Рішення № 479239, 07.02.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2007 р.

Справа № 5/382-5132

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер Аудит", вул. Південна, 23, м.Тернопіль, 46027

до Державного підприємства Тернопільського державного заводу по виробництву м’ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728

За участю представників сторін:

Позивача: представник Колодій С.Б. - представник, довіреність від 09.01.07 р.

Відповідача: Гнатів С.В. –заст. директора (дор. від 24.01.2007р.)

Суть справи :

В розпочатому судовому засіданні 24.01.2007р. представникам сторін роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тер Аудит" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Державного підприємства Тернопільського державного заводу по виробництву м’ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод" 27096,00грн., із них: 4500,00грн. заборгованості за надані послуги на виконання договору інформаційного обслуговування з фінансово-методичного забезпечення виробництва від 02.01.2003р. та 22596,00грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судовому засіданні 24.01.2007 року позовні вимоги в частині стягнення боргу визнав повністю.

За згодою сторін в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва з 24.01.2007р. по 11год. 30хв. 07.02.2007р.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.2007р. не з’явився.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Між сторонами 02.01.2003р. було укладено договір інформаційного обслуговування з фінансово-методичного забезпечення виробництва, (далі - договір), згідно з умовами якого Замовник (відповідач по справі) доручив, а Виконавець (позивач по справі) прийняв на себе зобов’язання виконання інформаційного обслуговування з фінансово-методичного забезпечення та податкового консультування процесу управління (п.1.1. договору), Замовник зобов’язався оплатити роботу останнього в розміри і строки, передбачені в р.3 договору (п.2.2.1. договору), при цьому прийняття робіт здійснюється щомісячно на підставі актів прийняття-передачі закінчених робіт, які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.1. договору оплата робіт за місяць провадиться Замовником в сумі 300,00грн. (без ПДВ) на підставі рахунку, який передається Виконавцем Замовнику до 06 числа місяця, який підлягає оплаті, при цьому розрахунки за виконану роботу провадяться Замовником до 10 числа місяця, який підлягає оплаті, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця чи готівкою (п.3.2 договору).

Відповідно до вимог ст.161 ЦК Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин, ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Як слідує з матеріалів справи, а саме: рахунків про оплату робіт, актів здачі-прийомки виконаних робіт за кожний місяць починаючи з січня 2005 року і закінчуючи березнем 2006 року, позивачем на виконання умов договору в період з січня 2005 року по березень 2006 року виконувалися роботи по інформаційному обслуговуванню з фінансово-методичного забезпечення виробництва підприємства відповідача на загальну суму 4500,00грн.;

Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов’язань щодо оплати виконаних згідно договору робіт за період з січня 2005 року по березень 2006 року не виконав, і на день заявлення позову за ним рахується борг в сумі 4500,00грн.

Відповідач на день розгляду справи не надав суду будь-яких даних, які б свідчили про оплату виконаних позивачем робіт за період з січня 2005 року по березень 2006 року, тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 4500,00грн.

Враховуючи, що згідно ст.161 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин та ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим відповідач повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.3.2), з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, а також вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України у вигляді сплати пені в сумі 377грн.26коп.

Позов в частині стягнення 22218грн.74коп. пені задоволенню не підлягає, оскільки пеня в цій частині нарахована без врахування вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” , ч.2 ст.343 та ч.6ст.232 Господарського кодексу України

При таких обставинах позов в частині стягнення 4500грн.00коп. боргу та 377грн.26коп. пені підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і по суті не оспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, код 05453500, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер Аудит", вул. Південна, 23, м.Тернопіль, код 21141644 - 4500грн.00коп. боргу, 377грн.26коп. пені, 48грн.77коп. витрат по сплаті державного мита, 21грн.24коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя