Ухвала суду № 47913873, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2015 р. м. Київ К/800/11071/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Кочана В.М., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року

у справі за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області (далі - УПФУ у Богуславському районі) про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ФОП ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача і скасування вимоги УПФУ у Богуславському районі від 04 липня 2013 року №Ф-200 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 4228,14 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй призначено пенсію за віком. А тому дії відповідача щодо нарахування їй недоїмки зі сплати страхових внесків незаконні, оскільки частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу УПФУ у Богуславському районі від 04 липня 2013 року №Ф-200 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 4228,14 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Також позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

04 липня 2013 року УПФУ у Богуславському районі прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-200 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію на пільгових умовах, згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і не досягли 60-річного віку, сплачують єдиний внесок на загальних підставах.

Проте, такі висновки суду помилкові.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Положення пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI зазначають, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту судової постанови - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті четвертому частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для громадян України встановлений загальний пенсійний вік, з настанням якого вони можуть претендувати на виплату пенсії за віком (зокрема для чоловіків він становить 60 років). Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку з викладеним особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є пенсіонерами за віком, і це відповідає Прикінцевим положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, у постанові від 15 квітня 2014 року справа №21-25а14.

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції має скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук В.М. Кочан Ю.К. Черпак