Рішення № 47929523, 29.07.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа номер 667/11389/13-ц Головуючий в І інстанції: Котьо І.В.

Номер провадження №22ц-791/1985/2015 Доповідач: Полікарпова О.М.

Категорія: 5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року липня місяця 29 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1СуддівОСОБА_2 ОСОБА_3При секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та апеляційною скаргоюОСОБА_6 яка діє від імені ОСОБА_7на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 травня 2015 рокуу справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що з 21 травня 2005 року проживала з відповідачем однією сімєю без реєстрації шлюбу, а 30 червня 2007 року між ними було зареєстровано шлюб. За час перебування в шлюбі ними придбано рухоме та нерухоме майно, яке є їх спільною сумісною власністю, а саме : автомобіль Ford C-Max вартістю 80000 грн., житловий будинок № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні зареєстрований на імя відповідача вартістю 25784 грн., земельну ділянку зареєстровану на імя відповідача , яка розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52 вартістю 53775 грн., на цій земельній ділянці звели незакінчений будівництвом та не уведений в експлуатацію двоповерховий житловий будинок із огорожею вартістю 291979 грн.

Крім того, вони разом заощадили грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих на імя відповідача в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в сумі близько 30000 доларів США, придбали меблі та техніку, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. 2-га Цюрупинська, 7, а саме: меблі в кабінеті вартістю 11775 грн., комод вартістю 545 грн., диван «Мері» вартістю 1450 грн., мультимедійний руль Logitech MOMO USB вартістю 723 грн., телевізор LG вартістю 3000 грн. і телевізор Samsung вартістю 5000 грн.

Просила суд поділити майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля Ford C-Max вартістю 40000 грн. та стягнути з відповідача на її користь половину вартості автомобіля; на 1/2 частину житлового будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні; на 1/2 частину земельної ділянки розташованої за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52; на 1/2 частину матеріалів, обладнання, майна, які були використані в процесі будівництва двоповерхового житлового будинку та огорожі на земельній ділянці розташованій за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52, 1/2 частину грошових коштів, що знаходяться на рахунках, відкритих на імя відповідача в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» станом на 07 жовтня 2013 року, а також на майно, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. 2-га Цюрупинська, 7, а саме: меблі в кабінеті вартістю 11775 грн., комод вартістю 545 грн., диван «Мері» вартістю 1450 грн., мультимедійний руль Logitech MOMO USB вартістю 723 грн., телевізор LG вартістю 3000 грн. і телевізор Samsung вартістю 5000 грн.

Позовні вимоги про поділ вкладу ухвалою суду залишені без розгляду.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 травня 2015 рокупозов задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в період з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 року без реєстрації шлюбу.

Поділено майно, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0.15га, кадастровий номер 6520355100:01:111:0001, яка розташована за адресою : Херсонська область , Білозерський район , смт. Білозерка , вул. Білозерська , 52,

- комод вартістю 545 грн., диван «Мері» вартістю 1450 грн.

визнано за ОСОБА_7 право власності на :

- меблі в кабінеті вартістю 11775 грн.,

- меблі для кухні вартістю 29424 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за перевищення вартості рухомого майна в розмірі 19602 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля НОМЕР_1 в розмірі 111328,89 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/2 частини будівельних матеріалів, обладнання, які було використано при будівництві житлового будинку, розташованого за адресою : Херсонська область , Білозерський район , смт. Білозерка , вул. Білозерська , 52 в розмірі 91719.5 грн.

В задоволені іншої частини позову ОСОБА_5 відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка діє від імені ОСОБА_7 подали на нього апеляційні скарги. Апелянти посилаються на неправильну оцінку судом обставин у справі та неправильне застосування норм процесуального і матеріального права. При цьому ОСОБА_5 заперечує проти того, що судом безпідставно не визнано спільним майном подружжя будинок, що знаходиться по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні, а відповідач заперечує проти встановлення судом факту спільного проживання їх з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, а також проти визнання спільним майном подружжя земельної ділянки та розташованого на ній недобудованого житлового будинку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_6, яка діє від імені ОСОБА_7підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5 в частині визнання будинку № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні спільною сумісною власністю подружжя, суд першої інстанції виходив з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2014 року, якою визначено, що за рахунок робіт по реконструкції , розширенню та капітальному ремонту вартість будинку збільшилась на 16,8% і це збільшення не можна вважати істотним. Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на житловий будинок № 7 по вул. 2-га Цюрупинська в м. Херсоні перейшло до ОСОБА_7С за договором довічного утримання укладеного 27 квітня 2004 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7

Рішенням виконкому Комсомольської районної в м. Херсоні ради № 57 від 11 квітня 2008 року узаконено самовільно збудовані ОСОБА_7 будівлі, а саме : добудову до житлового будинку розміром 4.2х3.27 м. та переобладнане приміщення 1-3 площею 10.1 м.кв. із жилого в кухню. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2014 року, ремонтні та будівельні роботи в будинку проводились у період з 2004 по 2009 рік, внаслідок цих робіт вартість будинку могла збільшитись на 83066 грн., а загальна вартість ремонтно-будівельних робіт, які було визначено без огляду приміщень будинку можуть становити 70477 грн.

Відповідно до розяснень п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте до шлюбу, або за час шлюбу, але за кошти, що належали одному з подружжя особисто.

Доводи апелянта про те, що експертом зроблено висновок без огляду приміщень зсередини не спростовують висновок суду.

З висновку експерта (а.с.176) вбачається, що під час дослідження було використано технічна документація БТІ, в якій відображені плани приміщень на 2004 рік та на 2013 рік, договірні та платіжні документи, що свідчать про обєм і вартість проведених в будинку робіт. Зокрема враховано:

- демонтаж перегородки між приміщеннями 1-2 та 1-3 та утворення єдиного приміщення житлової кімнати 1-1 площею 20,7 м2. з демонтуванням печі.

- демонтаж перегородки між приміщеннями 1-6 та 1-7 та утворення єдиного приміщення кухні 1-3 площею 20,5 м2.

- демонтаж перегородки між приміщеннями І та ІІ та утворення єдиного приміщення І площею 13,0 м2.

- виконання дверного прорізу в приміщення І.

- зведення конструкції прибудови літ. «а1». Рік побудови у матеріалах БТІ зазначено як 2007 рік.

Апелянт не посилається на конкретні переобладнання, які, на його думку, не враховані експертом в експертному висновку, а тому його твердження про те, що вартість будинку була б значно більшою, якби експерт оглянув будинок зсередини є необґрунтованими.

Також апелянт заперечувала проти проведення повторної експертизи, що є підставою для висновку про недоведеність позивачем позовної вимоги

Щодо апеляційної скарги, яку подала представник відповідача, то вона підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, яким визнано спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку та незакінчений будівництвом будинок, що знаходяться за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка , вул. Білозерська.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 30 червня 2007 року сторони 07 червня 2007 року зареєстрували шлюб Антонівською селищною радою міста Херсона Херсонської області, який за рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2013 року, що набрало законної сили 14 грудня 2013 року , було розірвано.

Згідно договору купівлі-продажу від 05 грудня 2011 року ОСОБА_7, зі згоди ОСОБА_5 придбав земельну ділянку площею 0.15 га, яка розташована за адресою: смт. Білозерка, вул. Білозерська, 52 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказаний правочин було посвідчено в нотаріальному порядку і зареєстрований у Державному реєстрі правочинів (а.с.13)

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2014 року підтверджується обсяг і вартість будівельних матеріалів, які були використані у будівництві будинку за адресою: вул. Білозерська, 52 у смт. Білозерка, яка становить 183439 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 125 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення, а за ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Із матеріалів справи вбачається (т.1,а.с.13) що договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений нотаріально та зареєстрований нотаріусом у в Державному реєстрі правочинів відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» у редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважаться набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що земельна ділянка є власністю подружжя з моменту її набуття, оскільки договір купівлі-продажу укладено з додержанням вимог закону, він не визнаний недійсним і не є нікчемним.

Доводи апелянта в цій частині зводяться до його субєктивного трактування норми матеріального права і не свідчать про незаконність ухваленого судом рішення.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта в частині неправильного визначення судом вартості будівельних матеріалів, використаних при будівництві жилого будинку по вул. Білозерській, 52 в смт. Білозерка, оскільки ця вартість визначена експертизою, яка, на думку колегії суддів, є належним доказом.

Експертом враховано будівельні матеріали, вироби та конструкції, які використані в будівництві. Визначені експертом обсяги будівельних робіт відповідають обсягам, вказаним у локальному кошторисі. Експерт розрахунковим шляхом із застосуваннями програмного комплексу «Будівельні технології кошторис» визначив вартість будівельних матеріалів, використаних при будівництві вищевказаного будинку у нині діючих цінах на будівельні матеріали, рівень цін відповідає рекомендованим Держбудом України поточним цінам станом на 1 квітня 2014 року. Перелік та норми витрат будівельних матеріалів взято за будівельними нормами.

Жодна із сторін не заперечувала висновок експертизи під час розгляду справи в суді першої інстанції. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду в частині розміру відшкодування позивачці вартості будівельних матеріалів, використаних у будівництві.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо встановлення факту проживання з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 рокуоднією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Згідно з положеннями ст.74 СК України та розясненнями п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 року № 11, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі і між ним склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Зокрема, обов'язковому встановленню та доказуванню підлягають факти придбання одним з подружжя майна під час спільного чи окремого проживання незалежно від реєстрації чи розірвання шлюбу, обсяг спірного майна, обсяг трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох при створенні спільної власності подружжя та, залежно від установленого, розмір часток подружжя у спільній сумісній власності.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання факту проживання однією сімю без реєстрації шлюбу в період з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 року виходив виключно з показів свідків.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що є ознаками сім`ї.

Факт спільного проживання сторін однією сім'єю чи відсутність такого доводиться сторонами належними доказами та поясненнями свідків.

Проте показання свідків у справі не дають підстав для висновку про спільне проживання сторін, яке пов'язано спільним побутом .

Встановлені судом першої інстанції обставини з показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відносно проживання однією сімю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 неможна вважати достатніми доказами для встановлення зазначеного факту, оскільки з них неможливо зробити висновку про наявність між ними усталених відносин, притаманних шлюбу, а саме, ведення спільного господарства у період з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 рік, існування між сторонами взаємних обовязків і т.і.

Всі інші доводи та пояснення позивача без наявності інших допустимих та належних доказів не можуть прийматися судом як належний доказ саме факту проживання однією сім'єю , ведення спільного господарства, наявності спільного сімейного бюджету, тобто саме тих ознак, які притаманні поняттю «сім`я» з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновку суду в цій частині

З огляду на викладене, рішення суду у зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст.304,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 яка діє від імені ОСОБА_7задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 травня 2015 року в частині встановлення факту спільного проживання в період з 21 травня 2005 року до 30 червня 2007 року без реєстрації шлюбу скасувати і ухвалити нове, якім в задоволені цієї вимоги відмовити.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: