Рішення № 47933259, 29.07.2015, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/5/15-ц

Провадження № 2/743/38/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарях Коваль Т.С., Нерус Н.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Вербицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області - про визнання факту нікчемності заповіту,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання факту нікчемності заповіту своєї тітки - ОСОБА_6, котра на випадок власної смерті, розпорядилася належним їй майном на користь ОСОБА_3

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує, що заповіт від імені ОСОБА_6 складено і посвідчено 09.04.2012 року секретарем Вербицької сільської ради Ріпкинського району в порушення ст.1248 ЦК України, Закону України Про нотаріат, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, оскільки спадкодавець, страждаючи тяжкими захворюваннями, будучи інвалідом І групи, мала вади зору, внаслідок чого не могла самостійно прочитати і підписати заповіт.

Крім того, в 2012 році ОСОБА_6 тривалий час знаходилась в лікарні м.Чернігова, отже ОСОБА_1 має сумніви щодо дійсності волевиявлення тітки, спрямованого на складення заповіту, а не договору довічного утримання.

Як на окремі підстави визнання заповіту нікчемним, позивач посилається на порушення порядку посвідчення заповіту, його форми і змісту, а також строків внесення відомостей про посвідчення заповіту до Спадкового реєстру.

Під час судового розгляду до участі у справі в якості третьої особи, котра не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_7 державну нотаріальну контору.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві, додатково вказавши, що ОСОБА_6 за життя періодично зловживала алкогольними напоями, а відповідач ОСОБА_3, скориставшись довірою спадкодавця, без достатніх правових підтав, вчинила дії, спрямовані на заволодіння майном померлої.

Представник позивача також зазначив, що в тексті заповіту від 09.04.2012 року, відсутні відомості про складення його за місцем проживання спадкодавця; в оспорюваному документі відсутній власноручний запис ОСОБА_6 про те, що заповіт прочитано особисто нею вголос.

Крім того, висновком почеркознавчої експертизи підтверджується відмінність підписів від імені ОСОБА_6 в оспорюваному заповіті та заяві про скасування попереднього заповіту, складеного на користь ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позов не визнали, зазначивши, що вимоги ОСОБА_1 грунтуються на припущеннях, його доводи не відповідають фактичним обставинам справи. Незначні порушення, допущені посадовою особою органу місцевого самоврядування при посвідченні заповіту, не можуть бути підставою для визнання його нікчемним, оскільки сам документ відобразив дійсне волевиявлення ОСОБА_6

Крім того, спадкодавець, мала вищу освіту, тривалий час працювала на керівних посадах, отже нерозуміння нею різниці між заповітом і договором довічного утримання, виключається.

Представник відповідача також зазначив, що ОСОБА_6, незадовго до смерті, особисто повідомляла матері ОСОБА_1 про свій намір заповісти майно ОСОБА_3 і про вказану обставину позивач повідомив у заяві, поданій до суду.

Представник відповідача, в особі Вербицької сільської ради, в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що в заповіті відображено дійсне волевиявлення ОСОБА_6 стосовно розпорядження належним їй майном на користь ОСОБА_3 На момент вчинення нотаріальної дії, волевиявлення ОСОБА_6 було спрямовано саме на складання заповіту, а не укладення договору довічного утримання. Підстав вважати, що спадкодавець на момент вчинення нотаріальної дії не усвідомлювала значення своїх дій, не було. Станом на 09.04.2012 року ОСОБА_6 не мала вад зору, які б перешкоджали їй прочитати текст заповіту, оскільки вона користувалася стаціонарним і мобільним телефонами, читала газети. Упродовж останніх років родичі не відвідували ОСОБА_6 і догляд за нею здійснювала ОСОБА_3 Перед складенням заповіту спадкодавець зателефонувала ОСОБА_8, після чого остання приходила додому до ОСОБА_6, зясовувала волевиявлення останньої, однак текст заповіту складала в приміщенні сільської ради. ОСОБА_6 власноручно підписувала документ, перед цим прочитавши його, а також ставила підписи в журналі реєстрації нотаріальних дій. Крім того, вона також підписувала заяву про скасування попереднього заповіту на користь племінника ОСОБА_1, при цьому повідомивши, що матір позивача обізнана про її намір заповісти майно ОСОБА_3 Представник сільської ради зазначила, що за усталеною практикою, підписи осіб, до Журналу реєстрації нотаріальних дій, вносяться без їх розшифрування. Секретар сільської ради пояснила, що у звязку з неповним знанням нормативно-правових документів, вона не вказала, що оспорюваний заповіт складено за місцем проживання спадкодавця і не вносила до відповідного журналу відомостей про адресу вчинення дії, не зазначила, що здійснювала вихід до місця проживання ОСОБА_6, вказавши лише що заповіт посвідчено в с.Вербичі. ОСОБА_8 пояснила, що через власну недбалість, відомості про вчинення нотаріальної дії внесла до Спадкового реєстру вже після смерті ОСОБА_6 Підписи і записи в оспорюваному заповіті та Журналі реєстрації нотаріальних дій, були виконані ОСОБА_6 в один і той же день.

Представник Другої ОСОБА_7 державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, надіславши клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому вирішення спору відніс на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та заслухавши розяснення експерта, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6, доводилась єдинорідною сестрою ОСОБА_9, котра є матір»ю позивача.

23.04.2001 року секретарем Вербицької сільської ради Ріпкинського району посвідчено заповіт, згідно якого ОСОБА_6 розпорядилася власним майном на користь племінника - ОСОБА_1

Із вказаного документа вбачається, що на день посвідчення заповіту, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_6 була квартира АДРЕСА_1.

Витягом зі спадкового реєстру підтверджується, що заповіт ОСОБА_6 від 23.04.2001 року, був зареєстрований 04.10.2005 року, тобто також через тривалий час з моменту його посвідчення.

У період з 13.12.2013 року по 09.10.2014 року, ОСОБА_6 проживала в Чернігівському геріатричному пансіонаті.

Свідоцтвом про смерть серії І-ЕЛ № 242265 підтверджується, що ОСОБА_6 померла 09.10.2014 року в м.Чернігові.

Поховання ОСОБА_6 і повязані з цим витрати здійснювала матір позивача - ОСОБА_9

Вказані обставини були визнані сторонами, отже у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.

Рішенням Вербицької сільської ради № 67 від 29.12.2011 року підтверджується, що особою, відповідальною за вчинення нотаріальних дій в 2012 році, було визначено секретаря сільської ради - ОСОБА_5

З копії спадкової справи вбачається, що 17.10.2014 року до Другої ОСОБА_7 державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, звернулась сестра померлої - ОСОБА_9 і, того ж дня, з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся племінник померлої - ОСОБА_1

На час судового розгляду ОСОБА_3 не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вказавши що не вчинила відповідної дії у звязку з оспорюванням заповіту родичами ОСОБА_6

В той же час, ОСОБА_3 не подавала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2012 року секретарем Вербицької сільської ради посвідчено заповіт, за умовами якого ОСОБА_6, на випадок своєї смерті, розпорядилася власним майном на користь ОСОБА_3

Вказаний заповіт було внесено до Спадкового реєстру 15.10.2014 року. 09.04.2012 року ОСОБА_10, своєю заявою, також посвідченою секретарем сільської ради, скасувала попередній заповіт, складений нею на користь племінника ОСОБА_1 Частинами 1, 2 ст.1254 ЦК України передбачено, що заповідач має право скасувати заповіт, а заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній.

У відповідності до ч.1 ст.1257 ЦК України, заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Зі змісту позовної заяви та пояснень учасників судового розгляду вбачається, що за життя ОСОБА_6, перебуваючи в лікарняному закладі, повідомила своїй сестрі ОСОБА_9 про намір розпорядитися майном на користь ОСОБА_3, так як остання взяла на себе обов»язок здійснювати догляд за спадкодавцем.

Під час судового розгляду сторони не ставили під сумнів здатність ОСОБА_6, станом на 09.04.2012 року, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Сестра померлої та позивач не зверталися до правоохоронних органів із заявами про перевірку можливих порушень закону, допущених посадовими особами Вербицької сільської ради та ОСОБА_3, при посвідченні заповіту ОСОБА_6

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показав, він займає посаду Вербицького сільського голови, тривалий час знає ОСОБА_6, котра з 1985 року очолювала парторганізацію колгоспу ім.Куйбишева та вподальшому займала посаду заступника голови колгоспу. Свідок проживав із ОСОБА_6 на одній вулиці, майже щодня її бачив, неодноразово відвозив до ОСОБА_7 обласної лікарні та надавав допомогу у влаштуванні до геріатричного центру. ОСОБА_11 був обізнаний про те, що ОСОБА_3 здійснювала догляд за ОСОБА_6, оскільки родичів померлої, в тому числі племінника ОСОБА_1, не бачив в с.Вербичі з 2002 року. Свідок вказує, що поміщення ОСОБА_6 до геріатричного центру, остання ініціювала сама, оскільки в неї був перелом ноги і вона хворіла на цукровий діабет. Психічних і поведінкових розладів, а також шкідливих звичок у ОСОБА_6 не було. ОСОБА_11 не бачив, щоб ОСОБА_6 користувалась окулярами. Спадкодавець, звертаючись до сільського голови, використовувала мобільний телефон. Свідок вказує, що знав про намір ОСОБА_6 розпорядитися своїм майном на користь ОСОБА_3, однак не втручався в порядок вчинення нотаріальних дій секретарем сільської ради.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона і ОСОБА_6 являються єдинорідними сестрами і остання склала заповіт на користь свого племінника ОСОБА_1 Свідок відвідувала ОСОБА_6 за місцем проживання, в лікарні та геріатричному центрі, а також здійснила поховання сестри в м.Чернігові Про наявність заповіту на користь ОСОБА_3, свідок дізналася вже після смерті сестри. Рідкі відвідування сестри в с.Вербичі свідок пояснила необхідністю здійснювати догляд за власним чоловіком, який тяжко хворів та помер в 1994 році. Крім того, ОСОБА_9 показала, що за життя її сестра зловживала алкогольними напоями і цим могла скористатися ОСОБА_3 у власних інтересах. В той же час, у встановленому порядку ОСОБА_6 не визнавалась недієздатною, обмежено дієздатною, не лікувалася від алкоголізму і над нею не встановлювались опіка або піклування. На час перебування в лікарняних закладах догляд за домоволодінням ОСОБА_6 здійснювали сторонні люди за плату, про що свідку повідомляла сама спадкодавець. Позивач ОСОБА_1 відвідував тітку з періодичністю один раз на рік, в тому числі під час перебування її в ОСОБА_7 обласній лікарні.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що вона доводиться племінницею померлій ОСОБА_6 та сестрою позивачеві ОСОБА_1 Свідок перебувала в приязних відносинах із ОСОБА_6, але у зв»язку з тим, що тривалий час проживала поза межами м.Чернігова, спілкувалася з тіткою переважно по телефону. ОСОБА_12 відвідувала тітку в лікарні та геріатричному центрі. Востаннє в с.Вербичі ОСОБА_12 була в 2009 році. ОСОБА_6 проживала одна, відрізнялася різким, владним та дратівливим характером, підтримувала відносини з рядом посадових осіб. Про існування заповіту на користь ОСОБА_3 свідок дізналася після смерті ОСОБА_6 від секретаря сільської ради та ОСОБА_3 В той же час, 12.10.2014 року коли ОСОБА_12 отримала в нотаріальній конторі виписку зі спадкового реєстру, відомості про вчинення оспорюваного заповіту там були відсутні. Під час роботи в місцевому сільськогосподарському товаристві мали місце випадки зловживання ОСОБА_6 алкогольними напоями, а при відвідуванні її в геріатричному центрі, зі слів персоналу ОСОБА_12 стало відомо, що тітка не може самостійно читати. Про свій намір вчинити заповіт на користь ОСОБА_3, спадкодавець свідкові не повідомляла. В той же час, перебуваючи в с.Вербичі свідок бачила, як тітка показувала заповіт вчинений на користь ОСОБА_1 Вказаний документ було виконано на спеціально захищеному бланку блакитного кольору, який містив голограми. Певний час ОСОБА_12 і ОСОБА_6 не спілкувалися, так як остання висловила намір подарувати племінниці свою квартиру в м.Чернігові, однак не зробила цього, і вказаним житлом, за невідомих обставин, заволоділи сторонні особи. Основною причиною того, що тітка була поміщена до геріатричного центру, було її небажання обтяжувати родичів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала, що знала ОСОБА_6 тривалий час, працюючи ветеринаром в місцевому сільгосппідприємстві, перебувала у приязних відносинах з останньою та відвідувала її за місцем проживання після виходу на пенсію. Свідок знала, що у ОСОБА_6 є рідна сетра і племінник, які проживали в м.Чернігові. Однак вказані особи перестали приїздити до спадкодавця після припинення нею трудової діяльності. ОСОБА_13 відомо, що ОСОБА_3 відвідувала ОСОБА_6 в лікарняних закладах та доглядала за місцем проживання. Під час роботи в колгоспі мали місце випадки вживання ОСОБА_6 алкогольних напоїв, однак це було повязано з посадою яку вона займала та специфікою виконуваної роботи. За життя ОСОБА_6 повідомляла ОСОБА_13 про намір скласти заповіт на користь ОСОБА_3 ОСОБА_11 зору спадкодавець не мала.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона знала ОСОБА_6 з 2002 року та була обізнана про факт надання останній допомоги сімєю ОСОБА_3 Свідку відомо, що сестра ОСОБА_6 відвідувала її в с.Вербичі в 2004-2005 роках. Останні 2-3 роки життя ОСОБА_6 не вживала алкогольних напоїв у звязку із захворюванням на цукровий діабет та не скаржилася на вади зору. Свідок обізнана про те, що ОСОБА_6, в переіод між лікуванням, знаходячись в с.Вербичі, викликала до себе секретаря сільської ради, з метою укладення заповіту на користь ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що знав ОСОБА_6 по спільній трудовій діяльності в колгоспі ім.Куйбишева з 1987 року, де вона входила до складу правління. ОСОБА_15 знає сестру і племінницю ОСОБА_6, котрим остання надавала матеріальну допомогу. Свідку відомо, що ОСОБА_6 мала у власності квартиру і дачу в м.Чернігові. Після припинення роботи в сільськогосподарському підприємстві, родичі ОСОБА_6 перестали її відвідувати.

З тексту оспорюваного заповіту вбачається, що він посвідчений секретарем Вербицької сільської ради 09.04.2012 року. В заповіті міститься відмітка про те, що він підписаний ОСОБА_6 в присутності уповноваженої особи органу місцевого самоврядування, особа заповідача встановлена, дієздатність перевірена.

Секретарем сільської ради заповіт від 09.04.2012 року, того ж дня був зареєстрований у реєстрі за № 5, а зі спадкодавця було стягнуто держмито в розмірі 85 коп.

Витягом зі Спадкового реєстру підтверджується, що заповіт ОСОБА_6, був посвідчений 09.04.2012 року та внесений до реєстру нотаріальних дій за № 05.

В судовому засіданні було оглянуто реєстр нотаріальних дій Вербицької сільської ради за 2012-2014 роки. Вказаний реєстр належним чином пронумерований, прошитий, скріплений печаткою і вівся безперервно.

Під № 06 в реєстрі міститься засвідчувальний запис про те, що 09.04.2012 року справжність підпису ОСОБА_6 на заяві про скасування заповіту на користь ОСОБА_1 підтверджено.

Крім того, на відповідній сторінці реєстру містяться записи про вчинення нотаріальних дій іншими особами вже після 09.04.2012 року.

Довідкою МСЕК серії МСЕ-ЧНВ № 095213 від 11.05.2005 року підтверджується, що ОСОБА_6 безстроково було встановлено І групу інвалідності внаслідок загального захворювання.

З витягу-епікризу медичної карти № 6267 стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_6 перебувала на лікуванні в ендокринологічному відділенні КЛПЗ «ОСОБА_7 обласна лікарня» у період з 10.04.2012 року по 23.04.2012 року.

Витягом-епікризом з медичної карти № 8276/8887 стаціонарного хворого вбачається, що ОСОБА_6, у перірод з 15.05.2013 року по 13.06.2013 року, перебувала на лікуванні в ревматологічному відділенні КЛПЗ «ОСОБА_7 обласна лікарня». У вказаному документі міститься запис лікаря-окуліста про те, що у ОСОБА_6 зір був збережений.

Копії вказаних документів були додані ОСОБА_1 до позовної заяви і сторони в судовому засіданні не ставили питання про достовірність викладеної в них інформації, в тому числі збереження зору у ОСОБА_6

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 621-624/15-24 від 14.05.2015 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_6 в графі № 7 Реєстру нотаріальних дій Вербицької сільської ради за №№ 5, 6 від 09.04.2012 року, підписи та записи на заповіті, зареєстрованому в реєстрі під № 5 від 09.04.2012 року та заяві про скасування заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 6 від 09.04.2012 року, виконані рукописним способом пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

Підписи від імені ОСОБА_6 в заповіті, зареєстрованому в реєстрі під № 5 від 09.04.2012 року та заяві про скасування заповіту, зареєстрованої в реєстрі за № 6 від 09.04.2012 року, виконані однією особою.

Рукописні записи ОСОБА_6Я. в заповіті, зареєстрованому в реєстрі під № 5 від 09.04.2012 року та заяві про скасування заповіту, зареєстрованої в в реєстрі за № 6 від 09.04.2012 року, виконані однією особою.

Встановити, чи виконані однією особою підписи від імені ОСОБА_6 на заповіті, зареєстрованому в реєстрі під № 5 від 09.04.2012 року і заяві про скасування заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 6 від 09.04.2012 року, та підписи від імені ОСОБА_6 в графі № 7 Реєстру нотаріальних дій Вербицької сільської ради за №№ 5, 6 від 09.04.2012 року, не виявилося можливим через наявність як збіжних так і відмінних ознак та недостатністю графічного матеріалу та простоту будови їх елементів.

Встановити, чи виконані підписи від імені ОСОБА_6 в графі № 7 Реєстру нотаріальних дій Вербицької сільської ради за №№ 5, 6 від 09.04.2012 року, підписи та записи на заповіті, зареєстрованому в реєстрі за № 6 від від 09.04.2012 року, в звичайних умовах, чи почерком, який змінився під впливом незручної пози або незвичайного внутрішнього стану, зокрема алкогольного або наркотичного спяніння чи захворювання, неможливо у звязку з тим, що не було встановлено, чи саме ОСОБА_6 або іншою особою виконано відповідні написи та через відсутність порівняльних зразків підпису та почерку даної особи.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_16 роз»яснила, що підписи і записи на заяві про скасування попереднього заповіту, та заповіті законність якого оспорюється, виконано однією і тією ж особою. Встановити чи виконані всі інші підписи одінією і тією ж особою неможливо, через наявність як співпадаючих, так і неспівпадаючих ознак почерку, а також через недостатню кількість порівняльних зразків та вільних зразків почерку ОСОБА_6

При цьому експерт зазначила, що дати однозначну відповідь на поставлені питання, можливо за умови призначення додаткової експертизи та надання для дослідження вільних зразків почерку особи, за останні три роки, у кількості не менш ніж дванадцять екземплярів. Крім того, експерт зазначила, що виявлені відмінності в досліджуваних записах можуть залежати від різних факторів (хвилювання, хвороби, незручної пози).

В судовому засіданні представник позивача змінив свою позицію стосовно можливості призначення додаткової експертизи та заперечував щодо її призначення.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 1247 ЦК України визначено загальні вимоги до форми заповіту, зокрема його письмову форму; зазначення місця та часу складення; необхідності особистого підписання документа заповідачем.

У випадку неможливості особисто підписати заповіту спадкодавцем, він підписується в порядку, визначеному ч.4 ст.207 ЦК України, тобто іншою особою, підпис якої може бути посвідчено особою, котра має право на вчинення нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Статтею 1248 ЦК України визначено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Нотаріус може, на прохання особи, записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

В такому випадку заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.

Закон не містить прямих застережень про те, що у випадку виготовлення тексту заповіту не спадкодавцем, останній має внести до нього власноручний запис про те, що заповіт прочитаний ним вголос і особисто підписаний.

Частиною 2 ст.1257 ЦК України передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що станом на 09.04.2012 року, ОСОБА_6 мала необхідний обсяг цивільної дієздатності; її волевиявлення було вільним і спрямованим на складення заповіту на користь ОСОБА_3; заповіт було складено уповноваженою на те особою та у визначеній законом формі.

Суд вважає, що окремі порушення, допущені секретарем Вербицької сільської ради, які виразились у незазначенні точного місця складення заповіту, несвоєчасного внесення відомостей про нього до Спадкового реєстру, а також неналежне ведення реєстру нотаріальних дій, не може бути підставою для визнання нікчемним самого правочину.

Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в тій їх частині, що ОСОБА_3 зловживаючи довірою ОСОБА_6, вчинила дії спрямовані на заволодіння майном останньої.

Покази вказаних свідків суперечать обставинам справи та змісту позовної заяви.

Так, позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду зазначив, що ОСОБА_6 повідомляла його матері про намір розпорядитися майном на користь ОСОБА_3 В той же час, у судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що перебуваючи в лікарняних закладах м.Чернігова та геріатричному центрі, її сестра не висловлювала такого наміру.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що текст заповіту, складеного ОСОБА_6 на користь її брата, був надрукований на спеціальному бланку блакитного кольору та містив голограми.

Вказані покази також суперечать обставинам справи, оскільки первісний заповіт, складений на імя позивача та посвідчений секретарем Вербицької сільської ради 23.04.2001 року, було надруковано на аркуші паперу формату А4.

Крім того, чинними нормативно-правовими актами взагалі не передбачено, що тексти заповітів виготовляються на спеціальних бланках, котрі мають відповідні ступені захисту.

Суд враховує, що свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_12 є особами, заінтересованими в результатах розгляду справи, оскільки вони є близькими родичами позивача.

Поряд з цим, пояснення секретаря Вербицької сільської ради, в тій їх частині, що за усталеною практикою в реєстрі нотаріальних дій проставляється лише підпис спадкодавця, без його розшифрування, узгоджується з матеріалами справи.

Так, з оглянутого в судовому засіданні реєстру вбачається, що підписи інших осіб, які вчинили нотаріальні дії, внесено без розшифрування їх прізвищ.

Виходячи з презумпції правочину, суд вважає, що складання та посвідчення заповіту вцілому відповідало вимогам ст.ст.1247- 1248 ЦК України.

За наведених обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати, які складаються з судового збору, в розмірі 243 грн. 60 коп. та витрат на проведення почеркознавчої експертизи, в розмірі 1180 грн. 80 коп., необхідно віднести на рахунок позивача.

Крім того, на підставі ст.86 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підлягають стягненню 492 грн. витрат на залучення в судове засідання експерта, за клопотанням представника позивача.

Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 - про визнання факту нікчемності заповіту складеного і посвідченого 09.04.2012 року секретарем Вербицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 5 - відмовити.

Сплачений судовий збір, у розмірі 243 грн. 60 коп. та витрати на проведення почеркознавчої експертизи, в розмірі 1180 грн. 80 коп., віднести на рахунок позивача. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 02883096, р/р 31254201109135 в ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, в якості відшкодування витрат на залучення експерта, 492 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено 03.08.2015 року.

Суддя Є.А. Жовток