Ухвала суду № 47914322, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/8746/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Кочана В.М., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (далі - УПФУ в Суворовському районі м. Одеси) про визнання незаконним та нечинним акту, скасування наказів,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, про визнання незаконним акту службового розслідування, скасування наказу про результати його проведення та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування вимог зазначала, що з 2002 року працювала на різних посадах в органах Пенсійного фонду України, а з 19 грудня 2011 року - начальником відділу з призначення пенсій УПФУ в Суворовському районі м. Одеси. Вказує, що у травні 2013 року відносно неї відповідачем проведено службове розслідування, за результатами якого, УПФУ в Суворовському районі м. Одеси видало наказ від 05 липня 2013 року №4-с, яким ОСОБА_4 попереджено про неповну службову відповідність. Посилаючись на те, що службове розслідування проведено відповідачем за відсутності законних підстав, просила суд, визнати незаконним акт службового розслідування від 25 червня 2013 року та скасувати накази від 05 липня 2013 року №299 «Про результати службового розслідування» та від 05 липня 2013 року №4-с «Про попередження ОСОБА_4 про неповну службову відповідність».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року позов задоволено. Визнано незаконним акт службового розслідування стосовно державного службовця ОСОБА_4 від 25 червня 2013 року №2 та скасовано накази УПФУ в Суворовському районі м. Одеси від 05 липня 2013 року №299 «Про результати службового розслідування» та від 05 липня 2013 року №4-с «Про попередження ОСОБА_4 про неповну службову відповідність».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Порядок проведення службового розслідування). Зазначає, що суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки обставинам справи та наданим доказам, оскільки лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 вересня 2002 року № 12/1592 (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) має рекомендаційний характер та втратив чинність.

УПФУ в Суворовському районі м. Одеси у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що з 11 травня 2011 року ОСОБА_4 працювала заступником, а з 19 грудня 2011 року - начальником відділу з призначення пенсій УПФУ в Суворовському районі м. Одеси.

Згідно з наказом від 05 липня 2013 року №4-с позивача попереджено про неповну службову відповідність за неналежне виконання доручень та розпоряджень ГУ ПФУ в Одеській області, а саме листа від 29 вересня 2002 року №12/1592 щодо проведення обов'язкових зустрічних перевірок при призначенні пенсій на пільгових умовах.

Підставою для притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності стало те, що у березні 2013 року прокуратура Суворовського району м. Одеси звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області з проханням провести службову перевірку по факту свідчень позивача у кримінальній справі № 060201000050 щодо відсутності обов'язку у спеціалістів органів Пенсійного фонду проводити зустрічні звірки у разі призначення пенсій за Списками №1 та №2 та перевіряти правомірність видачі довідок про призначення пільгової пенсії у 2003-2004 роках (а.с. 12).

На виконання вимог прокуратури, 29 травня 2013 року ГУ ПФУ в Одеській області направило до УПФУ в Суворовському районі м. Одеси лист № 4276/04 про необхідність провести службове розслідування за цим фактом, зокрема, перевірити пенсійні страви 2003-2004 років щодо наявності у них актів зустрічних перевірок та, у випадку відсутності таких актів, витребувати у ОСОБА_4 пояснення щодо неналежного контролю за веденням пенсійних справ під час інвентаризації у 2011-2012 роках та невиконання листа ГУ ПФУ в Одеській області від 26 лютого 2002 року №12/1592, яким передбачено обов'язкове проведення зустрічної перевірки фактів роботи в шкідливих умовах під час призначення пенсій на пільгових умовах за Списками №1 та №2 (а.с. 52).

При проведенні службового розслідування було встановлено, що позивач знала про лист ГУ ПФУ в Одеській області від 26 лютого 2002 року №12/1592, у своїх поясненнях зазначила, що з 01 лютого 2002 року спеціалістами відділу неодноразово проводились зустрічні звірки у разі призначення пенсій за Списками №1 та №2 і у кримінальній справі №42013170040000009, порушеної стосовно колишнього працівника органів пенсійного фонду ОСОБА_5 вона надала свідчення про обов'язковість проведення таких перевірок. Проте, у кримінальні справі № 060201000050 позивач категорично заперечила факт необхідності проведення таких перевірок у 2003-2004 роках.

За результатами цього розслідування 25 червня 2013 року складено акт №2, на підставі якого 05 липня 2013 року начальником УПФУ в Суворовському районі м. Одеси видано накази від №299 «Про результати службового розслідування» та №4-с «Про попередження ОСОБА_4 про неповну службову відповідність».

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначені Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII), відповідно до статей 9, 30 якого, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та КЗпП України.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 3723-XII до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися і заходи дисциплінарного впливу.

У частині 2 статті 14 Закону № 3723-XII законодавець визначив ще два додаткові заходи дисциплінарного впливу для державних службовців, вказавши, що крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України (стаття 147 КЗпП), можуть застосовуватися попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення визначений статтею 149 КЗпП України, згідно з частиною 2 якої, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, а при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина 3 статті 149 КЗпП України).

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання службових обов'язків, порушення трудової дисципліни. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення. Вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

За приписами пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування.

При цьому, рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа (пункт 2 цього Порядку) і за результатами службового розслідування члени комісії складають акт (пункт 8 Порядку проведення службового розслідування).

Водночас, акт службового розслідування не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, через відсутність права, що підлягає судовому захисту. Акт службового розслідування є носієм доказової інформації про виявлені недоліки в роботі державного службовця, неналежне виконання ним службових обов'язків, тощо. Тобто документом, на підставі якого, керівником приймається відповідне рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу до працівника, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій УПФУ в Суворовському районі м. Одеси щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Як встановлено апеляційним судом і як видно із змісту наказів УПФУ в Суворовському районі м. Одеси від 05 липня 2013 року від №299 «Про результати службового розслідування» та №4-с «Про попередження ОСОБА_4 про неповну службову відповідність», підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що працюючи на посаді начальника відділу з призначення пенсії УПФУ в Суворовському районі м. Одеси, ОСОБА_4 знала про наявність пенсійних справ, у яких відсутні акти проведення зустрічних перевірок, однак не вжила відповідних та дієвих заходів щодо усунення цих недоліків з метою попередження правопорушень з боку підприємств та пенсіонерів та знаючи про наявність листа ГУ ПФУ в Одеській області від 26 вересня 2002 року №12/1592 щодо обов'язкового проведення зустрічних перевірок по всім справам, пов'язаним з призначенням пенсії на пільгових умовах за Списками №1 та №2, дала свідчення у кримінальній справі, що суперечать вимогам цього листа.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини свідчать про факт неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків, а тому відповідач правильно застосував до ОСОБА_4 заходи дисциплінарного впливу і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук В.М. Кочан Ю.К. Черпак