №22, починаючи з 12 серпня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 грн.08 коп.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я: